36.Моделі психотерапевтичної комунікації.

Психологічна модель комунікації Зігмунда Фрейда- Модель комунікації Зігмунда Фрейда ґрунтується на дослідженні безсвідомого. Основним постулатом є те, що наша поведінка не завжди спирається на свідому мотивацію вчинків.Попри те, що сексуальні мотиви в його теорії є дещо перебільшеними, сама суть психоаналізу — пошук прихованих мотивів, які приходять з безсвідомого у свідомість.

Модель аналітичної психології Карла Юнга- дослідницький пріоритет — колективна психіка. Дослідж. архетипи(позитивні та негативні) як явища колект. безсвідомого, Юнг виявляє ірраціональне. Особливу увагу К. Юнг приділяв культурним символам, які стали образами тепер вже цивілізованих суспільств (які керуються емоційно первинними структурами до цивілізацій).

Модель структурного психоаналізу Жака Лакана- основа комунікативного процесу — мова (пацієнта). Робота психоаналітика пов'язана з розстановкою в тексті знаків пунктуації. Ж Лакан відокремлює мову і мовлення. Призначення мови — не інформувати, а викликати уявлення. А наявність мовлення розрахована на існування мови.

Модель нейрон лінгвістичного програмування- ґрунтується на тезі, що людина отримує інформацію водночас з кількох комунікативних каналів. Поняття НЛП-якоря пов'язане з асоціаціями, які навіюють певні почуття. Використ.в створенні іміджу, в пропаганді.

Моделі групової психотерапії- комунікативна взаємодія на рівні "група — індивід".Основою є об'єктивна потреба колективного впливу на індивіда. Термін "групова психотерапія" - Дж Морено.Базується на позитивному впливові групи. Типи групової психотерапії: психодрама, групи тренінгу, групи зустрічей, гештальтгрупи, групи тілесної терапії, групи терапії мистецтвом, групи тренінгу умінь тощо.

37.Моделі пропагандистської комунікації.

А) Модель всесильної пропаганди, або модель Чакотіна (Tchakhotine). Серж Чакотін представив психологічну модель проведення масової пропаганди.(аналізував пропаганду Гітлера) На його думку, пропаганда здійснювалася на засадах теоріїї Павлова про вироблення умовних рефлексів у тварин.

Чекотін виділяв чотири рефлекси людини, на яких мала триматися пропаганда: агресивний, сексуальний, захисний та харчовий. Комунікативний процес, таким чином, зводився до одновекторності й спрямованості на великі групи - масу, яка мала перетворюватися у "потрібну публіку" способом передачі дозованої інформації та нав"язування ідеологічних смислів, що підкріплювалися життєвими рефлексами людини. Прикладом є сучасна реклама чи політичний маркетинг .

Б) Модель персвазійного акту (акту переконання), або модель Лассвелла

Американський політолог та дослідник пропаганди Гарольд Лассвелл розуміє процес спілкування як акт, що складається з п"яти основних складників: "Хто говорить, що, яким засобом, до кого і з яким результатом?"

Модель Лассвелла стосується таких актів спілкування, під час яких комунікант чітко формулює комунікативну мету, знає, що він хоче від комуніката, яких змін позицій чи поведінки. Комунікативний процес при цьому розглядається як одновекторний опосередкований акт впливу на комуніката, залежний від п'яти чинників спілкування.