Глава 11. Загальні положення про договори.....................................................................169

1. Поняття та види римських договорів..................................................................................169

2. Зміст договору........................................................................................................................172

3. Умови дійсності договорів....................................................................................................175

4. Укладення договорів.............................................................................................................178

Глава 12. Окремі види договірних зобов’язань. Квазіконтракти.................................181

1. Вербальні контракти..............................................................................................................181

2. Літеральні контракти.............................................................................................................186

3. Консенсуальні контракти......................................................................................................189

4. Реальні контракти..................................................................................................................200

5. Безіменні контракти..............................................................................................................206

6. Пакти.......................................................................................................................................209

7. Квазіконтракти.......................................................................................................................213

Глава 13. Зобов’язання із деліктів. Квазіделікти..............................................................220

1. Становлення понять та загальна характеристика зобов’язань із деліктів.......................220

2. Класифікація зобов’язань із деліктів...................................................................................224

3. Квазіделікти...........................................................................................................................233

РОЗДІЛ 4. СПАДКОВЕ ПРАВО...........................................................................................236

Глава 14. Спадкове право....................................................................................................236

1. Поняття та історія спадкування.........................................................................................236

2. Види порядків спадкування...............................................................................................238

3. Спадкування за заповітом..................................................................................................242

4. Спадкування за законом.....................................................................................................249

5. Прийняття спадщини..........................................................................................................253

6. Легати та фідеїкоміси..........................................................................................................256

7. Захист спадкових прав........................................................................................................259

ЗМІСТ........................................................................................................................................261

1 Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 10.

2 Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Издательство „Зерцало”, 2003. - С. 38.

1 Виходячи з того, що детальна характеристика римського публічного права не входить до предмету даної учбової дисципліни, ми лише стисло окреслимо його ознаки. Більш докладніше про це див: Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 175 – 262.

2 Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М.: Статут, 1998. - С. 39 – 40.

1 Безумовно, цивільне право Стародавнього Риму не відповідає сучасному поняттю цивільного права, як сукупності правових норм, що регулюють шляхом диспозитивного методу особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності її учасників.

1 Претор (praetores) - той, що йде попереду народу.

2 Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: „Статут”, 2003. - С. 234-235.

3 Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: „Статут”, 2003. - С. 154.

1 Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: „Статут”, 2003. - С. 172-173.

1 Римское частное право: Учебник /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2004. - С. 9.

1 Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 9-10.

2 Похідні рецепції права відбуваються значно частіше ніж прямі.

3 Більш докладніше про це див: Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. - Одеса: АО БАХВА, 2001; Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 126-174.

1 Більш докладніше про це див. главу 2 цього підручника.

2 Докладніше про східноєвропейський (візантійський) тип концепції див: Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 132-155.

3 Основы римского частного права: Учебное пособие /С.А. Слипченко, О.И. Смотров, В.А. Кройтор, Р.Б. Шишка; Под ред. С.А. Слипченко, О.И. Смотрова. – Харьков: Эспада, 2004. - С. 18-19; Косарев А.И. Римское право. - М.: 1998. - С. 206-234.

4 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 140.

1 Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. - С. 14.

2 Див. про це главу 2 цього підручника.

1 Див. про це главу 2 цього підручника.

2 Це зайвий раз свідчить про те, що римське право не було введено за наказом імператора Лотарем П після того, як жителі Пізи передали йому захоплений при розгромі Амальфи (1135 р.) рукопис Юстиніанівської кодифікації, бо це тільки легенда.

1 Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. - С. 69.

2 Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. - Одеса: АО БАХВА, 2001. - С. 101.

3 До 1813 року діяв також у тих країнах, які були у союзі з Францією - в Італії, Голландії, Великому герцогстві Баденському, королівстві Вестфальському, Варшавському герцогстві та в інших країнах.

4 Останнім часом в літературі з’вилась точка зору відповідно до якої, підставою для існування германської родини права слід вважати появу не Германського цивільного кодексу, а Австрійського цивільного кодексу (1811р.), який був першим відгуком на потреби суспільства //Див.: Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. - - Одеса: АО БАХВА, 2001. - С. 225.

1 Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права: Учебно-методическое пособие. – Ленинград: издательство ЛГУ, 1974. – С. 4.

