- •Кафедра географії та краєзнавства метеорологія та кліматологія навчальний посібник
- •1.1. Загальна характеристика земної атмосфери
- •1.2. Сонячна радіація в атмосфері
- •1.3. Сонячна радіація на земній поверхні
- •1.4. Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря
- •1.5. Зміна температури повітря з висотою
- •2.1. Вологість повітря та випаровування
- •2.2. Продукти конденсації та сублімації в атмосфері
- •Розділ 1. Сонячна радіація на Землі та термічний режим атмосфери
- •1.1. Загальна характеристика земної атмосфери
- •1.1.1 Склад атмосфери
- •1.1.2. Будова повітряної оболонки Землі
- •1.1.3. Походження та еволюція атмосфери
- •1.1.4. Взаємодія атмосфери з іншими оболонками Землі
- •1.1.5. Значення атмосфери в географічній оболонці та в житті людини
- •1.2. Сонячна радіація в атмосфері та на земній поверхні
- •1.2.1. Склад та кількість сонячної радіації, що надходить до Землі
- •1.2.2. Чинники, котрі визначають кількість сонячної радіації на верхній межі атмосфери
- •1.2 3. Якісне перетворення сонячної радіації в атмосфері. Закон Буге
- •1.2.4. Пряма й розсіяна сонячна радіація
- •1.2.5. Сумарна сонячна радіація та її розподіл
- •1.3. Сонячна радіація на земній поверхні
- •1.3.1. Альбедо різних видів земної поверхні
- •1.3.2. Ефективне випромінювання Землі та закономірності його розподілу
- •1.3.3. Тепличний (оранжерейний) ефект атмосфери
- •1.3.4. Радіаційний баланс підстилаючої поверхні
- •1.3.5. Схема теплового балансу земної поверхні
- •1.3.6. Рівняння теплового балансу різних видів земної поверхні та атмосфери
- •1.3.7. Географічний розподіл складових теплового балансу
- •1.3.8. Визначальний вплив теплового балансу на формування температур повітря
- •Питання для самоконтролю до тем 1 – 3 розділу 1
- •1.4. Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря
- •1.4.1. Способи теплопередачі від земної поверхні в атмосферу та в ґрунт
- •1.4.2. Солярні температури повітря
- •1.4.3. Чинники формування температури повітря та її розподіл по сезонах
- •1.4.4. Відмінності термічного режиму північної та південної півкуль
- •1.4.5. Добовий хід температури діяльної поверхні та повітря
- •1.4.6. Типи річного ходу температур повітря
- •1.4.7.Відмінність поширотної зміни добової та річної амплітуди температур повітря
- •1.5. Зміна температури повітря з висотою
- •1.5.1. Типи термічної стратифікації у тропосфері
- •1.5.2. Типи термічної інверсії атмосфери
- •1.5.3. Приморозки та способи запобігання їм
- •1.5.4. Значення інформації про термічний режим земної поверхні та атмосфери для народного господарства:
- •Питання для самоконтролю до тем 4 – 5
- •Розділ 2. Вода в атмосфері
- •2.1. Вологість повітря
- •2.1.1. Основні характеристики вологості повітря
- •2.1.2. Залежність характеристик вологості від температури повітря
- •2.1.3. Випаровування та випаровуваність і їх географічний розподіл
- •2.2. Продукти конденсації та сублімації в атмосфері
- •2.2.1. Поняття про конденсацію та сублімацію і їх продукти
- •2.2.2. Наземні гідрометеори
- •2.2.3. Тумани, їх типи
- •2.2.4. Значення даних про вологість повітря у народному господарстві
- •2.2.5. Адіабатичний процес у тропосфері
- •2.2.6.Міжнародна класифікація хмар
- •2.2.7. Генетичні типи хмар
- •2.2.8. Хмарність та її значення у географічній оболонці
- •2.2.9. Електричні, звукові та оптичні явища в атмосфері, пов’язані з хмарністю
- •2.3. Атмосферний тиск
- •2.3.1. Одиниці виміру атмосферного тиску
- •2.3.2. Зміна атмосферного тиску в латеральному напрямку та з висотою
- •2.3.3. Планетарні закономірності розподілу атмосферного тиску. Системи ізобар
- •2.3.4. Причини зміни атмосферного тиску
- •2.3.5. Баричні центри дії атмосфери
- •2.3.6. Вітер, його показники та види
- •2.4. Атмосферні опади та атмосферне зволоження
- •2.4.1. Чинники та механізми утворення атмосферних опадів
- •2.4.2. Класифікації опадів
- •2.4.3.Режим випадання атмосферних опадів
- •2.4.4.Зональний розподіл атмосферних опадів
- •2.4.5. Сніговий покрив та його значення у географічній оболонці
- •2.4.6. Атмосферне зволоження
- •Питання для самоконтролю до розділу 2
- •Розділ 3. Циркуляція атмосфери
- •3.1. Повітряні маси та атмосферні фронти
- •3.1.1. Поняття про повітряну масу
- •3.1.2. Відмінності погоди, зумовлені приходом теплої і холодної повітряних мас
- •3.1.3. Географічні типи та підтипи повітряних мас
- •3.1.4. Теплий та холодні атмосферні фронти
- •3.2.Циклональні та антициклональні атмосферні вихори
- •3.2.1. Типи циклональних атмосферних вихорів
- •3.2.2. Фронтальні циклони позатропічних широт
- •3.2.3.Тропічні циклони
- •3.2.4.Малі атмосферні вихори
- •3.2.5. Поняття «антициклон». Генетичні типи антициклонів
- •3.3. Загальна та місцева циркуляція атмосфери
- •3.3.1. Теплові машини атмосферної циркуляції
- •3.3.2. Основні ланки загальної циркуляції атмосфери
