7. Захист спадкових прав

Потреба судового захисту прав спадкоємця може виникнути або внаслідок невизнання тих прав, які входять до складу спадщини (наприклад, особа відмовляється видати спадкоємцеві річ не тому, що не визнає його спадкоємцем, а тому, що заперечує право на цю річ самого спадкодавця), або внаслідок того, що будь-хто своєю поведінкою порушує або не визнає права данної особи, як спадкоємця (наприклад, оспорює дійсність заповіту, з якого витікає право спадкування данної особи).

У першому випадку у розпорядженні спадкоємця були такі ж позови, які надавалися спадкодавцеві. Наприклад, якщо третя особа затримує в себе річ із складу спадщини, спадкоємець може подати віндикаційний позов, який міг бути поданий спадкодавцем за його життя.

Право спадкоємця може порушуватися не тим, що не визнаються певні права, які входять до складу спадщини, а тим, що не визнають саму данну особу як таку, яка має право на спадкування. Такій особі надається цивільний позов щодо витребування спадщини. Цей позов за своїм змістом та наслідками аналогічний віндикаційному позову. Спадкоємець, який не володіє спадковим майном, подає позов до особи, що не є спадкоємцем, але володіє спадщиною. Добросовісний відповідач за таким позовом повинен повернути позивачеві все, що одержане за рахунок спадщини на момент подання позову, з відрахуванням витрат, понесених ним на спадкове майно. При цьому байдуже, чи були ці витрати необхідними, корисними або здійснювалися тільки для задоволення особи. Недобросовісний відповідач повинен повернути позивачеві все отримане від спадщини із всіма плодами та прирощеннями. Крім цього, він несе відповідальність за винне знищення або псування отриманих цінностей (а з моменту подання позову – і за випадкове). Недобросовісний набувач може утримати лише суму понесених ним витрат, необхідних та корисних, але і те лише оскільки корисні витрати все ще збільшують цінність тих речей, на які вони були зроблені.

Преторський спадкоємець мав для свого захисту інтердікт, за допомогою якого міг отримати володіння речами, які входили до складу спадщини. Претор також надав нисхідним та висхідним спадкоємцям право на свій власний позов про спадщину – протягом одного року від дня її відкриття, іншим спадкоємцям – 100 днів.

Додаткова література

1. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины определения): Пер. с чешк. – М.: юрид. лит., 1989. – 448 с.

2. Гримм Д.Д. Лекции по догме римського права /Под ред. и с. предисл. В.А. Томсинова. – М.: Изд-во «Зерцало», 2003. – 486 с. (Серия «Русское юридическое наследие»).

3. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности /Пер. с фр. – М., 1996.

4. Дигесты Юстиниана / Перевод с латинского; Отв. Ред.. Л.Л. Кофанов. – М.: «Статут», 2002. – 584 с.

5. Дождев Д.В. Римское часное право. Ученик для вузов. Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 704 с.

6. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римського гражданського права. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1974. – 156 с.

7. Муромцев С.А. Гражданское право Древнего рима. – М.: «Статут», 2003. – 685 с. (Классика российской цивилистики).

8. Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под редакцией и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. – 872 с. (Серия «Русское юридическое наследие»).

9. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К.: Вентурі, 1997. – 336 с.

10. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник. – К.: Хрінком Інтер, 2003. – 512 с.

11. Пушкін О.А. Самойленко В.М. Поняття римського приватного права, історія його становлення: Лекція. – Харків: ХІВД, 1993. – 25 с.

12. Римское частное право: Учебник /Под ред. Проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского - М.: Юристъ, 2004. – 544 с.

13. Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – 400 с.

14. Слипченко С.А. и др. Основы римского частного права: Учебное пособие /С.А. Слипченко, О.И. Смотров, В.А. Кройтор, Р.Б. Шишка: Под ред. С.А. Слипченко, О.И. Смотрова. – Харьков: Эспада. 2004. – 192 с.

15. Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. – Одеса: АО БАХВА, 2001. – 328 с.

16. Черниловский З.М. Лекции по римському частому праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – 208 с.

ЗМІСТ

Авторський колектив.............................................................................................................3