1Див. докладніше про ЦК України Цивільне правоУкраїни: Підручник: У 2 т. /Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М. Жилінкова І.В. та ін.; За заг.ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої,В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. т.1. с. 30-35.

1 Проблемы теории государства и права: Учебное пособие /Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2001. – С. 317-318.

2 Більш докладніше про це див. главу 1 цього підручника.

3 Мосс М. Общество. Обмен. Личность. М., 1996. - С. 88-89, 91.

1 Слід зазначити, що такий погляд не поділявся юристами Середньовічного Риму. Так, Гай в своїх Інституціях до джерел римського приватного права відносив лише закони (plebiscite), сенатусконсульти, конституції імператорів, едікти магістратів та відповіді юристів (response prudentium) (І. 1.2.).

2 Більш докладніше про це див.: Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под ред. и с предисловием В.А.Томсинова.- М.: Зерцало, 2004. - С. 6 -10.

3 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 85.

1 Пахман С.В. /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. - С. 8.

2 Римское частное право: Учебник /Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2004. - С. 25.

1 Сенат при республіці – єдиний постійний конституційний орган Починаючи з часу принципату сенат поступово втрачає свої позиції, набуваючи велику роль тільки у часи політичних криз, а в епоху домінату перетворюється у міську Раду Риму.

1 Римское частное право: Учебник /под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2004. - С. 30-31.

2 Це правило увійшло в практику з часів правління Октавіана Августа.

3 Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: „Статут”, 2003. - С. 587.

1 Хоча у 395 р. відбувся остаточний розподіл Римської імперії на Західну та Східну, створення цього кодексу мало за мету продемонструвати єдність права незалежно від поділу державного апарату.

2 Див. § 3 глави 1 цього підручника.

3 Більш докладніше про магістратуру див.: Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 225-236.

4 Див. про це главу 1 цього підручника.

1 Юриспруденція – право юристів, яке складається із теорії та практики. Див. про це: Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть /Под ред. и с пред. В.А. Томсинова. - М.: Издательство «Зерцало», 2003. - С. 342-355.

1 Цитується за Гамбаровим Ю.С. Гражданское право. Общая часть /Под ред. и с пред. В.А. Томсинова. - М.: Издательство «Зерцало», 2003. - С. 113.

2 В стародавні часи тільки жерці мали певну освіту, а звідси тільки вони знали право.

3 Римское частное право: Учебник /под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2004. - С. 32.

4 Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1974. - С. 12.

1 Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 3.

2 Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1974. - С. 13.

3 Безумовно, наведена класифікація джерел не претендує на виключність. В літературі зустрічаються і інші класифікації.

1 Термін „digesta” дослівно означає „поділене навпіл діяння” і походить від глаголу digere – „поділяти», «тлумачити по черзі”.

2 Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1974. - С. 13.

3 На сьогодні кодифікація – один з основних способів систематизації (впорядкування) законодавства, який полягає у прийнятті єдиного нового закону, зміст котрого складають як нові норми, так і положення прийнятих раніше законів або кодифікованих актів, які з введенням у дію вказаного нового закону втрачають чинність.

4 Вперше таку назву кодифікація Юстиніана отримала в виданні Діонісія Готофреда. Див. про це: Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. - С. 30; Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. - М.: Статут, 2003. - С. 30.

5

1 Вважається , що параграфи спочатку були відсутні і з’явилися лише пізніше у середні віки у глосаторів.

1 Існує припущення, що їх було до 170.

2 Деякі з дослідників, виходячи з того, що Novellae обмежуються імператорськими конституціями, виданими протягом 535-563 років, не вважають їх самостійною частиною Зводу, а тому вважають, що Звід складається тільки з 3 частин /Див. про це: Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1974. - С. 15.

1 Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 53.

2 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 38.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 97-98.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 36.

2 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 65-66.

3 У чинному цивільному законодавстві це питання вирішується по іншому. Мова йде тільки про охорону інтересів ненародженої дитини, а не про наявність в неї цивільної правоздатності ще до народження.

1 Для визначення цієї категорії у римському праві умовно використовується термін “дієздатність”.

2 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 44.

1 Див. про це главу 5 цього підручника.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 47.

2 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 39.

1 Див. про це главу 4 цього підручника.

