- •Лабораторна робота № 1
- •Системний блок
- •Материнська (системна) плата
- •Системна магістраль даних (системна шина)
- •Мікросхема bios
- •Блок живлення
- •Накопичувачі
- •Адаптери
- •Клавіатура
- •Маніпулятори
- •Плати розширення
- •Зовнішні пристрої
- •Принтери
- •Стримери
- •Пристрої на компакт-дисках
- •Сканери
- •Джерела безперебійного живлення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Алгоритм, його основні властивості та способи зображення
- •Мова програмування qbasic
- •Найпростіші оператори
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Запуск qbasic
- •Індикатори натиснення спеціальних клавіш:
- •Індикатори натиснення клавіш-перемикачів:
- •Описання головного меню qbasic
- •Введення та редагування програм
- •Редактор qbasic
- •Запуск програми на виконання та перегляд результату
- •Збереження програми у вигляді файла на диску
- •Вихід з середовища qbasic
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4
- •Розгалужена структура алгоритму
- •Умовний оператор if
- •Оператор goto
- •Оператор вибору on
- •Оператор select case
- •Циклічна структура алгоритму
- •Оператор for...Next
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 5
- •Змінні величини та функції, що їх визначають
- •Область визначення (існування) функції
- •Максимум та мінімум (екстремум) функції
- •Найбільше та найменше значення функції
- •Оператор-функція
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 6
- •Умовні цикли
- •Оператор while...Wend
- •Оператор do...Loop
- •Метод половинного ділення
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 7
- •Ітераційний цикл
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 8
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №9
- •Обмінне сортування
- •Інші методи сортування
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 10
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 11
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 13
- •Символьні функції
- •Що таке аscii?
- •Перетворення з аsсii в qbasic
- •Визначення довжини символьної величини
- •Виділення частини тексту
- •Кодування текстів
- •Пoшук підрядка
- •Різні варіанти написання тексту
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 14
- •Оператор print using
- •Print using та числа
- •Print using та текстові значення
- •Масиви економічної інформації
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота №15
- •Про функції
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 17
- •Прямі лінії – відрізки
- •Оператор circle
- •Малювання прямокутників
- •Коло, дуга, еліпс і сектор
- •Використання кольору
- •Кольори малюнку і фону
- •Колір у текстовому режимі (оператор color)
- •Колір у графіці (оператор color)
- •Вибір значення для параметра фон
- •Зафарбовування областей
- •Ще один метод малювання
- •Відносний рух
- •Обертання
- •Масштабування зображення
- •Колір в операторі draw
- •Текстові змінні в операторі draw
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №18
- •Процедура
- •Використання підпpoгpaм типу SubRoutіne
- •Використання функцій типу def fn
- •Зразок виконання завдання:
- •Контрольні запитання.
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 19
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 20
- •Різні способи дocтyпу до файлів
- •Відкриття фaйлa
- •Peжими pобoти з фaйлaми
- •Пpиклад відкриття фaйлa
- •Перегляд та peдaгувaння файла
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
Циклічна структура алгоритму
В алгоритмі циклічної структури передбачено багаторазове виконання однієї і тієї ж послідовності дій, яка називається циклом. Розглянемо окремі випадки циклів:
Цикл з параметром називається інакше циклом «для». У цього циклу кількість повторень відомо або може бути обчислено до виконання дій у циклі (регулярний цикл ).
Приклад 6. Скласти алгоритм обчислення величини
Z= ,
де n - натуральне число; x - будь-яке дійсне число.
Блок-схема розв’язку подана на рис. 4.4.
Цикл “до”, або цикл з постумовою, передбачає перевірку умови після дій у циклі. Такий цикл виконується щонайменше один раз.
Приклад 7. Скласти алгоритм обчислення величини
X= cos2 (a*j+y3),
де m-натуральне число ; y, a – будь-які числа.
Цикл “до“ виконується щонайменше один раз.
Цикл “поки” або цикл з передумовою передбачає перевірку умови виходу з циклу перед виконанням дій у циклі.
Блок-схема розв’язку подана на рис. 4.5.
Приклад 8. Скласти алгоритм обчислення значення функції:
S(x)=-x+x3+2x4+3x5+...+18x20,
де x — задане число.
Розв’язання подано на рис. 4.6.
У циклі “поки” дія може не виконуватися жодного разу (якщо умова виходу з циклу буде виконано при першій його перевірці).
Д ля програмування обчислювального процесу циклічної структури в QBASIC застосовуються оператори, що описуються далі.
Оператор for...Next
Оператор FOR...NEXT дозволяє організувати виконання блоку операторів певну кількість раз. Він може замінити оператор GOTO в деяких випадках. Оператор FOR..NEXT має таку загальну форму:
FOR лічильник = початок TO кінець STEP крок
.
. тіло циклу
.
NEXT лічильник.
Тут лічильник - числова змінна;
початок - початкове значення лічильника;
кінець - кінцеве значення лічильника;
крок – постійна величина, що додається до значення лічильника;
тіло циклу - набір операторів, що призначені для повторення.
Розглянемо найпростіший приклад, що демонструє роботу цього оператора.
Припустимо, ви хочете написати програму, яка б підраховувала суму і добуток 5 чисел. Якщо використати оператор FOR...NEXT, програма буде дуже простою:
Спочатку змінним S та P присвоюються початкові значення. Ці змінні будуть зберігати значення суми та добутку чисел. Після цього програма починає виконання оператора FOR з присвоєнням змінній лічильника I початкового значення 1. При запиті Введіть будь-яке число введене значення присвоюється змінній NUM. Потім воно додається до попереднього, яке знаходиться в змінній S. Таким чином, в змінній S накопичується сума чисел. Так само обчислюється добуток, що записується у змінну P.
Команда NEXT повертає управління в початок циклу FOR. В даному випадку значення змінної STEP не визначалось, тому що по умовчанню воно рівне 1. Тому значення I зростало на одиницю при кожному виконанні циклу. Якщо значення I менше або рівне 5, управління передається наступному оператору, тобто повторюються оператор INPUT і два оператори присвоєння. Весь процес повторюється 5 раз, потім значення змінної I стає рівним 6, Виконання циклу закінчується і програма передає управління оператору, наступному за NEXT.
REM Приклад 9
REM Знаходження суми та добутку 5 чисел
CLS
‘Повідомлення початкових значень змінних
S=0: P=1
‘ Початок циклу
FOR I=1 TO 5
INPUT «Введіть будь-яке число:», NUM
‘Обчислення суми
S=S+NUM
‘Обчислення добутку
P=P*NUM
NEXT I
‘Вивід результатів
PRINT «Сума цих чисел=»; S; «Добуток=»; P
END
Результат виконання програми представлений на рис. 4.7.