- •Лабораторна робота № 1
- •Системний блок
- •Материнська (системна) плата
- •Системна магістраль даних (системна шина)
- •Мікросхема bios
- •Блок живлення
- •Накопичувачі
- •Адаптери
- •Клавіатура
- •Маніпулятори
- •Плати розширення
- •Зовнішні пристрої
- •Принтери
- •Стримери
- •Пристрої на компакт-дисках
- •Сканери
- •Джерела безперебійного живлення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Алгоритм, його основні властивості та способи зображення
- •Мова програмування qbasic
- •Найпростіші оператори
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Запуск qbasic
- •Індикатори натиснення спеціальних клавіш:
- •Індикатори натиснення клавіш-перемикачів:
- •Описання головного меню qbasic
- •Введення та редагування програм
- •Редактор qbasic
- •Запуск програми на виконання та перегляд результату
- •Збереження програми у вигляді файла на диску
- •Вихід з середовища qbasic
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4
- •Розгалужена структура алгоритму
- •Умовний оператор if
- •Оператор goto
- •Оператор вибору on
- •Оператор select case
- •Циклічна структура алгоритму
- •Оператор for...Next
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 5
- •Змінні величини та функції, що їх визначають
- •Область визначення (існування) функції
- •Максимум та мінімум (екстремум) функції
- •Найбільше та найменше значення функції
- •Оператор-функція
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 6
- •Умовні цикли
- •Оператор while...Wend
- •Оператор do...Loop
- •Метод половинного ділення
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 7
- •Ітераційний цикл
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 8
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №9
- •Обмінне сортування
- •Інші методи сортування
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 10
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 11
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 13
- •Символьні функції
- •Що таке аscii?
- •Перетворення з аsсii в qbasic
- •Визначення довжини символьної величини
- •Виділення частини тексту
- •Кодування текстів
- •Пoшук підрядка
- •Різні варіанти написання тексту
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 14
- •Оператор print using
- •Print using та числа
- •Print using та текстові значення
- •Масиви економічної інформації
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота №15
- •Про функції
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 17
- •Прямі лінії – відрізки
- •Оператор circle
- •Малювання прямокутників
- •Коло, дуга, еліпс і сектор
- •Використання кольору
- •Кольори малюнку і фону
- •Колір у текстовому режимі (оператор color)
- •Колір у графіці (оператор color)
- •Вибір значення для параметра фон
- •Зафарбовування областей
- •Ще один метод малювання
- •Відносний рух
- •Обертання
- •Масштабування зображення
- •Колір в операторі draw
- •Текстові змінні в операторі draw
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №18
- •Процедура
- •Використання підпpoгpaм типу SubRoutіne
- •Використання функцій типу def fn
- •Зразок виконання завдання:
- •Контрольні запитання.
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 19
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 20
- •Різні способи дocтyпу до файлів
- •Відкриття фaйлa
- •Peжими pобoти з фaйлaми
- •Пpиклад відкриття фaйлa
- •Перегляд та peдaгувaння файла
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
Коло, дуга, еліпс і сектор
Щоб намалювати дугу, еліпс чи сектор кола, вам необхідно додати нові параметри в оператор CIRCLE. Ви поки знайомі тільки з короткою формою запису даного оператора. Його повна форма виглядає в такий спосіб:
CIRCLE (X,Y), радіус, колір, початок, кінець, коефіцієнт,
де X, Y — координати центра кола,
радіус — радіус кола;
колір — її колір;
початок — початкова точка дуги, задана у радіанах;
кінець — кінцева точка дуги, задана в радіанах;
коефіцієнт — відношення значень Y-радіуса і Х-радіуса.
Для малювання кола використовуються тільки параметри X, Y і радіус.
Для малювання дуги вам необхідно додати значення параметрів початкової і кінцевої точок. Дуга визначається кутом, що вирізує її з відповідного кола. Значення параметрів початок і кінець задаються у радіанах і повинні мати значення між 0 і 2 радіан (2 = 6.28).
QBASIC при малюванні дуг веде відлік від початкової точки дуги до кінцевого в напрямку проти годинникової стрілки. Це необхідно знати для визначення правильного порядку в завданні початку і кінця дуги.
Приклад:
REM Програма 5
REM Малювання кола, дуги і сектору
SCREEN 2
CLS
CIRCLE (100,100), 30
CIRCLE (180,100), 30, 3, 1, 2
CIRCLE (260,100), 30, 3, -2, -1
ЕND
Якщо одному з параметрів (початку чи кінцю) значення не присвоюється, воно вважається рівним нулю
При негативних значеннях цих параметрів QBASIC з'єднує початкові і кінцеві точки дуги з центром відповідного кола. Якщо від’ємним є значення тільки одного параметра, то і з'єднуватися з центром кола буде тільки одна точка дуги.
Для малювання еліпса потрібно ввести в оператор CIRCLE коефіцієнт відносини радіусів по осях Y і Х. Цей параметр визначає ступінь стиснення еліпса і може мати будь-яке додатне значення.
Якщо параметр коефіцієнт опущений чи дорівнює 1, виходить зображення кола. При від’ємному значенні параметра ви отримаєте повідомлення про помилку.
Наступний приклад демонструє малювання еліпсів.
REM Програма 6
REM Малювання еліпсів
SCREEN 2
CLS
CIRCLE (50, 90), 30
CIRCLE (150, 90), 30, , , , 0.3
CIRCLE (250, 90) , 30, , , , 1.5
END
Наступна програма представляє оператор CIRCLE з використанням різних параметрів (рис. 17.1).
REM Програма 7
REM Малювання мордочки
SCREEN 1
CIRCLE (100, 100), 70 ' Обличчя
CIRCLE (75, 75), 10, , , , .2 ' Очі
CIRCLE (125, 75), 10, , , , .2
CIRCLE (100, 100), 5, , , , 2 ' Ніс
LINE (100, 40)-(90, 60) ' Волосся
LINE (100, 40)-(110, 60)
LINE (100, 40)-(100, 60)
CIRCLE (100, 110), 20, , 3.14, 0 ' Посмішка
END
Використання кольору
Комп’ютер має у своєму розпорядженні достатню кількість різних кольорів, щоб виконувати художні і графічні роботи. Ви можете замість мольберта і пензликів скористатися різними операторами, що допоможуть створити образ, додати йому тінь, змінити колір фону, розфарбувати певну його частину і вивести барвистий заголовок.
Кольори малюнку і фону
При створенні будь-якого зображення програмісти оперують двома поняттями foreground — колір малюнка (чи переднього плану) і background — колір фону. У графічному режимі ці поняття можуть бути дуже відносні: якщо одна половина екрана чорна, а інша біла, дуже важко сказати, яка з них є малюнком, а яка — фоном. Кольором малюнку вважається колір кожної точки зображеного об'єкта. Кольором фону вважається колір всіх інших точок.У текстовому режимі ці дві характеристики також мають місце. Кожен символ на екрані намальований у прямокутному осередку і може бути охарактеризований двома колірними атрибутами — кольором переднього плану і кольором фону. Природно, у текстовому режимі колір переднього плану — це колір символу (рис. 17.2.).