Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метеорологія посібник.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
548.35 Кб
Скачать

4.3.2. Екологічна роль погодно-кліматичних показників для існування людини

Найважливішим метеокліматичним показником, котрий впливає на організм людини, є температура повітря. Будь-які коливання температури повітря позначаються на стані організму, насамперед хворих людей. Для того, щоб підтримувати нормальну температуру тіла, організм задіює процеси терморегуляції: тепловіддачу за рахунок випромінювання та випаровування. Умови теплового комфорту досягаються при величинах тепловіддачі 40-75Вт/м2. Найлегше і найшвидше тепловий комфорт досягається при температурі 18-25 °С , швидкості вітру не більше 0,2 м/сек., відсутності прямого сонячного сяяння, відносній вологості повітря 40-60%. У природних умовах до цього режиму найбільш близька смуга, котра простягається поблизу річної ізотерми 21°С. У Старому світі ця смуга проходить через Єгипет, Палестину, Межиріччя, долини Інду, Гангу і південь Китаю. У Новому світі зона комфорту приурочена до Центральної Америки. Саме в цих регіонах утворювалися древні цивілізації. Просування на північ потребувало створення капітальних утеплених жител, теплого одягу та споживання калорійної їжі. При просуванні до екватора людей виснажувала спека, засобів боротьби з якою людина не мала. Хоча слід відмітити явище троглодитизму в Африці та Китаї, коли люди рятувалися від спеки та значних добових амплітуд температури у спеціально споруджуваних підземних житлах, котрі утворювали цілі міста.

Зміна атмосферного тиску може викликати у людини різні паталогічні реакції . Відчутним порогом зміни тиску є його перепад у 18 мм.рт.ст. Організм людини більш чутливий до зниження атмосферного тиску, котре супроводжується зміною артеріального тиску в організмі людини: як зниженням, так і підвищенням. Різке зниження атмосферного тиску при проходженні атмосферних фронтів, циклональних вихорів усіх видів, насамперед смерчів, викликає порушення нервово-психічного стану, появу ознак депресії, посилення головних і серцевих болів.

Зв’язок вологості з організмом проявляється через систему терморегуляції та через реакції органів дихання. Людина відчуває вологість повітря у формі показника відносної вологості: до 55% повітря сприймається як сухе, при 56-70% як помірно сухе, при 71-85% як вологе, при 86-100% як дуже вологе (сире). Уплив вологості на організм людини завжди відбувається у поєднанні з термічним чинником. При високих та низьких температурах людина по-різному сприймає одну і ту ж величину відносної вологості повітря. Найбільш сприятливими є умови відносної вологості 50% та температури 16-18°С. При підвищеній вологості повітря , котра перешкоджає випаровуванню, особливо важко переноситься спека і посилюється дія холоду. При цьому втрачається більше тепла. І мороз, і спека легше переносяться у сухому кліматі.

Тумани небезпечні для людини не лише зменшенням видимості ( більшу частину інформації про навколишній світ людина одержує за допомогою органів зору). У забруднених районах відбуваються хімічні реакції між газами та водою, продуктами яких є кислоти (сірчана, азотна). Це може призводити до масових отруєнь людей. У районах масових епідемій крапельки туману можуть містити збудників інфекційних захворювань. Краплі вологи мають велику здатність до дифузії, більшу , ніж сухий пил, і тому вони проникають у найбільш віддалені частини легень.

При певних умовах вітер сильно впливає на стан людського організму. При низьких температурах вітер посилює тепловіддачу, що може призвести до переохолодження організму. Чим нижча температура повітря, тим важче переноситься вітер. У спекотну погоду вітер посилює випаровування із тіла і тим самим поліпшує самопочуття. Сильний вітер стомлює, подразнює нервову систему, утруднює дихання. Слабкий вітер має тонізуючий і стимулюючий вплив.

Зміна погоди відбувається комплексно, у поєднанні усіх метеопоказників. Несприятливі реакції людського організму на різку зміну погоди називають метеопатичними. Виділяють три типи метропатій: а) ревматоїдний, що проявляється болями у суставах, попереку чи хребті; б) катаральний (шлунково-кишковий); в) когестивний - з явищами роздратованості, збудження, головними болями, тахікардією, задишками, депресією, відчуттям страху. Метеопатичні реакції можуть передувати зміні погоди. Біль у ділянці серця найчастіше виникає напередодні різкого похолодання, підвищення чи зниження атмосферного тиску. Біль у суглобах кісток буває напередодні різкого підвищення тиску, невралгічні болі з’являються напередодні збільшення вологості повітря.

Для медико-екологічних цілей розроблена класифікація погод за критеріями її впливу на організм людини. Виділяють чотири класи погод: 1) клінічно сприятливі погоди, котрі характеризуються між добовим підвищенням атмосферного тиску і температури; 2) клінічно менш сприятливі, що відрізняються зниженням атмосферного тиску і температури; 3) клінічно несприятливий при міждобовому зниженні тиску і підвищенні температури; 4) клінічно дуже несприятливий при різкому підвищенні тиску та зниженні температури.

Причиною метеопатичних реакцій і станів може бути швидка й різка зміна окремих метеоелементів, а також комплексна зміна погоди унаслідок проходження атмосферних фронтів та вихорів. Особливе значення мають геліофізичні чинники: зміна сонячної активності, магнітні бурі та електромагнітні процеси в атмосфері. Найчастіше метеопатичні реакції та стани виникають при переїзді до іншого кліматичного поясу або кліматичної області.