Заняття №3

Тема. Нерви поперекового і крижового сплетень.

Мета заняття. Засвоїти особливості утворення поперекового і крижового сплетень, ходу та розгалуження їх нервів, закономірності інервації органів окремих ділянок тулуба і тазових кінцівок нервами поперекового і крижового сплетень.

Матеріальне забезпечення. Тазові кінцівки, які відрізані разом з попереком та черевними стінками, з відпрепарованими м’язами та нервами, тазові кінцівки з відпрепарованими суглобами і зв’язками, а також кістки скелета тазової кінцівки, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

Під час викладення матеріалу звернути увагу, що поперекове сплетення утворене вентральними гілками змішаних спинномозкових поперекових нервів. Із сплетення виходить 6 нервів:

1. Чотири нерва – клубово-підчеревний, клубово-пахвинний, статево-стегновий, латеральний шкірний нерв стегна – інервують черевні стінки, вентральні м’язи хребетного стовпа в ділянці попереку, шкіру зовнішніх статевих органів самців, вим’я в самок та шкіру латеральної поверхні стегна.

2. П’ятий - стегновий нерв – інервує флексори кульшового і екстензори колінного суглобів, а шкірна гілка – нерв сафенус (шкірний медіальний нерв тазової кінцівки) – шкіру медіальної поверхні стегна, гомілки і стопи.

3. Шостий – затульний нерв – інервує аддуктори та супінатори кульшового суглоба.

Звернути увагу, що крижове сплетення утворене вентральними гілками змішаних спинномозкових крижових нервів. Із сплетення виходять 6 нервів:

1. Чотири нерва, які переважно інервують круп:

- краніальний сідничний нерв – сідничну групу розгиначів кульшового суглоба і напружувач широкої фасції стегна;

- каудальний сідничний нерв – двоголовий м’яз стегна, середній і глибокий сідничні м’язи;

- каудальний шкірний нерв стегна – шкіру каудо-латеральної поверхні стегна і віддає гілки – шкірні каудальні сідничні нерви, які розгалужуються в шкірі сідничної ділянки;

- прямокишковий каудальний нерв – каудальний відрізок прямої кишки, підіймач відхідника, а в самок – статеві губи;

2. П’ятий – соромітний нерв – йде через сідничну дугу і віддає:

- дорсальний нерв статевого члена – в самців до статевого члена;

- n. clitoridis – в самок у клітор і соромітні губи;

- середній прямокишковий нерв;

- промежинний нерв.

3. Шостий – сідничний нерв – найтовщий і найдовший у крижовому сплетенні. Він інервує всю кінцівку, починаючи від кульшового суглоба і закінчуючи пальцями. Позаду кульшового суглоба поділяється на:

а) великогомілковий нерв – інервує екстензори заплеснового суглоба і флексори суглобів пальців;

б) малогомілковий нерв – інервує флексори заплеснового суглоба і екстензори суглобів пальців.

Крім того, нерви кожної групи інервують кістки, зв’язки і судини ділянок, в яких вони розгалужуються.

Характерно, що ділянки стопи досягають лише окремі нерви поперекового та крижового сплетень. Дорсальна поверхня стопи інервується гілками глибокого малогомілкового нерва, а плантарна – великогомілкового, який поблизу заплесни віддає латеральний і медіальний плантарні плеснові нерви, котрі в ділянці пальців переходять у плантарні пальцеві нерви.

Далі необхідно відмітити особливості інервації функціональних груп м’язів тазової кінцівки в зоні розповсюдження нервів поперекового та крижового сплетень (схема 9).

Схема 9.