1 В імені римського громадянина навіть була вказана назва тріби, у складі якої він голосує у народних зборах.

2 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. – С. 240.

3 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 39.

1 Ця назва походила від назви закону, що надав їм цей статус.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 108.

1 Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: юрид. лит., 1991. – С. 51.

2 Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: юрид. лит., 1991. – С. 51.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 111.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 45-46.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 131.

2 Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 63.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 137.

1 Підопригора О.А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вен турі., 1997. – С. 91.

2 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 139.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 142.

2 Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 66.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 149.

2 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 55.

1 Вважається, що таке обмеження було встановлено для забезпечити повної майнової незалежності подружжя одного від одного.

2 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 53.

3 Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 72.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 53.

1 Члени муніципальних сенатів були зобов’язані поповнювати за рахунок власних коштів недоїмки за податками, внаслідок чого це звання приймалося без бажання, тому імператори ввели узаконення як одну з мір заохочення.

2 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 145.

3 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 154.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 53.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000. - С. 95-96., Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского - М.: Юристъ, 2004. - С. 51, 53.

2 Новицкий И.Б. Римское право. - М.: Издательское товарищество „ТЕИС”, 1994. - С. 33.

3 Бартошек М. Римское право: Понятия, термины, определения: Пер. с чешск.- М.: Юрид. лит., 1989. - С. 308.

4 Новицкий И.Б. Римское право.- М.: Издательское товарищество „ТЕИС”, 1994. – С. 33.

1 Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под общ ред. проф. В.С. Нерсесянца. - М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА М, 1999. - С. 184.

2 Орач Є. М, Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: Курс лекцій. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - С. 98, Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. - М.: Юристъ, 2002. - С. 56; Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. - М.: Юрид. лит., 1991. - С. 7.

1 Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под общ ред. проф. В.С. Нерсесянца. - М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА М, 1999. - С. 186.

2 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 .- С. 12, 96.

3 Новицкий И.Б. Римское право. - М.: Издательское товарищество „ТЕИС”, 1994. - С. 35.

1 Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под общ ред. проф. В.С. Нерсесянца. - М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА М, 1999. - С. 197.

2 Див. про це питання 3 цієї глави.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000. - С. 104.

2 Давньоримські претори для опису формул позовів традиційно застосовували модельне зазначення учасників процесу: Авл Агерій (А.А) – позивач, Нумерій Нігідій (Н.Н.) – відповідач, Октавій – суддя.

1 Посада префекта міста, який очолював містську префектуру, була введена у 16р. до н.е. Він призначався імператором і виконував поліцейські та судові функції по цивільним та кримінальним справам, розглядав апеляції на рішення судів у Римі. У 2 р. н.е. з'явилася посада префекта преторія – командира спеціальних військ - преторіанської когорти Риму. Його компетенція в частині судових повноважень поширювалася за межі Риму – він був вищою апеляційною інстанцію по рішеннях, що виносились у провінціях.

1 Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под общ ред. проф. В.С. Нерсесянца. - М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА М, 1999. - С. 249.

2 Див. про це главу 8 цього підручника.

1 Фікція – це те, що не існує, не відповідає дійсності.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000. - С. 108.

1 Чиларж К. Ф. Учебник институций римского права /Под ред. проф. В. А. Юшкевича. М.: Печатня А. Снегиревой , 1906. — С. 89-90.

2 Пухан И., Поленак–Акимовская М. Римское право (базовый учебник). — М.: Зерцало-М, 2003. — С. 130-131.

3 Пухан И., Поленак–Акимовская М. Римское право (базовый учебник). — М.: Зерцало-М, 2003. — С. 131.

4 Дождев Д. В. Римское частное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д. ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. — М.: Норма, 2004. — 784 с. — С. 336.

1 Чиларж К. Ф. Учебник институций римского права. Под редакцией профессора В. А. Юшкевича. М.: Печатня А. Снегиревой , 1906. — С. 91.

2 Чиларж К. Ф. Учебник институций римского права. Под редакцией профессора В. А. Юшкевича. М.: Печатня А. Снегиревой , 1906. — С. 91

1 Пухан И., Поленак–Акимовская М. . Римское право (базовый учебник). — М.: Зерцало-М, 2003. — С. 136.

