- •Лекція 1. Предмет і значення логіки
- •1. Логічна форма мислення
- •2. Предмет формальної логіки
- •Лекція 2. Логічні закони мислення
- •1. Закон тотожності
- •2. Закон протиріччя (несуперечності)
- •3. Закон виключеного третього
- •4. Закон достатньої підстави
- •Лекція 3. Поняття
- •1. Поняття як форма мислення
- •2. Поняття й слово
- •3. Логічна структура понять
- •4. Узагальнення й обмеження понять
- •5. Логічні види понять
- •6. Відносини між поняттями
- •7. Визначення понять
- •8. Правила визначення понять
- •9. Логічний поділ понять
- •10. Правила поділу понять
- •Лекція 4. Судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Структура судження
- •3. Судження й речення
- •4. Класифікація суджень
- •Поділ суджень за змістом предиката
- •Поділ суджень за якістю зв'язки
- •Поділ суджень за обсягом суб'єкта
- •Поділ суджень за модальністю
- •Поділ суджень за типом логічних союзів
- •5. Основні види суджень
- •6. Правила розподіленості термінів
- •7. Перетворення суджень
- •8. Сумісні й несумісні судження
- •9. Співвідношення істинності й хибності суджень
- •Лекція 5. Дедуктивний умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення
- •2. Простий категоричний силогізм
- •3. Загальні правила силогізму
- •Правила термінів
- •Правила посилок
- •4. Фігури та модуси категоричного силогізму
- •5. Логічні помилки в силогізмах
- •6. Скорочені й складні силогізми
- •7. Розділово-категоричний умовивід
- •Отже, а не є ні в, ні d.
- •Отже, а є d.
- •8. Умовно-категоричний умовивід
- •Якщо є а, то немає в;
- •Отже, немає а.
- •9. Умовно-розділовий умовивід
- •Лекція 6. Індуктивний умовивід
- •1. Сутність індуктивного умовиводу
- •1) S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., Sn - елементи (частини) класу к
- •2. Повна індукція
- •3. Характеристика неповної індукції
- •1)S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., s належать класу к
- •4. Популярна індукція
- •5. Наукова індукція
- •6. Помилки в індуктивних умовиводах
- •Лекція 7. Аналогія й гіпотеза
- •1. Сутність умовиводу за аналогією
- •2. Правила умовиводу за аналогією
- •3. Аналогія й моделювання
- •4. Логічна природа й роль гіпотези
- •5. Побудова й перевірка гіпотези
- •Лекція 8. Доказ
- •1. Сутність і значення доказу
- •2. Логічна структура доказу
- •3. Види доказів
- •4. Логічні правила доказу
- •5. Основні помилки в доказі
9. Логічний поділ понять
Формально логічні операції припускають з'ясування відносин між поняттями не тільки за змістом, але й за обсягом. Визначення змісту понять нерозривно пов'язане з виявленням їхніх обсягів як видових понять, що входять у відомий рід. З'ясування об'ємних відносин між поняттями особливо важливе при логічних операціях у судженнях і умовиводах.
Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, називається поділом. Суть цієї операції складається в розчленовуванні відомого класу предметів, охоплених даними поняттями, на більш дрібні класи. Поділ - це така логічна операція, у якій загальне і відмінне знаходять свій роздільний прояв у підпорядкуванні видових понять загальному роду й у взаємній супідрядності.
Від логічного розподілу понять потрібно відрізняти розчленовування предмета на складові.
Поняття, що ділять, називається ділене, а отримані видові поняття називаються членами поділу. Істотна ознака, за якою обсяг родового поняття ділиться на види, називається підставою розподілу.
10. Правила поділу понять
Логічний поділ понять припускає дотримання ряду необхідних правил:
1. Поділ повинен бути співмірним, тобто загальний обсяг членів поділу повинен дорівнювати обсягу діленого родового поняття. Це правило попереджає дві можливі помилки: неповного (із залишком) або великого (з надлишком) поділу.
2. У кожному акті поділу необхідно застосовувати тільки одну підставу, тобто ділити родове поняття по видозміні того самого істотної ознаки.
3. Члени поділу повинні взаємовиключати один одного. Відповідно до цього правила члени поділу повинні бути супідрядними поняттями, їхні обсяги не повинні перехрещуватися.
4. Поділ повинен бути послідовним, тобто ділене поняття повинне являти собою найближчий рід для членів першого поділу, а члени поділи повинні бути безпосередніми видами діленого поняття. Не можна переходити до підвидів, минаючи безпосередні видові поняття.
Лекція 4. Судження
Судження як форма мислення.
Структура судження.
Судження і речення.
Класифікація суджень.
Основні види суджень.
Правила розподіленості термінів.
Перетворення суджень.
Сумісні й несумісні судження.
Співвідношення істинності й хибності суджень.
1. Судження як форма мислення
Судження — це думка про предмет, у якій за допомогою ствердження або заперечення розкривається його ознака або відношення до інших предметів. Логічна функція судження полягає у тому, що, співставляючи одне поняття з іншим, ми судимо про самі предмети реального світу. За допомогою суджень ми охоплюємо предмет у різних його проявах.
Про предмети можна судити вірно й невірно; у судженнях виражається істинна або неправильна думка. Істинність судження, як і поняття, визначається його відповідністю об'єктивній дійсності. Істинним буде судження, у якому зв'язок понять правильно відбиває реальні властивості й відносини. Помилковим судження буде тоді, коли зв'язок понять спотворює об'єктивні відносини, не відповідає реальній дійсності.
Таким чином, судження - це головна форма мислення, без судження немає пізнання. Справжній акт думки починається із судження, тобто із ствердження або заперечення чого-небудь.
Якщо поняттям виражається конкретний характер нашого мислення, то в судженні розкривається активне відношення думки до навколишнього світу - відбиття об'єктивних властивостей, зв'язків і відносин між предметами і явищами. За формою судження - більш складна структурна одиниця мислення, ніж поняття, хоча багато наукових понять формуються із суджень.