Якщо є а, то немає в;

є В,

Отже, немає а.

З огляду на, що явище може обумовлюватися різними причинами, в умовно-категоричному умовиводі не можна йти від заперечення підстави до заперечення наслідку або від твердження наслідку до твердження підстави (тому що цей наслідок може мати іншу підставу).

9. Умовно-розділовий умовивід

В умовно-розділовому умовиводі одна посилка - умовно-розділове судження, а друга - просте розділове судження. Такий вид умовиводу звичайно являє собою дилему, зміст якої полягає в тому, що доводиться вибирати тільки між двома альтернативами, тому що третього рішення питання не існує.

Розрізняють два види дилеми: конструктивну й деструктивну.

У деструктивній (руйнуючій) дилемі з однієї підстави випливають два наслідки; друга посилка заперечує обоє наслідків, а висновок руйнує сама підстава. Отже, у деструктивній дилемі висновок іде від заперечення наслідку до заперечення підстави. Загальна схема деструктивної дилеми не складна:

якщо А є В, то А є або С, або D;

А не є ні С, ні D,

отже, А не є В.

У конструктивній (створюючій) дилемі із двох підстав випливають два наслідки. Друга посилка обмежує можливість вибору тільки цими двома підставами (альтернативами). Висновок примушує визнати обоє наслідки, що випливають. Таким чином, у конструктивній дилемі висновок йде від твердження підстави до твердження наслідку. Загальна схема конструктивної дилеми така:

якщо А є В, то А є К; якщо А є С то А є М;

А є або В, або С;

отже, А є або К, або М.

10. Пізнавальна роль дедукції

Дедукція відіграє велику роль у нашому мисленні й практичному житті. У дедукції особливо яскраво виявляється активність мислення. Виходячи з узагальненого досвіду, із практично перевірених наукових положень виводиться нове знання, в істинності якого ми впевнені крім безпосередньої перевірки кожного окремого випадку. Без такої впевненості неможливо було б використати минулі знання людей, не було б наступності в узагальненні людського досвіду.

У дедуктивному умовиводі підведення частки випадку під загальний закон характеризує предмет з нової сторони, розкриває його властивості, що закономірно випливають із більш широкого, родового зв'язку явищ, і цим збагачує наші знання про даний предмет;

Перенесення загальних закономірностей на окремі предмети поглиблює пізнання конкретного, розкриває його нові властивості й відносини, збагачує наше уявлення про загальний зв'язок явищ об'єктивного світу.

Дедуктивний метод актуальний у сфері морального виховання персоналу, у моральних міркуваннях, у так званих етичних силогізмах. Етика - емпірична наука, але це не j виключає можливості її аксіоматичної побудови й уявлення у формі строгої дедуктивної теорії. Великий виховний вплив роблять дедуктивні висновки із загальнолюдських принципів моральності.

Лекція 6. Індуктивний умовивід

1. Сутність індуктивного умовиводу.

2. Повна індукція.

3. Характеристика неповної індукції.

4. Популярна індукція.

5. Наукова індукція.

6. Помилки в індуктивних умовиводах.