Ло́ндон (англ. London) — столиця Англії і Великої Британії, розташована на річці Темза; площа 1580 км²; населення 7 825 200 (2010), з передмістями понад 9 млн.

Середмістя Лондона є фінансовим і комерційним центром Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Великий Лондон з 1965 складається з 32 округів. Важливе джерело доходу — туризм. Найбільш відвідуваними місцями є: Лондонський Тауер, Собор Святого Павла, Букінгемський палац, Вестмінстерське абатство. Лондонський університет є найбільшим в країні. Фахові корпорації юристів Судові Інни існують з XIII століття. Лондон — центр англійської театральної діяльності з моменту будівництва першого театру Джеймсом Бербіджем в 1576.

З південного заходу до сходу місто перетинає Темза, судноплавна річка, що впадає в Північне море. Долина Темзи — родюча і доволі плоска, що дозволило Лондону розширюватися рівномірно. Спочатку річка була ширшою, а береги її були болотистими і топкими, але завдяки діяльності людини все це зникло. Темза — припливно-відпливна річка, і тому в Лондоні існує небезпека повені. Останніми роками ця небезпека збільшилася через підняття рівня води в річці.

В період індустріалізації в 19-му столітті й на початку 20-го століття населення Лондона стрімко зростало. Протягом певного часу Лондон був найбільшим містом за населенням, доки в 1925 році його не обігнав Нью-Йорк. В 1939 році населення міста досягло 8 млн. 615 тис. 245 мешканців. На середину 2007 року в Великому Лондоні мешкали 7 млн. 556 тис. 900 людей. Проте міська зона виросла за межі Великого Лондона й була домівкою для 8 млн. 278 тис. 251 жителя станом на 2001 рік, а ще ширша метропольна зона вміщає від 12 до 14 млн. мешканців, у залежності від того, як точно визначити її границі.

Густота населення становить 4761 мешканець на квадратний кілометр, що більш ніж у десять разів більше, ніж у будь-якому іншому регіоні Британії. За населенням Лондон є 25-им містом у світі, а його метропольна зона займає 17 місце. Лондон — 4-е місто у світі за кількістю мешканців-мільярдерів (у доларах США). Поряд із Токіо та Москвою Лондон належить до найдорожчих міст у світі.

Етнічний склад

Оцінки Офісу національної статистики за 2006 рік класифікували 58,0 % лондонців як натуральних білих британців, 2,5 % — білих ірландців, 8,9 % — інших білих, більшість із яких греки, італійці та німці. 13,1 % населення належить до вихідців із Південної Азії. Найбільше серед них індійців (6,5 %), бангладешців (2,3 %), пакистанців (2,3 %) та 2 % інших азійців (тамілів із Шрі Ланки тощо). 10,7 % — чорні (приблизно 5 % — чорні африканці, 5 % — чорні вихідці із Карибів, 0,7 % — інші чорні). 3,5 % мешканців міста змішаної раси, 1,5 % — китайці, 1,5 % належать до інших етнічних груп. 30 % населення міста народилися поза межами Європейського Союзу. Ірландців, народжених як у Ірландії, так і в Північній Ірландії, налічується близько 250 тисяч. Вони складають найбільшу етнічну групу людей, народжених за межами Великої Британії.

Проведений в січні 2005 року опит показав, що в Лондоні розмовляють понад 300-ма мовами. В місті є 50 принаймні десятитисячних небританських громад. Кількість чорних та азійських дітей у школах перевищує кількість білих у відношенні 6:4.

Релігія

З вірувань найбільшою популярністю користується християнство — 58,2 %. Слідом за ним йдуть іслам — 7,8 %; індуїзм — 4,1 %; іудаїзм — 2,1 % і сикхізм — 1,5 %. Досить багато в Лондоні атеїстів — 15,8 %.

Місця компактного проживання лондонських мусульман — Тауер-Хемлетс і Ньюхем. Велика індуїстська громада розташована в північно-західних округах Харроу і Брент, сикхи проживають в основному в східних і західних районах, а іудеї — в Стемфорд-Хіллі та Голдерс-Грін, розташованих в північній частині Лондона.

Адміністративний поділ

Міське самоврядування Лондона має досить складну структуру. Воно має два яруси : перший - це міське управління, другий — місцеве. Міським управлінням займається Адміністрація Великого Лондона (англ. Great London Authority, скорочено GLA), місцевим — локальні адміністрації муніципальних округів. Міська адміністрація відповідає за стратегічне планування, економічний розвиток міста, поліцію, пожежну службу і транспорт, локальні — за місцеве планування, школи, соціальні служби і т. д.

Адміністрація Великого Лондона, у свою чергу, складається з двох частин. Перша — це мер міста, що представляє виконавчу владу, друга — Лондонська міська асамблея, яка обмежує повноваження мера і затверджує міський річний бюджет. Адміністрація Великого Лондона з'явилася нещодавно, 2000 року, замість скасованої в 1986 році Ради Великого Лондона (таким чином, 14 років місто існувало без центральної влади). Адміністративно Лондон розділений на 33 райони, в число яких входить 32 муніципальних округи, що позначаються спеціальним словом боро (англ. borough) і Сіті. У кожному з округів є власна адміністрація та окружна рада, вибори в який проходять кожні чотири роки. У Сіті районної адміністрації немає, але в районі існує традиційний орган влади — Лондонський муніципалітет (англ. Corporation of London), який практично без змін зберігся ще з середніх століть. Крім того, в Сіті існує власна поліція, незалежна від міської.

Органи влади

Адміністрування Лондона здійснюється на двох рівнях — загальноміському і місцевому. Першим опікується Адміністрація Великого Лондона (Greater London Authority), другим — 33 місцеві адміністрації. Адміністрація Великого Лондона складається із виборної посади мера Лондона, якому належить виконавча влада і Лондонської Асамблеї, яка здійснює контроль за рішеннями мера й має право прийняти або відхилити проекти річних бюджетів. Адміністрація Великого Лондона була сформована в 2000 році, замінивши собою скасовану в 1986 році Раду Великого Лондона. Резиденцією Адміністрації Великого Лондона й мера є Сіті-хол. Обов'язки мера станом на 2009 рік виконує Борис Джонсон. Із 33 місцевих адміністрацій 32 є Радами Лондонських боро, 33-я — Корпорація Лондонського Сіті. До їхніх обов'язків входять місцеві послуги, на які не поширюється компетенція Адміністрації Великого Лондона — місцеве планування, школи, соціальні служби, дороги місцевого значення, збір сміття.

Лондон також є резиденцією національного уряду Сполученого Королівства, центральний офіс якого розташований неподалік від Вестмінстерського палацу. Багато урядових департаментів займають будівлю неподалік від Парламенту, особливо вздовж вулиці Вайтхолл. Прем'єр-міністр має резиденцію за адресою Даунінг-стріт 10.