1 Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И. Б. Новицкого и проф. И. С. Перетерского. — М., 2001. — С. 123.

1 Дождев Д. В. Римское частное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д. ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. — М.: Норма, 2004. — С. 336.

2 Дождев Д. В. Римское частное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д. ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. — М.: Норма, 2004. — С. 350.

1 И. Пухан, М. Поленак–Акимовская. Римское право (базовый учебник). — М.: Зерцало-М, 2003. — С. 129.

2 Щодо віднесення володіння до речових прав, ми використовуємо цей термін умовно.

1 Римские юристы о владении и собственности (Дигесты. XLI. 1-2). Перевод А.Д. Рудокваса, О.А. Ахтеровой // Древнее право. IUS ANTIQUUM. — 2002. — № 1 (9). — С. 265.

1 Колокольцов А. Понятие и природа владения вещами по римскому праву. Кандидатское рассуждение. // Журнал Временник Демидовского юридического лицея. — Ярославль., 1874. — Кн. 8. — С. 1-51.

2 Римские юристы о владении и собственности (Дигесты. XLI. 1-2). Перевод А.Д. Рудокваса, О.А. Ахтеровой // Древнее право. IUS ANTIQUUM. — 2002. — № 1 (9). — С. 265.

1 Цит. за: Муромцев С.А. К учению о владении вещами по римському праву // Избранные труды по римскому и гражданскому праву. — М.: Центр ЮрИнфор, 2004. — С. 352.

2 Римские юристы о владении и собственности (Дигесты. XLI. 1-2). Перевод А.Д. Рудокваса, О.А. Ахтеровой // Древнее право. IUS ANTIQUUM. — 2002. — № 1 (9). — С. 265.

1 Перетерский И. С. Дигесты Юстиниана. Очерки по истории составления и общая характеристика. — М.: Госюриздат, 1956. — 132 с. — С. 111-125.

2 Покровский И. А. История римского права. — М.: Статут, 2004. — С. 358-359.

3 Барон Ю. Система римского гражданского права //Перев. с посл. нем изд. Л. Петражицкий. — К., 1888. — С. 3.

4 Хвостов В. М. Система римского права (по изд. 1908 г.). — М., 1996. — С. 273.

5 Нагнибіда В. І. Концепція possessio у римському приватному праві та її сучасне розуміння в Україні // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 23. — Одеса, 2004. — С. 274-279.

6 Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права. — М.: Зерцало, 2003. — С. 215.

7 Муромцев С. А. К учению о владении вещами по римському праву // Избранные труды по римскому и гражданскому праву. — М.: Центр ЮрИнфор, 2004. — С. 355.

1 Колокольцов А. Понятие и природа владения вещами по римскому праву. Кандидатское рассуждение. // Журнал Временник Демидовского юридического лицея. — Ярославль., 1874. — Кн. 8. — С. 32.

2 Савельев В. А. Юридическая концепция собственности в Древнем Риме и современность // Советское государство и право. — 1990. — № 8. — С. 135-140.

3 Римське право (Інституції). — Х.: Одісей, 2000. — С. 96.

1 Дождев Д. В. Римское частное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д. ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. — М.: Норма, 2004. — 784 с. — С. 376.

2 Римские юристы о владении и собственности (Дигесты. XLI. 1-2). Перевод А. Д. Рудокваса, О. А. Ахтеровой // Древнее право. IUS ANTIQUUM. — 2002. — № 1 (9). — С. 274.

1 Пухан И., Поленак–Акимовская М. Римское право (базовый учебник). — М.: Зерцало-М, 2003. — С. 171.

2 Дождев Д. В. Римское частное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д. ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. — М.: Норма, 2004. — 784 с. — С. 370.

1 Пухан И., Поленак–Акимовская М. Римское право (базовый учебник). — М.: Зерцало-М, 2003. — С. 175-176.

2 Колокольцов А. Понятие и природа владения вещами по римскому праву. Кандидатское рассуждение. // Журнал Временник Демидовского юридического лицея. — Ярославль., 1874. — Кн. 8. — С. 33.

1 Покровский И. А. История римского права. — М.: Статут, 2004. — С. 361.

