- •Лекція 1. Предмет і значення логіки
- •1. Логічна форма мислення
- •2. Предмет формальної логіки
- •Лекція 2. Логічні закони мислення
- •1. Закон тотожності
- •2. Закон протиріччя (несуперечності)
- •3. Закон виключеного третього
- •4. Закон достатньої підстави
- •Лекція 3. Поняття
- •1. Поняття як форма мислення
- •2. Поняття й слово
- •3. Логічна структура понять
- •4. Узагальнення й обмеження понять
- •5. Логічні види понять
- •6. Відносини між поняттями
- •7. Визначення понять
- •8. Правила визначення понять
- •9. Логічний поділ понять
- •10. Правила поділу понять
- •Лекція 4. Судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Структура судження
- •3. Судження й речення
- •4. Класифікація суджень
- •Поділ суджень за змістом предиката
- •Поділ суджень за якістю зв'язки
- •Поділ суджень за обсягом суб'єкта
- •Поділ суджень за модальністю
- •Поділ суджень за типом логічних союзів
- •5. Основні види суджень
- •6. Правила розподіленості термінів
- •7. Перетворення суджень
- •8. Сумісні й несумісні судження
- •9. Співвідношення істинності й хибності суджень
- •Лекція 5. Дедуктивний умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення
- •2. Простий категоричний силогізм
- •3. Загальні правила силогізму
- •Правила термінів
- •Правила посилок
- •4. Фігури та модуси категоричного силогізму
- •5. Логічні помилки в силогізмах
- •6. Скорочені й складні силогізми
- •7. Розділово-категоричний умовивід
- •Отже, а не є ні в, ні d.
- •Отже, а є d.
- •8. Умовно-категоричний умовивід
- •Якщо є а, то немає в;
- •Отже, немає а.
- •9. Умовно-розділовий умовивід
- •Лекція 6. Індуктивний умовивід
- •1. Сутність індуктивного умовиводу
- •1) S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., Sn - елементи (частини) класу к
- •2. Повна індукція
- •3. Характеристика неповної індукції
- •1)S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., s належать класу к
- •4. Популярна індукція
- •5. Наукова індукція
- •6. Помилки в індуктивних умовиводах
- •Лекція 7. Аналогія й гіпотеза
- •1. Сутність умовиводу за аналогією
- •2. Правила умовиводу за аналогією
- •3. Аналогія й моделювання
- •4. Логічна природа й роль гіпотези
- •5. Побудова й перевірка гіпотези
- •Лекція 8. Доказ
- •1. Сутність і значення доказу
- •2. Логічна структура доказу
- •3. Види доказів
- •4. Логічні правила доказу
- •5. Основні помилки в доказі
5. Основні помилки в доказі
Порушення правил логіки може відноситися до будь-якого елемента структури міркування або доказу. Якщо мова йде про дедуктивне міркування, то помилки в ньому можуть виникнути, по-перше, через відступ або підміну тези доказу. По-друге, часто суперечка через доказ тези помилково приймається за суперечку про істинність самої тези. По-третє, у ході доказу непомітно підмінюються доводи, а іноді використовуються довільні або навіть помилкові доводи. По-четверте, нерідко прибігають до ймовірних доказів, коли одне судження доводять за допомогою іншого, а останнє, у свою чергу, доводять за допомогою першого. По-п'яте, найчастіше в процесі полеміки допускаються логічні протиріччя, у силу чого докази виявляються неспроможними. Часом як доводи, що служать посилками для доказу тези, використовують судження, які за логічною силою слабкіші самої тези. Нарешті, по-шосте, багато помилок пов'язані з нечіткістю мови, плутаниною у вживанні понять, підміною змісту суджень, а також заміною логічних і фактичних доводів психологічними й моральними.
Помилки щодо тези:
1. Підміна тези.
2. Довід до людини.
3. Довід до публіки.
4. Хто занадто багато доводить, той нічого не доводить.
Помилки щодо аргументів:
1. Помилковий аргумент або основна омана.
2. Передбачення підстави.
3. Не треба, не випливає.
4. Від сказаного у відносному, умовному змісті до сказаного безвідносно, в абсолютному змісті. Або: від сказаного в принципі до сказаного в усіх без винятку випадках.
5. Коло в доказі. Або: тавтологія в доказі, тобто те ж через те ж, повторення того ж самого або одного й того ж.
Помилки, пов'язані з демонстрацією:
1. Поспішне узагальнення.
2. Помноження термінів.
Будь-яке порушення правил логіки спричиняє помилки в міркуванні незалежно від того, чи усвідомлює це учасник чи суперечки ні. Але такі помилки можуть бути використані цілком свідомо для досягнення перемоги в суперечці. У цьому випадку їх прийнято називати софізмами. Отже, із чисто логічної точки зору принципового розходження між помилками й софізмами не існує, тому що вони мають єдину основу, а саме: порушення правил послідовного, доказового міркування. Однак психологічне розходження залишається. Помилки відбуваються ненавмисно, софізми ж є навмисними, розрахованими на перемогу над опонентом у суперечці.