Економіка

Лондон — найважливіший економічний і фінансовий центр Великобританії та Європи, один зі світових фінансових центрів. Валовий регіональний продукт міста в 2004 році склав 365 млрд $ (17 % ВВП Великобританії). Економічне значення ж всієї Лондонської агломерації ще вище — регіональний продукт у 2004 році склав 642 млрд $.

Найважливіша галузь економіки міста — фінанси, включаючи банківський сервіс, страхування, управління активами; у Лондоні розташовані штаб-квартири найбільших банків і фінансових компаній, включаючи такі як HSBC, Reuters, Barclays. Один з найбільших світових центрів валютної та фондової торгівлі — Лондонська фондова біржа. Протягом століть осередком міського фінансового життя є діловий район Сіті, проте з 1990-х років за звання фінансового і ділового центру Лондона бореться Кенері-Ворф у східній частині міста.

Другий за значимістю галуззю в економіці Лондону є інформаційна. У столиці розташовується штаб квартира Бі-Бі-Сі, однієї з найбільших медіакорпорацій у світі. У Лондоні видаються найпопулярніші газети, в числі яких The Times, що видається майже 700-тисячним тиражем щодня, b та інші.

У Лондоні розташовуються штаб-квартири багатьох англійських і транснаціональних компаній, серед яких BP, Royal Dutch Shell, Unilever, Corus Group, SABMiller, Cadbury Schweppes і інші. Центральні офіси більше 100 з топ-500 найбільших європейських компаній розташовані в британській столиці.

Лондон залишається одним з найбільших промислових центрів Британії. Промисловість міста і передмість представлена ​​машинобудуванням (автомобілебудування, електронна промисловість, верстатобудування, суднобудування та судноремонт і ін.), широко розвинена легка, харчова, нафтопереробна і нафтохімічна галузі, поліграфія та інші.

Одним з найважливіших джерел доходу для Лондона є туризм. У 2005 році ця галузь забезпечувала постійною роботою 350 000 чоловік. За рік приїжджі залишають у Лондоні 10 млрд £. Вважається що за популярністю у туристів місто поступається лише Парижу, однак останні дані показали, що в 2010 році до Лондона було продано 45 млн путівок, тоді як до Парижа — всього 33900 тисяч.

Попри те, що колись Лондон був одним з найбільших портів Європи, зараз він навіть у Великобританії перебуває лише на третьому місці. Щорічний вантажообіг — 50 млн тонн вантажів.

Серце економічного Лондона — Сіті. Також безліч офісів різних компаній знаходиться в районі площі Пікаділлі.

Транспорт

Існують 8 аеропортів, які мають в своїй офіційній назві слово «лондонський». Головними воротами Лондона у світ є аеропорт Хітроу — найбільший у світі аеропорт міжнародного сполучення. Це головна база Брітіш Ервейз — національної британської авіакомпанії. У березні 2008 р. відкрився його п'ятий термінал, і вже розглядається питання про спорудження шостого. Аналогічний обсяг авіаперевезень здійснює аеропорт Гатвік. Лондонський аеропорт Стенстід — база Раянер, Лондонський аеропорт Лутон призначений в основному для короткого сполучення за низькими розцінками. Найменший Аеропорт Лондонського Сіті призначений в основному для пасажирів бізнес-класу. Лондонський аеропорт Саутенд здійснює бізнес-перельоти й повітряні транспортні послуги.

Лондон має одну з найкращих у світі систем громадського транспорту. Серцевиною транспортної системи Лондону є лондонська підземка, відома серед народу як «Труба» (англ. Tube), початок якої було закладено ще у 1863 р. Щодня лондонське метро перевозить понад три мільйони пасажирів. Підземка сполучає центр міста з приміськими районами на північ від Темзи. На півдні вона переходить у наземну транспортну мережу, що пояснюється частково складною геологічною структурою на південному боці річки.

У 1987 р. відкрилася ще одна система метро — «Доклендс лайт рейлвей», що використовує менші й легші потяги. Вона обслуговує Східний Лондон і Грінвіч з обох берегів Темзи.

Міжміські потяги зазвичай не перетинають Сіті. Чотирнадцять залізничних станцій навколо центра міста є для них кінцевими зупинками. Винятком є залізниця Теймзлінк, кінцеві станції якої Бедфорд, Брайтон і Мургейт. У жовтні 2007 р. було схвалено проект побудови наскрізної залізниці, на яку виділено 10 млрд. фунтів. Її мета — зменшити навантаження на міський транспорт.

Високошвидкісні потяги системи Євростар з'єднують Сент-Панкрас Інтернешнл з Ліллем та Парижем у Франції й Брюсселем у Бельгії. Час мандрівки з Лондону до Парижу й Брюсселю 2 год. 15 хв. та 1 год. 51 хв. відповідно.