Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Suchasni_dilovi_paperi.doc
Скачиваний:
95
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
1.49 Mб
Скачать

§ 3. Стилі сучасної української літературної мови

Використовуючи мову в повсякденному житті, люди, за­лежно від потреби, вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на занятті відрізняється від виступу на зборах. Коли студент пише твір, він старанніше добирає слова й будує речення, ніж коли він пише приватного листа. Залеж­но від змісту і цілеспрямованості висловлення, а також від індивідуальної манери та уподобань у процесі мовлення відбуваються певний добір і комбінування найпридатніших і найпотрібніших саме для цієї мовної ситуації наявних у мові співвідносних варіантів слів, форм, словосполучень, конст­рукцій речень тощо. Отже, художній твір (новела, оповідання), наукова стаття, наказ керівника установи, про­токол, написані однією мовою, відрізняються набором мов­них засобів, специфічними особливостями у мовному оформленні. Таке розрізнення називається стилістичною ди­ференціацією мови.

Літературна мова поділяється на стилі. Слово "стиль" — багатозначне, воно походить від латинської аіуіиз — "палич­ка для письма", тобто письмове знаряддя, яке використову­валося в часи античного Риму і середньовіччя. В літературі і взагалі у мистецтві стиль означає певну єдність художніх образів і форм їх вираження. Стиль означає також спосіб, прийом, метод певної діяльності.

Стиль — це різновид літературної мови (її функціональ­на підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяль­ності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразео­логії, граматики, фонетики).

Кожний стиль має:

— сферу поширення (коло мовців);

— призначення;

— систему мовних засобів;

— стилістичні норми;

— підстилі;

— жанри реалізації.

Мовний стиль — це сукупність мовних засобів виражен­ня, зумовлених змістом і цілеспрямованістю висловлювання.

В українській літературній мові виділяють традиційно п'ять функціональних стилів:

1) науковий;

2) офіційно-діловий;

3) публіцистичний;

4) художній;

5) розмовний, або стиль побутового мовлення.

Кожен із стилів має свої характерні особливості і реа­лізується у властивих йому жанрах. Жанри — це різновиди текстів певного стилю, що різняться насамперед метою мов­лення, сферою спілкування та іншими ознаками*.

Проте функціональні стилі не існують відокремлено один від одного. У будь-якому з них переважають загальномовні, міжстильові засоби, незважаючи на те, що кожен виріз­няється специфічними елементами, властивими тільки йому.

Основні ознаки стилів та їх жанрів можна представити у вигляді таблиці (табл.1).

Таблиця І (продовження)

1

2

3

4

5

6

7

0

Закон,

Регулюван­

Офіційно-

Докумен­

Стандартна

Законодавчий

Ф

кодекс,

ня офі­

ділові

тальність

канцелярська

(закони, укази,

І

статут,

ційно-

стосунки,

(кожний

лексика, складні

статути,

ц

наказ,

ділових

спілку­

папір

речення; граничне

постанови);

І

акт,

стосунків

вання в

повинен

точний виклад,

дипломатичний

й

оголо­

мовців —

державно-

мати

безособові і наказові

(міжнародні

н

шення,

у держав­

політич­

характер

форми дієслів, чітко

угоди —

0

дору­

но-право­

ному,

документа),

регламентовані

конвенції;

-

чення,

вій і

громад­

стабільність

розміщення і будова

повідомлення —

д

розписка,

суспільно-

ському й

(довго

тексту, обсяг

комюніке;

І

протокол,

виробничій

еконо­

зберігає

основних частин.

звернення —

л

інструк­

сферах.

мічному

традиційні

Відсутність мовної

ноти;

0

ція, лист

житті,

форми),

індивіду­

протоколи);

в

тощо.

законо­

стислість,

альності автора,

адміністративно-

й

давство,

чіткість,

обмеженість

канцелярський

й

адміні-

висока

синонімії. '

(накази,

стратив-

стандартиза­

інструкції,

но-госпо-

ція вислову,

розпорядження,

дарська

сувора

довідки,

діяль­

регламента­

заяви, звіти).

ність.

ція тексту.

