- •Заняття №1
- •Будова спинного мозку
- •Склад корінців спинномозкового нерва
- •Структурно-функціональний розподіл волокон змішаного спинномозкового нерва
- •Закономірності соматичної інервації тулуба та кінцівок
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №2
- •Нерви плечового сплетення
- •III група - два коротких нерва:
- •IV група - два довгих нерва:
- •Інервація м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови і функціональних груп м’язів грудної кінцівки
- •Заняття №3
- •Інервація функціональних груп м’язів тазової кінцівки
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №4
- •Будова кінцевого мозку
- •1. Плащ
- •Н юховий мозок
- •3. Смугасте тіло
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №5
- •Будова проміжного мозку
- •Будова середнього мозку
- •1. Пластинка покрівлі середнього мозку
- •2. Покрив ніжок
- •3. Ніжки великого мозку
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №6
- •Будова мозочка
- •1. Черв’як
- •2. Права і ліва півкулі
- •4. Паруса
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №7
- •I. Поверхневі нерви голови
- •II. Нерви, що розміщені за гілками нижньої щелепи
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №8
- •III. Нерви, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •IV. Нерви крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки
- •V. Нерви очної ямки (орбіти)
- •II ярус – нерви, що розміщені між м’язами очного яблука:
- •2. Трійчастий нерв (V пара) – від очної гілки:
- •III ярус – нерви, що розміщені під м’язами очного яблука:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №9
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин голови та дилятатора зіниці очного яблука
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин шиї
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин холки, спини, грудних і черевних стінок, попереку і тазових кінцівок
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів черевної порожнини
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів тазової порожнини
- •Інервація сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза
- •Інервація слинних та слізних залоз, непосмугованої мускулатури та залоз органів грудної та черевної порожнин (до поперечної частини ободової кишки)
- •Інервація непосмугованої мускулатури товстої кишки (від поперечного коліна ободової кишки до анального сфінктера), сечовидільної та статевої систем
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література.
Питання для самоконтролю:
Де розміщується спинний мозок і на які відділи він поділяється?
Якими оболонками вкритий спинний мозок?
Які простори розміщені між оболонками ? Чим вони заповнені?
Які потовщення має спинний мозок, де вони розміщені і з чим пов’язано їх утворення?
Чим закінчується спинний мозок у каудальному напрямі?
Де розміщується сіра мозкова речовина спинного мозку, що вона формує та чим утворена?
Де розміщується біла мозкова речовина спинного мозку, що вона формує та чим утворена?
Якими корінцями утворений кожний спинномозковий нерв, їх склад?
На які гілки поділяється кожний спинномозковий нерв після виходу із міжхребцевого отвору?
Які типи волокон входять до складу кожного спинномозкового нерва?
Які вентральні гілки шийних нервів отримали спеціальні назви і чому?
Заняття №2
Тема. Нерви плечового сплетення.
Мета заняття. Засвоїти особливості утворення плечового сплетення, ходу та розгалуження його нервів, закономірності інервації органів окремих ділянок тулуба і грудних кінцівок нервами плечового сплетення.
Матеріальне забезпечення. Трупи дрібних тварин з відпрепарованим спинним мозком та плечовим сплетенням (шляхом відрізання м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба за дорсальними точками закріплення), грудні кінцівки з відпрепарованими м’язами і нервами, грудні кінцівки з відпрепарованими суглобами і зв’язками, а також кістки скелета грудної кінцівки, схеми, таблиці.
Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.
Під час викладення матеріалу звернути увагу, що плечове сплетення утворене вентральними гілками змішаних спинномозкових останніх шийних (С VI-VIII) та перших грудних (Th I, II) нервів, лежить вентрально від драбинчастого м’яза і медіально від лопатки. Із сплетення виходять 4 основні групи нервів, що інервують м’язи, які прикріплюють грудні кінцівки до тулуба та самі грудні кінцівки (схема 7).
Схема 7.
Нерви плечового сплетення
I група – грудні нерви – інервують м’язи, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови:
а) грудні краніальні нерви – грудні м’язи (м’язи грудної клітки) попереду плечового суглоба (поверхневий і глибокий м’язи грудної клітки);
б) грудні каудальні нерви об’єднують:
- довгий грудний нерв – зубчастий вентральний м’яз;
- дорсальний грудний нерв (грудоспинний) – найширший м’яз спини;
- латеральний грудний нерв – шкіру бічної грудної стінки;
- вентральний грудний нерв – глибокий м’яз грудної клітки та шкіру.
II група – три нерва, що інервують м’язи плечового суглоба:
а) надлопатковий – екстензор та абдуктор плечового суглоба;
б) підлопаткові нерви – розгалужуються кількома гілками в аддукторі плечового суглоба;
в) пахвовий нерв – флексори плечового суглоба.
III група - два коротких нерва:
а) м’язово-шкірний нерв – флексори ліктьового суглоба та дзьобо-плечовий м’яз, шкірна гілка – шкіра дорсо-медіальної поверхні передпліччя;
б) променевий нерв – екстензори ліктьового суглоба, зап’ясткового суглоба і суглобів пальців (всі екстензори, що знаходяться нижче плечового суглоба).