- •Лабораторна робота № 1
- •Системний блок
- •Материнська (системна) плата
- •Системна магістраль даних (системна шина)
- •Мікросхема bios
- •Блок живлення
- •Накопичувачі
- •Адаптери
- •Клавіатура
- •Маніпулятори
- •Плати розширення
- •Зовнішні пристрої
- •Принтери
- •Стримери
- •Пристрої на компакт-дисках
- •Сканери
- •Джерела безперебійного живлення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Алгоритм, його основні властивості та способи зображення
- •Мова програмування qbasic
- •Найпростіші оператори
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Запуск qbasic
- •Індикатори натиснення спеціальних клавіш:
- •Індикатори натиснення клавіш-перемикачів:
- •Описання головного меню qbasic
- •Введення та редагування програм
- •Редактор qbasic
- •Запуск програми на виконання та перегляд результату
- •Збереження програми у вигляді файла на диску
- •Вихід з середовища qbasic
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4
- •Розгалужена структура алгоритму
- •Умовний оператор if
- •Оператор goto
- •Оператор вибору on
- •Оператор select case
- •Циклічна структура алгоритму
- •Оператор for...Next
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 5
- •Змінні величини та функції, що їх визначають
- •Область визначення (існування) функції
- •Максимум та мінімум (екстремум) функції
- •Найбільше та найменше значення функції
- •Оператор-функція
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 6
- •Умовні цикли
- •Оператор while...Wend
- •Оператор do...Loop
- •Метод половинного ділення
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 7
- •Ітераційний цикл
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 8
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №9
- •Обмінне сортування
- •Інші методи сортування
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 10
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 11
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 13
- •Символьні функції
- •Що таке аscii?
- •Перетворення з аsсii в qbasic
- •Визначення довжини символьної величини
- •Виділення частини тексту
- •Кодування текстів
- •Пoшук підрядка
- •Різні варіанти написання тексту
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 14
- •Оператор print using
- •Print using та числа
- •Print using та текстові значення
- •Масиви економічної інформації
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота №15
- •Про функції
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 17
- •Прямі лінії – відрізки
- •Оператор circle
- •Малювання прямокутників
- •Коло, дуга, еліпс і сектор
- •Використання кольору
- •Кольори малюнку і фону
- •Колір у текстовому режимі (оператор color)
- •Колір у графіці (оператор color)
- •Вибір значення для параметра фон
- •Зафарбовування областей
- •Ще один метод малювання
- •Відносний рух
- •Обертання
- •Масштабування зображення
- •Колір в операторі draw
- •Текстові змінні в операторі draw
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №18
- •Процедура
- •Використання підпpoгpaм типу SubRoutіne
- •Використання функцій типу def fn
- •Зразок виконання завдання:
- •Контрольні запитання.
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 19
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 20
- •Різні способи дocтyпу до файлів
- •Відкриття фaйлa
- •Peжими pобoти з фaйлaми
- •Пpиклад відкриття фaйлa
- •Перегляд та peдaгувaння файла
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
Що таке аscii?
Згадаємо, що комп’ютер може оперувати тільки числами. Проте комп’ютерна клавіатура містить не тільки цифри, але й багато інших символів: букви, розділові знаки, дужки тощо, які використовуються в програмах і їх розуміє комп’ютер. Кожному символу відповідає числовий код, який називається кодом АSCII.
Стандартні коди АSСII включають в себе 128 символів, що використовуються для роботи з екраном – це як букви англійського алфавіту, прописні і рядкові, так і розділові знаки та інші позначення, які можна знайти на клавіатурі. Деякі символи (коди 0-32) не мають свого зображення на екрані, але слугують для функцій керування, наприклад Esc (код 27). Ці символи можуть бути згенеровані в комп’ютері одноразовим натиском клавіші Alt і вводом їхнього коду АSСII на малій числовій клавіатурі: якщо ви натискаєте клавішу Esc, ви нічого не побачите на екрані, проте якщо ви натиснете і будете тримати клавішу Alt під час набору чисел 2 і 7 з малої числової клавіатури, то на екрані зявиться мала, спрямована вліво, стрілка.
