- •Лабораторна робота № 1
- •Системний блок
- •Материнська (системна) плата
- •Системна магістраль даних (системна шина)
- •Мікросхема bios
- •Блок живлення
- •Накопичувачі
- •Адаптери
- •Клавіатура
- •Маніпулятори
- •Плати розширення
- •Зовнішні пристрої
- •Принтери
- •Стримери
- •Пристрої на компакт-дисках
- •Сканери
- •Джерела безперебійного живлення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Алгоритм, його основні властивості та способи зображення
- •Мова програмування qbasic
- •Найпростіші оператори
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Запуск qbasic
- •Індикатори натиснення спеціальних клавіш:
- •Індикатори натиснення клавіш-перемикачів:
- •Описання головного меню qbasic
- •Введення та редагування програм
- •Редактор qbasic
- •Запуск програми на виконання та перегляд результату
- •Збереження програми у вигляді файла на диску
- •Вихід з середовища qbasic
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4
- •Розгалужена структура алгоритму
- •Умовний оператор if
- •Оператор goto
- •Оператор вибору on
- •Оператор select case
- •Циклічна структура алгоритму
- •Оператор for...Next
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 5
- •Змінні величини та функції, що їх визначають
- •Область визначення (існування) функції
- •Максимум та мінімум (екстремум) функції
- •Найбільше та найменше значення функції
- •Оператор-функція
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 6
- •Умовні цикли
- •Оператор while...Wend
- •Оператор do...Loop
- •Метод половинного ділення
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 7
- •Ітераційний цикл
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 8
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №9
- •Обмінне сортування
- •Інші методи сортування
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 10
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 11
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 13
- •Символьні функції
- •Що таке аscii?
- •Перетворення з аsсii в qbasic
- •Визначення довжини символьної величини
- •Виділення частини тексту
- •Кодування текстів
- •Пoшук підрядка
- •Різні варіанти написання тексту
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 14
- •Оператор print using
- •Print using та числа
- •Print using та текстові значення
- •Масиви економічної інформації
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота №15
- •Про функції
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 17
- •Прямі лінії – відрізки
- •Оператор circle
- •Малювання прямокутників
- •Коло, дуга, еліпс і сектор
- •Використання кольору
- •Кольори малюнку і фону
- •Колір у текстовому режимі (оператор color)
- •Колір у графіці (оператор color)
- •Вибір значення для параметра фон
- •Зафарбовування областей
- •Ще один метод малювання
- •Відносний рух
- •Обертання
- •Масштабування зображення
- •Колір в операторі draw
- •Текстові змінні в операторі draw
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №18
- •Процедура
- •Використання підпpoгpaм типу SubRoutіne
- •Використання функцій типу def fn
- •Зразок виконання завдання:
- •Контрольні запитання.
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 19
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 20
- •Різні способи дocтyпу до файлів
- •Відкриття фaйлa
- •Peжими pобoти з фaйлaми
- •Пpиклад відкриття фaйлa
- •Перегляд та peдaгувaння файла
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
Найпростіші оператори
Словник QBASIC містить близько 200 ключових слів, кожне з яких означає виконання певної дії QBASIC. Більшість ключових слів разом з додатковими параметрами формують оператори, з яких і складається текст програми. PRINT – приклад ключового слова.
Оператор PRINT має таку структуру: PRINT параметр,
де, наприклад,
PRINT «Я вивчаю QBASIC» — оператор
PRINT — ключове слово
«Я вивчаю QBASIC» — параметр
Замість слова PRINT можна використовувати знак питання. Після натискування клавіші Enter QBASIC сам перетворює знак питання в ключове слово PRINT.
QBASIC не очищує автоматично екран при запуску нової програми, і після виконання різних програм або багаторазового виконання однієї і тієї ж на екрані виводу результатів виникає безлад. Тому програму треба починати з оператора очищення екрану CLS, який стирає усі попередні результати виконання програми. Відзначимо, що оператор CLS стирає данні тільки з екрана і не діє на дані, що зберігаються в пам’яті ПК. Як правило, цей оператор розміщується на початку програми – це добра звичка і прекрасний стиль програмування.
Оператор END — ще один приклад ключового слова — зупиняє виконання програми. У випадку його відсутності QBASIC вважає, що програма закінчується після останнього рядка, але END досить корисний при необхідності припинити виконання програми.
