Інервація сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза

Середньомозковий центр – парасимпатичне ядро окорухового нерва (Якубовича), від якого прегангліонарні нервові волокна в складі III пари черепних нервів йдуть до війкового вузла, а постгангліонарні (війкові нерви) – до сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза. Війковий вузол знаходиться в очній ямці біля вентральної гілки окорухового нерва.

Схема 17б.

Інервація слинних та слізних залоз, непосмугованої мускулатури та залоз органів грудної та черевної порожнин (до поперечної частини ободової кишки)

Центри довгастого мозку:

а) ядро сльозовиділення – прегангліонарні нервові волокна в складі VII пари черепних нервів йдуть до клинопіднебінного (крилопіднебінного) ганглія, що лежить на однойменному нерві, а постгангліонарні – в слізну залозу;

б) краніальне ядро слиновиділення – прегангліонарні нервові волокна в складі VII пари черепних нервів йдуть до під’язикового (нижньощелепного) ганглія, а постгангліонарні – в під’язикову і підщелепну слинні залози; під’язиковий ганглій знаходиться на поверхневій гілці язикового нерва, медіально від під’язикової слинної залози;

в) каудальне ядро слиновиділення – прегангліонарні нервові волокна в складі IX пари черепних нервів йдуть до вушного ганглія, що знаходиться на криловому або нижньощелепному нерві в овальній щілині рваного отвору, а постгангліонарні – в привушну слинну залозу;

г) центри вагуса (X пара черепно-мозкових нервів) – прегангліонарні нервові волокна йдуть до екстра- та інтрамуральних гангліїв, а постгангліонарні – на інервацію непосмугованої мускулатури та залоз внутрішніх органів грудної і черевної порожнини до поперечного відділу ободової кишки. Від довгастого мозку до серця вагус є парним нервом (правий та лівий вагус), після серця він поділяється на дорсальні та вентральні гілки, які зливаються та утворюють непарні стравохідні стовбури.

Прегангліонарні нервові волокна кожного блукаючого нерва виходять з центрів довгастого мозку, проходять крізь рваний отвір, з’єднуються з головною частиною додаткового нерва і прямують у грудну порожнину. В ділянці шиї правий та лівий вагус разом із шийною частиною симпатичного стовбура утворюють парний вагосимпатичний стовбур, який йде з боків від трахеї. При вході в грудну порожнину вагус відокремлюється від симпатичного стовбура. В грудній порожнині від кожного (правого та лівого) блукаючого нерва відокремлюються поворотний нерв, серцеві гілки, які сповільнюють роботу серця, а також трахейні і стравохідні гілки.

Далі лівий вагус проходить над основою серця, а правий – по дорсальній поверхні трахеї. Позаду серця кожний вагус поділяється на дві дорсальні і дві вентральні гілки. З’єднуючись, над і під стравоходом, вони утворюють відповідно дорсальний і вентральний стравохідні стовбури, які через діафрагму разом із стравоходом входять у черевну порожнину.

Дорсальний стравохідний (блукаючий) стовбур віддає гілку в сонячне сплетення, а на більшій кривині шлунка утворює каудальне шлуночкове сплетення. Від сплетень інервуються непосмугована мускулатура і залози тонкої і товстої кишок до поперечної частини ободової кишки (включно).

Вентральний стравохідний (блукаючий) стовбур у черевній порожнині на меншій кривині шлунка утворює краніальне шлуночкове сплетення, від якого інервується непосмугована мускулатура шлунка, дванадцятипалої кишки, а також печінка і підшлункова залоза.

Схема 17в.