- •Заняття №1
- •Будова спинного мозку
- •Склад корінців спинномозкового нерва
- •Структурно-функціональний розподіл волокон змішаного спинномозкового нерва
- •Закономірності соматичної інервації тулуба та кінцівок
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №2
- •Нерви плечового сплетення
- •III група - два коротких нерва:
- •IV група - два довгих нерва:
- •Інервація м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови і функціональних груп м’язів грудної кінцівки
- •Заняття №3
- •Інервація функціональних груп м’язів тазової кінцівки
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №4
- •Будова кінцевого мозку
- •1. Плащ
- •Н юховий мозок
- •3. Смугасте тіло
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №5
- •Будова проміжного мозку
- •Будова середнього мозку
- •1. Пластинка покрівлі середнього мозку
- •2. Покрив ніжок
- •3. Ніжки великого мозку
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №6
- •Будова мозочка
- •1. Черв’як
- •2. Права і ліва півкулі
- •4. Паруса
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №7
- •I. Поверхневі нерви голови
- •II. Нерви, що розміщені за гілками нижньої щелепи
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №8
- •III. Нерви, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •IV. Нерви крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки
- •V. Нерви очної ямки (орбіти)
- •II ярус – нерви, що розміщені між м’язами очного яблука:
- •2. Трійчастий нерв (V пара) – від очної гілки:
- •III ярус – нерви, що розміщені під м’язами очного яблука:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №9
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин голови та дилятатора зіниці очного яблука
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин шиї
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин холки, спини, грудних і черевних стінок, попереку і тазових кінцівок
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів черевної порожнини
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів тазової порожнини
- •Інервація сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза
- •Інервація слинних та слізних залоз, непосмугованої мускулатури та залоз органів грудної та черевної порожнин (до поперечної частини ободової кишки)
- •Інервація непосмугованої мускулатури товстої кишки (від поперечного коліна ободової кишки до анального сфінктера), сечовидільної та статевої систем
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література.
Питання для самоконтролю:
1. Якими гілками змішаних спинномозкових нервів утворене попереково-крижове сплетення?
2. Які нерви інервують м’язи черевних стінок, попереку, ділянку пахвинного каналу, шкіру зовнішніх статевих органів і вим’я?
3. Що інервує затульний нерв?
4. Які нерви інервують ділянку крупа?
5. Які нерви інервують ділянку стегна?
6. Які нерви інервують м’язи, що діють на заплесновий суглоб?
7. Які нерви інервують м’язи, що діють на суглоби пальців?
8. На які гілки поділяється сідничний нерв, їх топографія (остеотопія)?
9. Який нерв інервує екстензори колінного суглоба?
Заняття №4
Тема. Будова головного мозку. Розподіл головного мозку на відділи. Оболонки та судини головного мозку. Будова кінцевого мозку.
Мета заняття. Засвоїти закономірності розподілу головного мозку на відділи, особливості будови його оболонок і підоболонкових порожнин та структурно-функціональної організації кінцевого мозку.
Матеріальне забезпечення. Головний мозок в оболонках з відпрепарованими черепно-мозковими нервами, головний мозок без оболонок у середньо-сагітальному та фронтальному розрізах на різних рівнях для демонстрації дна бічних шлуночків та смугастого тіла, черепа різних видів свійських тварин з розітнутими черепними коробками, схеми, таблиці, рисунки.
Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.
Підкреслити, що головний мозок, як і спинний, відноситься до центральної нервової системи. Користуючись схемою 10, акцентувати увагу на розподілі головного мозку на відділи. Відмітити, що головний мозок з дорсальної поверхні глибокою поперечною щілиною поділяється на великий мозок і ромбоподібний мозок. Великий мозок складається з кінцевого, проміжного і середнього мозку. Ромбоподібний мозок складається з мозочка і мозкового моста, які об’єднуються в задній мозок, і довгастого мозку.
Далі необхідно зупинитися на тому, що головний мозок, як і спинний, вкритий трьома оболонками – meninx. Підкреслити, що тверда мозкова оболонка вкриває головний мозок ззовні і зростається з окістям мозкового відділу черепа, всередині цієї загальної оболонки розташовані венозні синуси. Тверда оболонка формує дві складки: серп мозку і мозочковий перетинчастий намет. Павутинна оболонка на закрутках мозку міцно зростається з м’якою (судинною) оболонкою, а остання – з мозком. Вона заходить у всі щілини і заглиблення та разом із судинами проникає в мозкову речовину. Входячи в порожнини мозку (шлуночки), в яких закладені судинні сплетення, вона бере участь в утворенні їх сполучнотканинної основи.
Необхідно відмітити, що на відміну від спинного мозку в головному є лише дві підоболонкові порожнини, що заповнені спинномозковою рідиною: субдуральна (підтвердооболонкова) – між твердою і павутинною мозковими оболонками та субарахноїдальна (підпавутинна) – між павутинною і м’якою мозковими оболонками, проте вона залишається лише в щілинах і борознах між закрутками і на базальній поверхні мозку. Епідуральна (надтвердооболонкова) порожнина відсутня, так як тверда мозкова оболонка зростається з окістям кісток мозкового відділу черепа.
Акцентувати увагу, що спинномозкова рідина з підоболонкових порожнин, зокрема субарахноїдальної, через парні отвори Люшки, які лежать каудально від бічних ніжок мозочка і непарний отвір Маженді, що знаходиться каудально від черв’яка потрапляє в порожнину довгастого мозку (IV шлуночок). Далі каудально рідина тече в спинномозковий канал, а краніально – через мозковий водопровід в III шлуночок і крізь міжшлуночковий отвір в бічні (I і II) шлуночки головного мозку.
Звернути увагу, що кінцевий мозок складається з двох півкуль великого мозку, розділених по дорсальній його поверхні глибокою поздовжньою щілиною. На кожній півкулі розрізняють плащ, нюховий мозок і смугасте тіло (схема 11).
Схема 11.