Оператор REM визначає рядок, який він починає, як рядок коментарю. Він має наступну форму:
REM текст,
де текст – будь-яка послідовність символів.
Ви можете будь-яку програму починати з коментарю (заголовку), який можна розміщати також в будь-де в програмі.
Знак апострофа ’ також починає коментар, але його можна використовувати не тільки з початку рядка, але і після операторів.
Розміщення кількох операторів в рядку
Поки ваші програми короткі і повністю вміщаються на екрані, піклуватися про економію місця не має сенсу. Але з часом вони стануть довшими. Щоб скоротити кількість рядків програми, ви можете розмістити кілька коротких операторів в рядку, які треба розділяти знаком двокрапки (:).
Попередні версії мови BASIC потребують, щоб кожний рядок програми починалась з номеру. В QBASIC це зовсім необов’язково.
Якщо у програмі є передача управління оператору, що знаходиться в іншій її частині, то цьому оператору можна дати деяке додаткове ім’я — мітку. ЇЇ ім’я може вміщувати від 1 до 40 символів, серед яких не повинно бути пропусків. Мітка повинна закінчуватись двокрапкою.
Одним з найбільш цікавих операторів QBASIC є оператор присвоєння. В загальному вигляді його можна представити таким чином:
ім’я змінної = вираз,
де вираз може бути і конкретним значенням, і деяким виразом, результат якого буде присвоєно змінній. Приклади:
X=X+1 |
C=B |
D= (-A+SIN(C)) |
Спочатку обчислюються значення виразу, що знаходиться справа від знаку, а потім числове або текстове значення присвоюється змінній, ім’я якої вказано зліва.
Якими способами можна ввести данні в програму?
По-перше, ця проблема вирішується за допомогою оператора присвоєння, або ви можете присвоїти змінній значення з клавіатури під час виконання програми. Найпростіша форма оператору, що дає вам можливість це зробити, наступна:
INPUT n,
де n – ім’я змінної, для якої потребується ввід значення.
Інструкція INPUT n є вже достатньою командою, при зустрічі з якою програма виконує наступні дії :
на екрані з’являється знак питання ;
програма призупиняє роботу і чекає, коли ви наберете будь-яке значення на клавіатурі;
натискання клавіші Enter на клавіатурі повідомляє програмі, що ввід закінчено;
введене значення присвоюється змінній;
комп’ютер продовжує виконання програми, використовуючи введене значення. Значення, яке мала ця раніше забувається програмою.
Приклад:
REM Програма 2. Додавання двох чисел
INPUT «Введіть перше число:», NUM1
INPUT «Введіть друге число:», NUM2
‘ Виведення результату на екран
PRINT «Сума=»; NUM1+NUM2
END
Р езультат буде виглядати так як показано на рис. 2.3.
А тепер розглянемо загальну форму для запису нового оператора INPUT:
INPUT «текст»; перелік змінних,
де «текст» — будь-який текст, що виводиться на екран перед запитом значення, повинен бути в лапках;
перелік змінних – перелік змінних, для яких знадобиться ввід значень; імена змінних повинні бути розділені крапкою з комою або комою.
Знак крапка з комою (;) відразу за словом INPUT визначає положення курсору після натискання клавіші вводу Enter.
Порівняйте два випадки:
В програмі: На екрані:
INPUT «Як тебе звуть»; NAME$ Як тебе звуть? Оксана
PRINT « Тебе звуть», NAME$ Тебе звуть Оксана
У першому прикладі немає крапки з комою після оператору імені змінної, тому результат виконання оператору PRINT виводиться на наступному рядку. У випадку крапка з комою означає, що курсор не повинен переміщуватися на наступний рядок. Крім того, розміщення крапки з комою після тексту забезпечує присутність знаку питання на екрані:
В програмі: На екрані:
INPUT «Як тебе звуть»; NAME Як тебе звуть?
Зразок виконання завдання. Обчислити значення Y и P , використовуючи формули:
,
при значеннях a=0.59, z= -4.8, x=2.1.
Програма подана нижче, а блок-схема зображена на рис. 2.4.
REM Лабораторна робота № 3
REM Обчислення значень функцій
CLS
INPUT «Введіть A, Z, X» ; A, Z, X
PRINT «A=»; A, «Z=»; Z, «X=»;X
Y= A*TAN(X^2)^3+SQR(Z^2/(A^2+X^2))
P=LOG(A+X^2)+SIN(Z/A)^2
PRINT «Y=»; Y, «P=»; P
END