- •Заняття №1
- •Будова спинного мозку
- •Склад корінців спинномозкового нерва
- •Структурно-функціональний розподіл волокон змішаного спинномозкового нерва
- •Закономірності соматичної інервації тулуба та кінцівок
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №2
- •Нерви плечового сплетення
- •III група - два коротких нерва:
- •IV група - два довгих нерва:
- •Інервація м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови і функціональних груп м’язів грудної кінцівки
- •Заняття №3
- •Інервація функціональних груп м’язів тазової кінцівки
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №4
- •Будова кінцевого мозку
- •1. Плащ
- •Н юховий мозок
- •3. Смугасте тіло
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №5
- •Будова проміжного мозку
- •Будова середнього мозку
- •1. Пластинка покрівлі середнього мозку
- •2. Покрив ніжок
- •3. Ніжки великого мозку
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №6
- •Будова мозочка
- •1. Черв’як
- •2. Права і ліва півкулі
- •4. Паруса
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №7
- •I. Поверхневі нерви голови
- •II. Нерви, що розміщені за гілками нижньої щелепи
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №8
- •III. Нерви, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •IV. Нерви крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки
- •V. Нерви очної ямки (орбіти)
- •II ярус – нерви, що розміщені між м’язами очного яблука:
- •2. Трійчастий нерв (V пара) – від очної гілки:
- •III ярус – нерви, що розміщені під м’язами очного яблука:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №9
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин голови та дилятатора зіниці очного яблука
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин шиї
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин холки, спини, грудних і черевних стінок, попереку і тазових кінцівок
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів черевної порожнини
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів тазової порожнини
- •Інервація сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза
- •Інервація слинних та слізних залоз, непосмугованої мускулатури та залоз органів грудної та черевної порожнин (до поперечної частини ободової кишки)
- •Інервація непосмугованої мускулатури товстої кишки (від поперечного коліна ободової кишки до анального сфінктера), сечовидільної та статевої систем
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література.
Питання для самоконтролю:
1. На які відділи поділяється проміжний мозок?
2. Які утвори входять до складу кожного з відділів проміжного мозку?
3. Який шлуночок лежить у проміжному мозку, з чим він з’єднується?
4. Як пов’язаний проміжний мозок з периферією?
5. Які анатомічні утвори входять у середній мозок?
6. Яка порожнина знаходиться у середньому мозку?
7. Які структури утворюють дно і дах мозкового водопроводу?
8. Як пов’язаний середній мозок з периферією?
Заняття №6
Тема. Будова довгастого мозку, мозочка та мозкового моста.
Мета заняття. Засвоїти особливості будови ромбоподібного мозку та закономірності його взаємозв’язку з іншими відділами центральної нервової системи і периферією.
Матеріальне забезпечення. Головний мозок без оболонок, сагітальний розріз головного мозку, головний мозок із знятим мозочком для демонстрації четвертого мозкового шлуночка та ніжок мозочка, головний мозок з відпрепарованими черепно-мозковими нервами; черепа різних видів тварин з розітнутими черепними коробками, рисунки, схеми.
Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.
Згадати і акцентувати увагу, що ромбоподібний мозок поділяють на задній мозок і довгастий мозок. Задній мозок складається із мозочка і мозкового моста (схема 10).
Відмітити, що мозковий міст має вигляд поперечного валика, який своїми кінцями загинається дорсально, утворюючи середні ніжки мозочка. Сіра речовина моста містить ядра 5-8 пар черепно-мозкових нервів. Біла речовина моста складається з поздовжніх і поперечних волокон, що утворюють провідні шляхи. Поздовжні волокна йдуть по вентральній поверхні моста в довгастий мозок і далі продовжуються як піраміди, а поперечні – йдуть у ніжки мозочка. Каудально від моста лежить вузький валик – трапецієподібне тіло, яке також утворене провідними шляхами. З периферією міст пов’язаний за допомогою V (трійчастий нерв) пари черепно-мозкових нервів (схема 12).
Необхідно вказати, що довгастий мозок є продовженням спинного мозку, дуже з ним схожий, проте має деякі відмінності:
1. Центральний спинномозковий канал розширюється і утворюється четвертий мозковий шлуночок, дно якого називається ромбоподібна ямка, дах формують мозкові паруса і черв’як мозочка, бічні стінки – ніжки мозочка. На дні ямки знаходиться парне серединне підвищення, а на ньому – лицевий горбок. На каудальному кінці підвищення виділяється поле під’язикового нерва, а латерально від нього – сіре крило та його задній кінець – писальне перо. Позаду середніх ніжок мозочка і медіально від них з обох боків розміщені присінкові поля.
Шлуночок з’єднується краніально з мозковим водопроводом, каудально – з центральним спинномозковим каналом, дорсально – з підоболонковими порожнинами головного мозку;
2. В спинному мозку сіра мозкова речовина розміщена у вигляді стовпів, а в довгастому – утворює скупчення чутливих і рухових ядер (ядра 5-12 пар черепно-мозкових нервів, тонке і клиноподібне чутливі ядра, ядра серцево-судинного і дихального центрів, рухові ядра Дейтерса і Бехтєрєва, а також центри рефлексів смоктання, ковтання, кашлю, чхання, миготіння, жування, слиновиділення, сльозовиділення, блювоти);
3. Біла мозкова речовина утворює провідні шляхи.
Підкреслити, що через довгастий мозок проходять всі висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. По дорсальній поверхні проходять дорсальні канатики, які закінчуються в тонкому і клиноподібному ядрах довгастого мозку, де відбувається переключення висхідних шляхів спинного мозку і передача збудження до таламуса і кори великих півкуль. На вентральній поверхні низхідні рухові шляхи утворюють два поздовжні підвищення – піраміди, в яких проходять пірамідні провідні пучки. При цьому піраміди перехрещуються, утворюючи перехрестя пірамід і продовжуються у вентральні і, частково, бічні канатики спинного мозку, закінчуючись у нейронах вентральних рогів спинного мозку.
Відмітити, що довгастий мозок пов’язаний з периферією за допомогою VI (відвідний нерв), VII (лицевий нерв), VIII (присінково-завитковий нерв), IX (язикоглотковий нерв), X (блукаючий нерв), XI (додатковий нерв) та XII (під’язиковий нерв) пар черепно-мозкових нервів (схема 12).
Звернути увагу, що мозочок – це спеціалізований виріст стовбурової частини головного мозку. Функціонально мозочок представляє собою мозковий центр, що забезпечує координацію і регуляцію рухової активності, зберігання пози і рівноваги, деякі вегетативні функції. В ньому розрізняють середню частину – черв’як та об’ємні бічні частини – півкулі мозочка, а також ніжки і паруса (схема 15).
Схема 15.