Перші 128 символів в наборі є загальним стандартом, тоді як розширені коди АSСII включають в себе ще 128 символів, які можуть бути перетворені відповідно до ваших потреб — в псевдографіку, різні алфавіти (наприклад, української чи російської мови) і т.п. Ці перетворення – справа системних програмістів.
Всі символи містяться в файлах в вигляді АSСII кодів. Цей код, що ухвалений всім світом, забезпечує здатність обміну комп’ютерною інформацією. Коди АSСII дуже важливі, як і функції , які дозволяють працювати з ними.
Перетворення з аsсii в qbasic
Для виконання перетворень з АSСІІ в QBASIC передбачені наступні функції:
АSС (текст) — повертає код АSСII для першого символу текстового значення;
СНR$ (код) – повертає символ, що відповідає коду АSСII.
Параметр коду повинен мати значення від 0 до 255, наприклад:
РRINТ "Символ з кодом АSСII 81 - це "; СНR$(81)
РRINТ "Код АSСII символа 'Q' - це "; АSС("Q")
Визначення довжини символьної величини
Функція LЕN — одна з найпростіших символьних функцій і призначена для визначення довжини символьної величини. Її вид такий:
LEN (текст),
де текст – символьна величина (константа чи змінна)
Функція визначає довжину тексту, тобто число символів (враховуючи пропуски), які містяться в символьній величині. Наступна програма показує, як працює ця функція:
REM Програма 1
CLS
ЕХАМРLE$ = "'Я вивчаю QBASIC'"
ADDRЕSS$ = "'Проспект Миру, 12' "
РRINТ "Довжинаречення";ЕXАМРLЕ$;"-"; LEN(ЕXАМРLЕ$)
РRINТ
РRINT "Довжина адреси";АDDRЕSS$;"-"; LEN (АDDRESS$)
END
Виділення частини тексту
У QBASIС існує декілька важливих функцій, які дозволяють виділяти символи з текстового виразу. Ці функції мають такий формат:
LEFТ$ (текст, число)
RIGНТ$ (текст, число)
МID$ (текст, позиція, число)
де текст – текст, що аналізується;
число — число символів, які потрібно виділити (від 0 до 32767);
позиція - номер символу, з якого починається виділення.
Функція LEFТ$ повертає підрядок з довжиною, що дорівнює параметру число, і починається з першого символу початкового рядка.
Функція RIGHT$ повертає задану кількість символів, починаючи з правого краю тексту, аналогічно функції LEFТ$.
Якщо значення параметру число більше довжини початкового рядка, то обидві функції повертають початковий рядок.
Функція МID$ повертає підрядок з довжиною числа, починаючи з позиції тексту (якщо позиція дорівнює, наприклад, 3, то результат буде видаватися, починаючи з третього символу від лівого краю текстового виразу).
Для функції MID$ параметр числа не є обов’язковим. Якщо він не задається, то функція повертає правий залишок рядка від заданої позиції до кінця текстового виразу.
Якщо параметр число дорівнює 0, то всі функції повертають пустий рядок. Якщо значення даного параметра більше, ніж реальна довжина тексту, весь текстовий вираз буде повернено. Програма2 наглядно ілюструє роботу описаних функцій. Результат роботи програми показано на рис. 13.2.
REM Програма2
REM Застосування функцій LEFT$, RIGHT$, MID$
CLS
EXAMPLE$ = “XОЧУ ЗНАТИ QBASIС ДУЖЕ ДОБРЕ”
PRINT LEFT$ (EXAMPLE$ , 10)
PRINT RIGHT$ (EXAMPLE$ , 10)
PRINT MID$ (EXAMPLE$ , 12 , 6)
END