- •3.3.3. Азональна ланка атмосферної циркуляції
- •3.3.4. Циркуляція у вільній атмосфері
- •3.3.5. Місцева циркуляція атмосфери
- •Розділ 4. Погода та клімат
- •4.1. Поняття про різноманіття погод та кліматів
- •4.1.1. Погода та її показники
- •4.1.2. Класифікація погод
- •4.1.3. Поняття «клімат», його показники
- •4.1.4. Кліматотвірні чинники
- •4.1.5. Генетична класифікація кліматів
- •4.2. Мікроклімат. Зміни клімату
- •4.2.1. Мікроклімат та чинники, що його визначають
- •4.2.2. Особливості мікроклімату міст
- •4.2.3. Чинники та періодичність динаміки клімату
- •4.2.4. Свідчення змін клімату
- •4.2.5. Коротка історія сучасних змін клімату Землі
- •4.3. Проблема «людина і клімат»
- •4.3.1.Значення клімату для різних галузей господарської діяльності
- •4.3.2. Екологічна роль погодно-кліматичних показників для існування людини
- •4.3.3. Уплив антропогенної діяльності на погодно-кліматичні умови та атмосферні явища
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •Список основної літератури:
- •Неклюкова н.П. Общее землеведение. Земля как планета. Атмосфера. Гидросфера. — м.: Просвещение, 1977. — 336 с.
- •Список додаткової літератури:
3.3.3. Азональна ланка атмосферної циркуляції
Мусони – це повітряні течії (або вітри) які два рази на рік змінюють напрямок майже на протилежний (зима-літо). . Мусонна циркуляція охоплює Індостан, Індокитай, Південний Китай, Індонезію, Індійський океан до Мадагаскару і Північної Австралії, субекваторіальну і Східну Африку (тропічні мусони).
Виділяють тропічні та позатропічні мусони. Мусонна циркуляція у позатропічних широтах обумовлена тепловою машиною другого роду (за В. В. Шулейкіним) і відбувається між ділянками океанів і материків, розташованими на одних широтах. Улітку материки нагріваються сильніше, тому над ними формується низький тиск. Океанічна поверхня прохолодніша й над нею переважає високий тиск. Повітря переміщується з високого тиску на низький, тобто влітку вітри дмуть з океану на материк. Узимку все відбувається навпаки, оскільки материки стають холоднішими, ніж океанічна поверхня.
Географічний розподіл позатропічних мусонів. Там, де є інтенсивна циклонічна діяльність (Європа і Північний Захід Америки), мусони відсутні. У помірному поясі мусони проявляються біля східних узбереж материків (позатропічні мусони). Улітку над нагрітою Азією виникає понижений тиск, а над Тихим океаном дещо на північ зміщується Гавайський максимум. Узимку над материком формується стійкий Азіатський максимум, а в Тихому океані (північна частина) − Алеутський мінімум. Баричні градієнти між ними достатні для виникнення мусонів. Найбільш типові позатропічні мусони спостерігаються на Далекому Сході, у Північному і Східному Китаї, в Кореї та Японії.
Погода мусону залежить від його напряму і сезону. Літній мусон приносить на материк насичене вологою повітря з-над океану, рясні дощі, хмарну погоду, має південний і південно-східний напрямок у північній півкулі. Зимовий мусон переносить до океану холодне континентальне повітря з материка, яке обумовлює малохмарну і суху погоду, має північний і північно-західний напрямок у північній півкулі. Позатропічні мусони зумовлюють формування специфічного мусонного клімату на східних узбережжях материків у субтропічних, помірних та субполярних ишротах.
Тропічні (екваторіальні) мусони зумовлені сезонним відмінностями в нагріванні й охолодженні північної та південної півкуль. Це спричинює зміщення баричного поля Землі (субтропічних максимумів і екваторіального мінімуму). Особливо потужні тропічні мусони спостерігаються в басейні Індійського океану, де сезонні зміни температури півкуль підсилюються впливом великого материка Євразія, який у північній півкулі прогрітий улітку і охолоджений узимку.
Тропічні мусони пов’язані з неоднаковим нагріванням двох півкуль. Північна півкуля тепліша, тому екваторіальна депресія у липні зміщується у північну півкулю, в районі Африки та Азії до 20о пн.ш. Улітку від 0 до 200 пн.ш. вітри мають південно-західний напрямок (це літній мусон, дощовий). У південній півкулі на цих широтах в Індійському океані у цей час зимовий мусон, що співпадає з пасатом. Він має південно-східний напрямок.
У січні екваторіальна депресія зміщується до 5о пд. ш., а в районі Індійського океану біля о. Мадагаскар та Австралії - до 20о пд. ш. У південній півкулі в цих районах літній південно-східний мусон. У північній півкулі зимовий мусон співпадає з пасатом. Арабські та індійські купці користувалися мусоном, щоб із зимовим мусоном відпливти, а з літнім мусоном повернутися назад для своїх торгових справ. Літній мусон зумовлює специфічну погоду: протягом 3-4 місяців безперервно ллє сильний дощ, все сире, затоплене, катастрофічні повені та паводки. Під час зимового мусону – сухо, природа завмирає.