2 Покровский И. А. История римского права. — М.: Статут, 2004. — С. 361.

3 Покровский И. А. История римского права. — М.: Статут, 2004. — С. 362.

4 Пухан И., Поленак–Акимовская М. Римское право (базовый учебник). — М.: Зерцало-М, 2003. — С. 174.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 78.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 .- С. 160.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 .- С. 161.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 .- С. 169.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 . - С. 177.

1 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов /Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФА М-НОРМА, 1997. – С. 344.

1 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 260-261.

1 Див. про це главу 5 цього підручника.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 219.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 92.

2 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов /Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФА М-НОРМА, 1997. – С. 409.

1 Див. про це главу 14 цього підручника.

2 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов /Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФА М-НОРМА, 1997. – С. 415.

1 Підопригора О.А. Основи римського приватного права: Підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. –К.: Вен турі., 1997. – С. 160.

2 Див. про це главу 14 цього підручника.

1 Див. про це главу 10 цього підручника.

1 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 286.

2 Однак таке твердження з точки зору сучасних правових уявлень стосовно природи заставних відносин слід визнати досить умовним.

1 Див. про це главу 11 цього підручника.

1 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 287.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. М., 1948. – С. 117.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 117.

2 Див. про це главу 5 цього підручника.

3 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 348.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 211.

2 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 117.

1 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 318.

1 Див. про це главу 14 цього підручника.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 120.

2 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 324-325.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 273.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 . - С. 215.

1 Див. про це главу 12 цього підручника.

2 Див. про це главу 13 цього підручника.

3 Див. про це главу 12 цього підручника.

4 Див. про це главу 13 цього підручника.

1 Відсутня єдина позиція стосовно визначення змісту цього терміну.

2 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. – С. 434-435.

3 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 117.

4 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 117; ..

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 145.

2 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 284.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 . - С. 219.

2 Див. про це главу 12 цього підручника.

3 Див. про це главу 3 цього підручника.

1 Вважається, що штрафна функція завдатку прийшла із Сходу та була узаконена Юстиніаном.

1 Див. про це главу 9 цього підручника.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 152-153.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 369.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 . - С. 223.

2 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. – С. 468.

1 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права / Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 357.

2 Див. про це главу 14 цього підручника.

3 Див. про це главу 13 цього підручника.

1 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 . - С. 227.

1 Термін contractus походить від глаголу contrahere, що у перекладі з латинської означає стягувати.

2 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 332-333.

1 Див. про це главу 12 цього підручника.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 135.

1 Див. про це главу 4 цього підручника.

1 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 375.

2 Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 140.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 137.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 386.

1 Див. про це главу 10 цього підручника.

2 Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издат-во БЕК, 2000 . - С. 246-247.

3 Див. про це главу 3 цього підручника.

1 Див. про це главу 10 цього підручника.

1 Див. про це главу 10 цього підручника.

1 Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 166.

1 Див. про це главу 8 цього підручника.

2 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 452.

3 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. – С. 512.

1 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. – С. 519.

1 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 197.

2 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 201.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 514.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 496.

1 Див. про це главу 3 цього підручника.

2 Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 207-208.

1 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 381.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. – М.: Юрид. издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 425.

1 Див. про це главу 9 цього підручника.

1 Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов /Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФА М-НОРМА, 1997. – С. 543.

1 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 382.

1 Латинская юридическая фразеология /Составитель проф. Б.С. Никифоров. – М.: Юрид. лит., 1979. - С. 56.

2 Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. Издание 5-е, доп. и перераб. /Под ред. М.Ю. Тихомирова. – М.: 2001. – С. 233.

1 Франчози Дж. Институционный курс римского права /Перевод с итальянского: Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут, 2004. – С. 400.

2 Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. – К.: «Вища школа», 1990. – С. 250.

3 Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. – К.: «Вища школа», 1990. – С. 250.

4 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 415.

5 Харитонов Є.О. Основи римського права. – Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1999. – С. 258.

1 Черниловский З.М. История рабовладельческого права. – М.: ВЮЗИ, 1959. – С. 157.

1 Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 269.

1 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 418.

2 Див. про цеи главу 8 цього підручника.

1 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 420.

1 Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 269.

1 Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 218.

1 Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. - С. 139.

1 Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 98.