28. Трансформація економічної і медіа-влади у владу політичну.

Прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі - унікальний приклад політичного довголіття. У країні, де уряди змінюються частіше ніж раз на рік, він примудрився залишатися на плаву двадцять років. Цьому не заважали ні корупційні скандали, ні його нескінченні амурні пригоди. У чому феномен Берлусконі і чому його нікому не вдається потопити?

"Для того щоб мати політичну вагу, треба сконцентрувати владу в одних руках. Щоб сконцентрувати владу, треба вибудувати її вертикаль. Щоб вибудувати вертикаль, треба її персоналізувати. Щоб персоналізувати, треба мати владу в ЗМІ. А для того, щоб володіти ЗМІ, потрібно багато грошей ", - так описав феномен дона Сильвіо колишній прем'єр Італії Беттіно Краксі. Берлусконі, дійсно, найбагатша людина в Італії, його стан оцінюється в 11,8 мільярда доларів. Але він не підкоряв собі пресу, будучи при владі. Він сам її створив задовго до приходу у владу. Ще в 1980 році Кавалер (ще одне його прізвисько) організував перше комерційне телебачення Canale 5, яке відразу ж завоювало популярність. Далі він продовжував вкладати кошти в купівлю нових ЗМІ.

Сьогодні Імператор володіє контрольним пакетом однією з найбільш популярних щоденних газет Il Giornale, видавничим домом Mondadori, найбільшої медіа-групою Fininvest holding і впливовими комерційними телеканалами у Франції та Іспанії.

Тому що Берлусконі володіє монополією над ЗМІ. Він вказує редакціям, про що можна говорити, а про що не можна. Це стосується і державних ЗМІ, в яких стара наглядова рада була сформована ще у відповідності з побажаннями Берлусконі. Він провів останні два роки в опозиції і цим зміг відвернути увагу від руйнівних наслідків своєї політики. Тепер Берлусконі представляє все таким чином, як ніби він тільки починає займатися справами. Це нагадує механізм стирання пам'яті у італійців. Йому допомогла і слабкість уряду Проді, яка виставляла вразливі місця. Італія -це країна, в якій протизаконність широко поширена. Будь-яка людина, що ухиляються від податків, проголосує за Берлусконі. Він заявив про те, що здатний зрозуміти кожного, хто обманює державну скарбницю, якщо держава занадто глибоко засовує свою руку йому в кишеню. Інша частина виборців підтримує Берлусконі з ідеологічних причин, все ще всерйоз побоюючись комунізму, незважаючи на 2008 рік. За допомогою своїх телевізійних каналів, що нагнітають віртуальну загрозу перемоги комуністів, Берлусконі вдалося переконати виборців проголосувати за «менше зло», оскільки «великим злом» вони як і раніше вважають вибір політика з «лівого» політичного табору. Іншим типом виборців є аполітичні молоді люди без будь-яких установок і перспектив. Вони вибирають Берлусконі, тому що на нього вішаються телевізійні зірки, тому що він володіє футбольним клубом "Мілан", тому що він має телекомпанію, багатий і уособлює собою тип переможця. До цього додається також електорат союзників Берлусконі, який зовсім іншим чином мотивований. «Національний альянс» і «Ліга півночі» орієнтовані на створення політичної коаліції з Берлусконі.