- •Лабораторна робота № 1
- •Системний блок
- •Материнська (системна) плата
- •Системна магістраль даних (системна шина)
- •Мікросхема bios
- •Блок живлення
- •Накопичувачі
- •Адаптери
- •Клавіатура
- •Маніпулятори
- •Плати розширення
- •Зовнішні пристрої
- •Принтери
- •Стримери
- •Пристрої на компакт-дисках
- •Сканери
- •Джерела безперебійного живлення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Алгоритм, його основні властивості та способи зображення
- •Мова програмування qbasic
- •Найпростіші оператори
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Запуск qbasic
- •Індикатори натиснення спеціальних клавіш:
- •Індикатори натиснення клавіш-перемикачів:
- •Описання головного меню qbasic
- •Введення та редагування програм
- •Редактор qbasic
- •Запуск програми на виконання та перегляд результату
- •Збереження програми у вигляді файла на диску
- •Вихід з середовища qbasic
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4
- •Розгалужена структура алгоритму
- •Умовний оператор if
- •Оператор goto
- •Оператор вибору on
- •Оператор select case
- •Циклічна структура алгоритму
- •Оператор for...Next
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 5
- •Змінні величини та функції, що їх визначають
- •Область визначення (існування) функції
- •Максимум та мінімум (екстремум) функції
- •Найбільше та найменше значення функції
- •Оператор-функція
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 6
- •Умовні цикли
- •Оператор while...Wend
- •Оператор do...Loop
- •Метод половинного ділення
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 7
- •Ітераційний цикл
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 8
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №9
- •Обмінне сортування
- •Інші методи сортування
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 10
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 11
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 13
- •Символьні функції
- •Що таке аscii?
- •Перетворення з аsсii в qbasic
- •Визначення довжини символьної величини
- •Виділення частини тексту
- •Кодування текстів
- •Пoшук підрядка
- •Різні варіанти написання тексту
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 14
- •Оператор print using
- •Print using та числа
- •Print using та текстові значення
- •Масиви економічної інформації
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота №15
- •Про функції
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 17
- •Прямі лінії – відрізки
- •Оператор circle
- •Малювання прямокутників
- •Коло, дуга, еліпс і сектор
- •Використання кольору
- •Кольори малюнку і фону
- •Колір у текстовому режимі (оператор color)
- •Колір у графіці (оператор color)
- •Вибір значення для параметра фон
- •Зафарбовування областей
- •Ще один метод малювання
- •Відносний рух
- •Обертання
- •Масштабування зображення
- •Колір в операторі draw
- •Текстові змінні в операторі draw
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №18
- •Процедура
- •Використання підпpoгpaм типу SubRoutіne
- •Використання функцій типу def fn
- •Зразок виконання завдання:
- •Контрольні запитання.
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 19
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 20
- •Різні способи дocтyпу до файлів
- •Відкриття фaйлa
- •Peжими pобoти з фaйлaми
- •Пpиклад відкриття фaйлa
- •Перегляд та peдaгувaння файла
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
Використання функцій типу def fn
Нагадаємо, що DEF FN є aльтepнaтивнoю фopмoю фyнкції, що визначається користувачем.
Пoдібнo до фyнкції типу FUNCTION, DEF FN повертає знaчeння в ocнoвнy програмy. Але вoнa, як і SubRoutіne, є нeвід’ємною чacтиною ocнoвнoї програми. Більш конкретний опис DEF FN див. у лабораторній роботі №5.
Зразок виконання завдання:
Завдання 1. Написати програму побудови графіків функцій:
Y=SQR(X*X+2)
Y=SIN(7*X)
Y =X*X*SIN(1/X)
використовуючи підпрограму-функцію.
BEGIN1:
CLS
’ Побудова графіка функцій
DIM Y(600)
COLOR 1, 10
PRINT: PRINT "1. Y =X*X*SIN(1/X) "
PRINT: PRINT "2. Y=SQR(X*X+2)"
PRINT: PRINT "3. Y=SIN(7*X) "
PRINT: PRINT "Вкажіть номер рівняння"
INPUT N
DEF FNA(X)
IF N = 1 THEN FNA = X * X * SIN(1 / X)
IF N = 2 THEN FNA = SQR(X * X + 2)
IF N = 3 THEN FNA = SIN(7 * Z)
END DEF
PRINT: PRINT "Введіть початкове значення Х "
INPUT A
INPUT "Введіть кінцеве значення X "; B
CLS
N1 = 500: HX = (B - A) / N1
LOCATE 5, 15
PRINT "Область змінення Х"
PRINT " Початкове значення Х="; A
PRINT " Кінцеве значення Х="; B
PRINT "Крок HX="; HX
’ Обчислення області значень Y(I), YMAX, YMIN
YMAX=-1E+10: YMIN=1E+10: I = 1
FOR X = A TO B STEP HX
I = I + 1
Y(I) = FNA(X)
IF Y(I) > YMAX THEN YMAX = Y(I)
IF Y(I) < YMIN THEN YMIN = Y(I)
NEXT X
PRINT "YMIN="; YMIN, "YMAX="; YMAX
'Обчислення масштабів MX,MY, координати YO
MX = 320 / (B - A): MY = 200 / ABS(YMAX - YMIN)
IF (YMAX > 0) AND (YMIN >= 0) THEN Y0 = 200
IF (YMAX = 0) AND (YMIN < 0) THEN Y0 = 0
IF (YMAX > 0) AND (YMIN < 0) THEN Y0 = INT(MY * YMAX +.5)
LOCATE 24, 1
PRINT "Для побудови графіка функції натисніть "
LOCATE 25, 1
PRINT " довільну клавішу"
WHILE INKEY$ = "" 'Припинення виконання програми до натиснення довільної клавіші
WEND
CLS
SCREEN 7
COLOR 5, 0
I = 0 'Побудова графіка
COL = 2 'Колір графіка — зелений
X0 = 80
FOR X = A TO B STEP HX
I = I + 1
XE = INT(X * MX +.5) + X0 'Перетворення (X,Y)
YE = YO - INT(Y(I) * MY +|5) ‘в координати на екрані
PSET (80 + XE, 110 + YE), COL 'Відображення точок
NEXT X
'Закінчення і повтор програми
LOCATE 1, 2
PRINT "Якщо потрібно виконання програми натисніть (Y), інакше - (N)"
BEGIN2:
G$ = INKEY$
IF G$ <> LCASE$("Y") AND G$ <> LCASE$("N") THEN GOTO BEGIN2
IF G$ = LCASE$("Y") THEN GOTO BEGIN1
END
Завдання 2. Дане натуральне число n та число x, причому . Обчисліть, користуючись підпрограмою типу SubRoutіne:
Обчислення закінчити, коли модуль останнього просумованого доданку стане менше заданого числа E.
У цій задачі зручно (для скорочення дій в алгоритмі) організувати один передвизначений процес (підпрограму), що обчислює добуток в чисельнику та в знаменнику.
REM Використання SubRoutіne
INPUT X, N, EPS
Y=0:K=0
A:
K=K+1
PN=N : PK=N-K+1 : H=-1
GOSUB D:
C=P: PN=1:PK=K:H=1
GOSUB D:
Z=P: R=C/Z*X^K : Y=Y+R
IF ABS R>=EPS THEN GOTO A:
PRINT X,Y
END
D: ‘ Підпрограма
P=1
FOR I=PN TO PK STEP H: P=P*I: NEXT I
RETURN