- •Заняття №1
- •Будова спинного мозку
- •Склад корінців спинномозкового нерва
- •Структурно-функціональний розподіл волокон змішаного спинномозкового нерва
- •Закономірності соматичної інервації тулуба та кінцівок
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №2
- •Нерви плечового сплетення
- •III група - два коротких нерва:
- •IV група - два довгих нерва:
- •Інервація м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови і функціональних груп м’язів грудної кінцівки
- •Заняття №3
- •Інервація функціональних груп м’язів тазової кінцівки
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №4
- •Будова кінцевого мозку
- •1. Плащ
- •Н юховий мозок
- •3. Смугасте тіло
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №5
- •Будова проміжного мозку
- •Будова середнього мозку
- •1. Пластинка покрівлі середнього мозку
- •2. Покрив ніжок
- •3. Ніжки великого мозку
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №6
- •Будова мозочка
- •1. Черв’як
- •2. Права і ліва півкулі
- •4. Паруса
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №7
- •I. Поверхневі нерви голови
- •II. Нерви, що розміщені за гілками нижньої щелепи
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №8
- •III. Нерви, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •IV. Нерви крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки
- •V. Нерви очної ямки (орбіти)
- •II ярус – нерви, що розміщені між м’язами очного яблука:
- •2. Трійчастий нерв (V пара) – від очної гілки:
- •III ярус – нерви, що розміщені під м’язами очного яблука:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №9
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин голови та дилятатора зіниці очного яблука
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин шиї
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин холки, спини, грудних і черевних стінок, попереку і тазових кінцівок
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів черевної порожнини
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів тазової порожнини
- •Інервація сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза
- •Інервація слинних та слізних залоз, непосмугованої мускулатури та залоз органів грудної та черевної порожнин (до поперечної частини ободової кишки)
- •Інервація непосмугованої мускулатури товстої кишки (від поперечного коліна ободової кишки до анального сфінктера), сечовидільної та статевої систем
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література.
Питання для самоконтролю:
На які відділи поділяється ромбоподібний мозок?
Що утворює сіра та біла мозкова речовина моста?
Яка структура лежить позаду моста і чим вона утворена?
4. За допомогою якої пари черепно-мозкових нервів мозковий міст пов’язаний із периферією?
В які структури мозочка дорсально переходить міст?
Чим довгастий мозок відрізняється від спинного мозку?
7. Що собою представляє четвертий мозковий шлуночок і які структури формують його дах, дно та бічні стінки?
8. Як називається дно четвертого мозкового шлуночка і яка його будова?
9. Що таке піраміди довгастого мозку?
10. З яких частин складається мозочок?
11. Що утворює сіра та біла мозкова речовина мозочка?
12. Чим відрізняється кора мозочка від кори великих півкуль головного мозку?
13. Будова черв’яка мозочка?
14. За допомогою яких структур мозочок пов’язаний із стовбуровою частиною головного мозку?
15. Чим утворені ніжки мозочка та з якими відділами головного мозку (стовбура мозку) пов’язує мозочок кожна їхня пара?
Заняття №7
Тема. Черепно-мозкові нерви. Загальна морфофункціональна характеристика. Поверхневі нерви голови та нерви, що розміщені за гілками нижньої щелепи, особливості їх розгалуження та зони інервації.
Мета заняття. Засвоїти загальну морфофункціональну характеристику черепно-мозкових нервів, а також особливості розгалуження поверхневих нервів голови та нервів, що розміщені за гілками нижньої щелепи.
Матеріальне забезпечення. Сагітальні розпили голів з частиною шиї (до четвертого шийного хребця) тварин різних видів (велика рогата худоба, кінь) з відпрепарованими м’язами і черепно-мозковими нервами; головний мозок з відпрепарованими корінцями черепно-мозкових нервів; черепа різних видів тварин, сагітальні розпили черепів, черепа з розітнутою черепною коробкою, таблиці, схеми, рисунки.
Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.
Під час викладення матеріалу акцентувати увагу, що нюховий нерв пов’язаний з кінцевим мозком, зоровий – з проміжним мозком, окоруховий і блоковий – з середнім мозком, трійчастий – з мозковим мостом і частково довгастим мозком, а відвідний, лицевий, присінково-завитковий, язикоглотковий, блукаючий, додатковий та під’язиковий нерви – з довгастим мозком.
Окрім того, необхідно відмітити, що на відміну від спинномозкових нервів, які всі змішані, черепні нерви можна розподілити на 3 групи:
I – чутливі нерви, які є провідниками відповідних аналізаторів: нюховий, зоровий і присінково-завитковий нерви. Вони утворюються аксонами відповідних нервових клітин органів чуття і закінчуються в різних ділянках головного мозку;
II – рухові нерви, які іннервують м’язи очного яблука, язика та шиї: окоруховий, блоковий, відвідний, додатковий та під’язиковий нерви. Вони беруть свій початок від певних ядер головного мозку (за винятком XI пари, яка, крім того, починається корінцями від спинного мозку) і закінчуються в м’язах;
III – змішані, які в своєму складі мають як чутливі й рухові, так і симпатичні та парасимпатичні волокна: трійчастий, лицевий, язикоглотковий та блукаючий нерви.
Звернути увагу, що черепно-мозкові нерви за топографічними особливостями і для полегшення засвоєння умовно поділяють на 5 груп:
а) поверхневі нерви голови
б) нерви, що розміщені за гілками нижньої щелепи
в) нерви, що розміщені під гілками нижньої щелепи
г) нерви очної ямки (орбіти)
д) нерви крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки