
- •1.Сутність та співвідношення понять "операції", "виробництво", "операційний менеджмент".
- •2.Загальна характеристика операційного менеджменту як виду практичної діяльності.
- •3.Загальна характеристика операційного менеджменту як навчальної дисципліни.
- •4.Загальна характеристика операційного менеджменту як царини знань.
- •5.Методологічні основи вивчення дисципліни “Операційний менеджмент” - системний підхід.
- •6.Методологічні основи вивчення дисципліни “Операційний менеджмент” - концепція життєвих циклів.
- •7.Операційна система організації: вхід, операційна функція, вихід. Створення корисності як основна мета операційної діяльності.
- •8.Структура операційної системи. Види виробничої структури.
- •9.Зовнішнє оточення операційної системи. Характеристики та властивості операційної системи.
- •10.Місце операційної системи в структурі організації. Види операційних систем. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •11.Ресурси, що споживаються в операційній діяльності. Критичний ресурс. Результати операційної діяльності. Види продукції та послуг.
- •12.Складові операційного процесу. Види операційних процесів. Технологія як домінанта операційного процесу. Автоматизація та гнучкі виробничі технології.
- •13.Життєвий цикл та режими функціонування операційної системи.
- •14.Зміст та сфери операційного менеджменту. Цілі та задачі управління операціями.
- •15.Функції та методи управління операціями.
- •16.Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту. Операційний менеджмент як різновид рівневого менеджменту.
- •17.Склад та структура системи управління операційною діяльністю. Загальні та специфічні риси управління операціями в операційних системах різних видів.
- •18.Мета та завдання діяльності операційного менеджера. Зміст, характер та специфічні риси праці операційного менеджера.
- •19.Моделі та технології прийняття управлінських рішень. Кількісні та якісні методи обґрунтування управлінських рішень.
- •20.Класифікація економіко-математичних моделей та методів. Сфери застосування кількісних методів обґрунтування рішень в операційному менеджменті.
- •21.Моделі лінійного програмування в обґрунтуванні виробничих рішень.
- •22.Мікроекономічна модель операційної системи.
- •23.Види виробничих функцій.
- •24.Моделі віддачі від масштабу.
- •25.Система планування операційної діяльності; сфери, що охоплюються плануванням. Взаємозв'язок між стратегічним, тактичним та оперативним плануванням операцій.
- •26.Принципи, види та методи планування виробництва (операцій).
- •27.Виробнича програма - склад, процес формування та послідовність розробки споріднених планів.
- •28.Агреговане планування. "Чисті" стратегії в агрегованому плануванні виробництва.
- •29.Інструменти оперативного планування операційної діяльності. Види систем оперативного планування (в залежності від типу виробництва).
- •30.Оперативне управління виробничою (операційною) діяльністю. Диспетчеризація виробництва.
- •31.Ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі. Склад підсистем, що забезпечують стабільне функціонування операційної системи.
- •32.Виробнича інфраструктура підприємства. Характеристика організації та управління виробничою інфраструктурою.
- •33.Матеріально-технічне забезпечення операційної діяльності.
- •35.Управління запасами матеріальних ресурсів: види запасів, моделі, методи системи контролю запасів.
- •38.Сутність поняття "якість". Еволюція поглядів на зміст управління якістю. Показники якості продукції.
- •39.Види контролю якості. Статистичні методи контролю якості продукції. Статистичні методи контролю якості процесів.
- •40.Система управління якістю "тqм".
- •41.Сутність поняття “продуктивність”. Складові продуктивності операційної діяльності. Методи оцінки та шляхи підвищення продуктивності операційної діяльності.
- •42.Виробнича стратегія – сутність та складові. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •43.Загальна характеристика процесу проектування операційної системи. Базові концепції проектування операційної системи.
- •44.Проектування продукту. Вибір варіанту технології та розробка виробничого процесу.
- •45.Організація виробничого процесу в часі. Організація виробничого процесу в просторі.
- •46.Методи організації та типи виробництва.
- •47.Вибір устаткування та варіантів його розміщення. Просторове планування операційної системи.
- •48.Проектування робіт - сутність та основні моделі. Методи нормування праці.
- •49.Визначення місця розташування операційної системи.
- •51.Управління перетвореннями операційної системи при засвоєнні нових продуктів. Організація та планування підготовки виробництва нової продукції.
- •53. Управління процесами проектування, створення, перетворень та розвитку операційної системи. Проектний менеджмент.
- •54.Сутність сітьового планування та управління (спу). Сфери застосування спу в управлінні операціями. Метод перт та метод «критичного шляху».
- •55.Основні елементи сітьового графіка. Часові параметри сітьового графіка.
- •56.Процес формування сітьового графіка розробки та реалізації проекту. Мета та напрямки аналізу сітьового графіка. Способи оптимізації сітьового графіка.
- •58.Еволюція практики управління операціями.
- •59.Сучасні концепції управління операціями - tqm, jit, mrp-1 та mrp-2, opt тощо.
- •60.Тенденції та перспективи розвитку операційного менеджменту.
51.Управління перетвореннями операційної системи при засвоєнні нових продуктів. Організація та планування підготовки виробництва нової продукції.
Підготовка вир-ва нової прод-ї відб-ся з конструкторської, технічної та організ.точки зору.
Концепція життєвих циклів грунт-ся на уявл-і про те, що кож.об’єкт (продукт, с-ма) проходять у своєму розвитку ряд етапів, при чому деякі з них повт-ся неодноразово.
Склад етапів жит.циклу:
1.Проект-я і ств-я ОС.
2.Запуск ОС.
3.Стабільне функц-я.
4.Поява протиріч у функц-і ОС.
-Вихід з кризи (реорг-ція ОС – якіс.рівень функц-я);
-Ліквідація ОС.
Жит.цикл ОС:
ОС може функц.в нормативному і перехідному режимі.
Нормат.режим функ-я ОС характ-й для стану стаб.функ-я ОС на етапі зрілості. Цільові орієнтації с-ми упр-я – заб-я цього стану макс-о трив.час. Осн.х-ки режиму: ступінь ризику і невизн-сті є мін.; розподіл повн-нь є жорст.; рез-сть упр.рішень простеж-ся в реал.часі; опер.процеси мають стаб.х-р.
Перехідн.режим характ.для етапів росту та освоєння проект.пок-ків, а також на етапах перетв-я ОС. Цільова орієнтація с-ми упр-я – заб-я переводу ОС у новий якісний стан з мін.витратами коштів і часу. Осн.х-ки: ступінь ризику є пропорц-о малий перетв-ям; розподіл повн-нь є гнучк.; рез-сть упр.рішень, що прийм-ся, від-ся через пев.час; опер.процеси мають динамічн.х-р.
Новий товар - виріб, що містить нові й додаткові функціональні можливості, зміни у формі, дизайні або впакуванні, що мають значення для споживачів.
Конкретний процес планування нових товарів можна умовно поділити на вісім фаз:
Стратегія фірми:
1.Мета розробки нової продукції. На першій фазі визначаеться мета розробки нових товарів. Як правило, вони розробляються ї°запроваджуються відповідно до ринкових (забезпечення відповідної частки ринку, проникнення на нові ринки чи сегменти, забезпечення іміджу підприемствановатора) чи внутрішнік потреб підприемства (забезпечення доходів та прибутку, завантаження виробничик потужностей чи власних каналів збуту). Метою цього етапу е визначення ринків, для якик розробляеться даний товар, та його стратегічної ролі для підприемства й споживачів.
2.Розробка ідей. Для більшості підприемств у країнах з розвинутою економікою генерування ідей новик товарів - це постійний пошук такик ідей, створення відповідних систем і методів їх вибору і нагромадження. Основна мета ціеї фази - створення достатнього запасу ідей для наступного відбору найдійовішик, найсвоечасніших та найефективніших.
3.Оцінка і відбір ідей. Ідеї нових товарів потребують ретельного відбору (фільтраціі), а також оцінювання їхніх можливостей і перспектив реалізації. Для цього можуть бути використані критерії, пов'язані з ринком;-товарами; - виробництвом; - просуванням та збутом. Відбір найпривабливішик і найсвоечаснішик ідей нових товарів можна зробити через їхню рейтингову оцінку.
4.Розробка і перевірка задуму. На четвертій фазі планування товарів здійснюеться розробка і перевірка їхнього задуму, тобто опрацьованого варіанта ідеї, вираженого зрозумілими і значущими для споживача поняттями. Часто для цього використовують письмові описи товару, рисунки, макети, ескізи тощо. При цьому головною ідеею етапу е спроба визначити ставлення споживачів до концепції товару, можливе коло тик, хто ним користуватиметься і з якою метою.
5.Розробка стратегії марк-гу. Тут востанне перевіряеться доцільність вкладання коштів у створення моделі, зразка чи пробної партії продукції, а насамперед економічність виробництва і збуту товару. Широковживаним і простим способом цього е аналіз прибутковості (р) та рентабельності (R) товару. Не менш важливим на цьому етапі е також позиціювання продукції - ії розміщення на ринку як такої, що у свідомості споживача за якісними характеристиками і властивостями вигідно відрізнятиметься від пропозицій конкурентів. На фазі розроблення стратегії маркетингу встановлюються також показники можливих обсягів продажу продукції, частка ринку, аналізуються можливості виробництва і збуту, здійснюеться правова експертиза.
6.Розробка прод-ї. Після цього переходять до безпосередньої розробки, тобто перетворення ідеї в конкретну фізичну форму. Основним результатом цього етапу е створення прототипу. Фаза розробки продукції мае на меті не тільки створення прототипу, а й здійснення спеціальних досліджень споживчик властивостей, їх відповідності стандартам та сподіванням споживачів.
7.Пробний м-г. Пробний маркетинг - це пред'явлення реальної продукції потенційним споживачам за умов реального продажу з метою визначення того, що і як вони купують. Пробний маркетинг вивчае смаки, тестуе використання продукції невеликими групами потенційник споживачів, прогнозуе ії успіх чи невдачу на ринку. Часто нові продукти після цього модифікують, удосконалюють, щоб згодом знову запропонувати «на пробу».
8.В-во і реал-я прод-ї. Тут треба взяти до уваги те, що темпи зростання і реальний рівень збуту нової продукції залежать від їх пристосування до поведінки споживачів. Один із головних аспектів ціеї поведінки - процес визнання чи відторгнення новик товарів.. Інший аспект планування товару - час, протягом якого відбуваеться адаптація нового товару на ринку.
Для зниження витрат і міри ризику на цій фазі планування нових товарів найчастіше використовують метод «регіонального пред'явлення», тобто послідовне впровадження таких товарів у різник регіонах з використанням відповідного маркетингового інструментарію, який був запланований або модифікований після пробного маркетингу. Засадничою проблемою тут е узгодження в часі виробничого планування і діяльності комплексу маркетингових комунікацій.
52.Управління перетвореннями операційної системи при впровадженні нових технологій. Управління перетвореннями операційної системи при впровадженні нових форм та методів організації виробництва та праці.
Однією з умов початку перетворень ОС є діагностика поточ.стану вир.апарату й аналіз пок-ків техн.та орг.рівня розвитку вир-ва.
Методы труда в основном изучаются с помошью построения диаграмм и карт, например операционных карт,диаграмм рабочий-машина, диаграмм совмещения движений, карт видов деятельности в сочетании с хронометражем и исследованием норм времени. Выбор типа диаграмм зависит от вида деятельности, т.е. от того, на чем сделан акцент: *производственном процессе; *рабочем на постоянном рабочем месте, *рабочем, который взаимодействует с оборудованием, *рабочем, который взаимодействует с другими рабочими.
Средства планирования при разработке методов труда:
1)Д-сть: вир.процес. Ціль досл-я: устранить или объединить стадии процесса; со кратить пути транспортировки;выявить простои. Методи досл-я: составление схем потоков, планов обслуживания, карт производственного процесса;
2)Д-сть: робочий на постійн.роб.місці. Ціль досл-я: упростить метод труда; минимизировать движения. Методи досл-я: построение карт операций, карт одновременных движений, использование принципов экономии движений;
3)Д-сть: взаємодія робочого з обладн-ям. Ціль досл-я: минимизировать время простоев; определить количество или комбинацию единиц оборудования, чтобы уравновесить затраты на простой рабочих и оборудования. Методи досл-я: построение карт видов деятельности, диаграммы рабочий-машина;
4)Д-сть: взаємодія між робочими. Ціль досл-я: максимизировать производительность; минимизировать вмешательство в процесс. Методи досл-я: построение карт видов деятельности, диаграмм работы бригады.