1.5.4. Значення інформації про термічний режим земної поверхні та атмосфери для народного господарства:

• В сільському господарстві для планування розміщення сільськогосподарських культур, визначення строків їх посіву та збирання.

• Для проектування і будівництва будь-якої споруди. Різниця температури стін і повітря у приміщенні має бути не більшою 6-7⁰. Тому в Сибіру використовують дерев’яні матеріали для стін, а їх товщина має бути дуже великою. Також слід ураховувати середньодобову амплітуду і перепад температур при відлигах.

• За дати початку і кінця опалювального сезону приймаються дати переходу середньодобових температур через +8 ⁰С.

• У будівництві при дуже низьких температур у бетон додають хлористі солі або розігрівають. При високих температурах поливають водою, щоб за рахунок збільшення випаровування охолодити будівельні матеріали.

Знання теплового режиму атмосфери необхідне для експлуатації всіх видів транспорту, організації відкритого добування корисних копалин, тощо.

Питання для самоконтролю до тем 4 – 5

1. Що спільного та відмінного у солярних та реальних температурах повітря ?

2. Охарактеризуйте чинники формування температур приземного шару повітря.

3. Як відбувається зміна температури повітря з глибиною в ґрунтах та гірських породах, у воді?

4. Поясніть, чому північна і південна півкуля мають відмінності у термічному режимі.

5. Охарактеризуйте типовий добовий хід температури приземного шару повітря та його регіональні відмінності.

6. Охарактеризуйте типи й підтипи річного ходу температури повітря.

7. Чому в тропосфері спостерігаються різні типи термічної стратифікації ?

8. Як може температура повітря підвищуватися з висотою, якщо нагрівання тропосфери відбувається переважно від земної поверхні?

9. Чому добова амплітуда температури повітря у напрямку від екватора до полюсів зменшується, а річна амплітуда у цьому напрямку збільшується?

10. Охарактеризуйте розподіл температури повітря у літній період північної півкулі та у літній період південної півкулі.

11. Охарактеризуйте розподіл температури повітря у літній період північної півкулі та у літній період південної півкулі.

12. Охарактеризуйте розподіл температури повітря у зимовий період північної півкулі та у зимовий період південної півкулі.

Розділ 2. Вода в атмосфері

2.1. Вологість повітря

2.1.1. Основні характеристики вологості повітря

Абсолютна вологість повітря (а) - маса водяної пари, яка міститься в об’ємі повітря (в г/см³ або кг/м³ ).

Питома вологість повітря - кількість водяної пари в грамах на 1кг вологого повітря (г/кг).

Фактична пружність водяної пари (е) - тиск, який чинить водяна пара, що фактично міститься у повітрі при даній t°. Вимірюється у мілібарах (мб).

Максимальна пружність водяної пари (пружність насичення) (Е) - тиск, який чинила б найбільша кількість водяної пари, що може міститися в повітрі при даній t°. Вимірюється у мілібарах (мб).

Дефіцит вологості (Д) - різниця між максимальною і фактичною пружністю водяної пари (мб), яка показує скільки ще водяної пари не вистачає до насичення повітря при даній t°. Вимірюється у мілібарах (мб).

Відносна вологість повітря (r) показує , наскільки воно насичене водяною парою.

,

де r – відносна вологість повітря,

е – фактична пружність водяної пари,

Е – максимальна пружність водяної пари.

Точка роси - це t°, при якій водяна пара, що зараз міститься у повітрі і це повітря не насичує, буде насичувати його. Точка роси завжди нижча за фактичну температуру повітря, лише іноді вони рівні між собою.