Таблиця І (продовження)

1

2

3

4

5

6

7

П

Виступ,

Обговорен­

Громад­

Поєднання

Суспільно-політична

Стиль засобів

У

нарис,

ня, відсто­

сько-

логічності

лексика, емоційно

масової

Б

публіци­

ювання та

політичне

доказів,

забарвлені слова,

інформації

Л

стична

пропаганда

життя,

точності

риторичні запитання,

(газети,

І

стаття,

важливих

суспільно-

висловлення

вигуки, повтори;

журнали, радіо,

Ц

памфлет,

суспільно-

куль­

наукових

тон мовлення

телебачення);

й

фейлетон,

політичних

турна,

положень з

пристрасний, оцінний

художньо-

с

дискусія.

ідей, спри­

вироб­

емоційно-

(іронія, сарказм,

публіцистичний

т

яння сус­

нича

експресив­

захоплення, гнів);

(памфлети,

й

пільному

діяльність,

ною образ­

точні найменування

фейлетони,

ч

розвитку,

навчання.

ністю,

(подій, дат, місцевості,

нариси, есе —

н

вирішення

викорис­

учасників), а також

короткі нариси

й

суспільно-

тання

багатозначна образна

вишуканої

й

політичних

художніх

лексика, здатна

форми);

питань,

засобів —

привернути увагу

науково-

активний

епітетів,

слухача (читача) і

публіцистичний

вплив на

порівнянь,

вплинути на нього.

(літературно-

слухача,

метафор,

критичні статті,

спонукання

огляди тощо).

до діяль­

ності.

Таблиця І (продовження)

1

2

3

4

5

6

7

Х

Трагедія,

Різнобічний

Мистец­

Образність,

Застосовуються всі

Епічні (прозові:

У

комедія,

вплив на

тво

поетичність,

мовні засоби, особ­

епопея, роман,

д

драма,

думки і

слова,

естетика

ливо широко — слова

повість,

0

водевіль,

почуття

творча

мовлення,

в переносному зна­

оповідання,

ж

роман,

людей за

діяльність,

експресія як

ченні; емоційно експ­

нарис); ліричні

н

повість,

допо­

літерату­

інтенсивність

ресивна лексика, різні

(поема, балада,

й

опові­дання, поема, вірш, байка,

могою художніх образів, формування ідейних

ра, різні види мистецтва, культура, освіта.

вираження, зображу­вальність; все пода­ється через призму

види синонімів, анто­німів, омонімів, фразе­ологізмів; викорис­тання 'історизмів, архаїзмів, діалектиз­мів; вживання дієслів­

пісня, поезія); драматичні (драма, трагедія, комедія,

епіграма.

переконань, моральних

інтелекту і світо­

них форм; всіх типів речень, синтаксичних

мелодрама, водевіль);

якостей та

відчуття

зв'язків; викорис­

комбіновані

естетичних

особистості

товуються стиліс­

(ліро-епічний

смаків.

(образ

тичні фігури (алітера­

твір, драма-

автора) і

ція, асонанс тощо),

феєрія, усмішка

'

спрямову­

періоди, еліпс (неповні

тощо).

ється на

речення), полісиндетон

особистість

(багатосполучнико­

читача

вість), асиндетон (без­

(слухача).

сполучниковість) та ін.

Таблиця І (закінчення)

1

2

3

4

5

6

7

Р

Бесіда,

Обмін

Побутові

Усна форма

Побутова лексика,

0

приват­

інфор­

стосунки

спілкування,

фразеологізми,

3

ний лист.

мацією,

з роди­

неофіційність

емоційно забарвлені

м

думками,

чами,

стосунків

та просторічні слова,

0

вражен­

друзями,

між мов- •

звертання, вставні

в

нями,

знайоми­

цями і неви­

слова, вигуки, неповні

н

прохання

ми, усне

мушеність

речення тощо;

й

чи нада­

повсяк­

спілкування,

багатство інтонацій,

й

ння допо­

денне

непідготов­

суфіксів суб'єктивної

леність до

моги, виховний вплив; засіб неви­

спілку­вання у побуті, на вироб­

спілкування. безпосередня участь у ньому, вико­

оцінки, різних типів простих речень (переважно коротких: обірваних, одно­

мушеного

ництві.

ристання

складних тощо),

спілкування

позамовних

можливі діалектизми,

чинників

фольклоризми,

(ситуація,

скорочені слова.

рухи, жес­

ти, міміка),

лаконізм,

емоційні

реакції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]