- •Лекція 1. Предмет і значення логіки
- •1. Логічна форма мислення
- •2. Предмет формальної логіки
- •Лекція 2. Логічні закони мислення
- •1. Закон тотожності
- •2. Закон протиріччя (несуперечності)
- •3. Закон виключеного третього
- •4. Закон достатньої підстави
- •Лекція 3. Поняття
- •1. Поняття як форма мислення
- •2. Поняття й слово
- •3. Логічна структура понять
- •4. Узагальнення й обмеження понять
- •5. Логічні види понять
- •6. Відносини між поняттями
- •7. Визначення понять
- •8. Правила визначення понять
- •9. Логічний поділ понять
- •10. Правила поділу понять
- •Лекція 4. Судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Структура судження
- •3. Судження й речення
- •4. Класифікація суджень
- •Поділ суджень за змістом предиката
- •Поділ суджень за якістю зв'язки
- •Поділ суджень за обсягом суб'єкта
- •Поділ суджень за модальністю
- •Поділ суджень за типом логічних союзів
- •5. Основні види суджень
- •6. Правила розподіленості термінів
- •7. Перетворення суджень
- •8. Сумісні й несумісні судження
- •9. Співвідношення істинності й хибності суджень
- •Лекція 5. Дедуктивний умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення
- •2. Простий категоричний силогізм
- •3. Загальні правила силогізму
- •Правила термінів
- •Правила посилок
- •4. Фігури та модуси категоричного силогізму
- •5. Логічні помилки в силогізмах
- •6. Скорочені й складні силогізми
- •7. Розділово-категоричний умовивід
- •Отже, а не є ні в, ні d.
- •Отже, а є d.
- •8. Умовно-категоричний умовивід
- •Якщо є а, то немає в;
- •Отже, немає а.
- •9. Умовно-розділовий умовивід
- •Лекція 6. Індуктивний умовивід
- •1. Сутність індуктивного умовиводу
- •1) S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., Sn - елементи (частини) класу к
- •2. Повна індукція
- •3. Характеристика неповної індукції
- •1)S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., s належать класу к
- •4. Популярна індукція
- •5. Наукова індукція
- •6. Помилки в індуктивних умовиводах
- •Лекція 7. Аналогія й гіпотеза
- •1. Сутність умовиводу за аналогією
- •2. Правила умовиводу за аналогією
- •3. Аналогія й моделювання
- •4. Логічна природа й роль гіпотези
- •5. Побудова й перевірка гіпотези
- •Лекція 8. Доказ
- •1. Сутність і значення доказу
- •2. Логічна структура доказу
- •3. Види доказів
- •4. Логічні правила доказу
- •5. Основні помилки в доказі
Поділ суджень за змістом предиката
Всі судження діляться на судження існування, атрибутивні та судження відношення.
Судження існування покликані вирішувати питання про наявність предмета нашої думки — будь-якого явища природи, суспільства або духовного життя.
Атрибутивні судження дають знання про властивості предмета або приналежності його до окремого класу предметів. Залежно від цього вони діляться на судження властивості й судження включення. Судження властивості - це будь-яке твердження або заперечення приналежності будь-яких властивостей або ознак предмету. Судження включення виражають приналежність предмета до класу предметів.
Судження відношення виражають різні відносини між предметами за місцем, величиною, часом, причинною залежністю та ін.
Елементарна логіка розглядає переважно атрибутивні судження.
Поділ суджень за якістю зв'язки
Поділ суджень за якістю зв'язки - це поділ їх за основною логічною функцією - ствердження або заперечення. У цьому й полягає "якість" судження, виражена характером зв'язки: "є" або "не є". Отже, за якістю зв'язки всі судження діляться на стверджувальні й негативні.
Крім негативних відрізняють заперечливі судження, у яких виключається істинність іншого судження.
Поділ суджень за обсягом суб'єкта
Поділ суджень за обсягом суб'єкта прийнято називати поділом по кількості. Предметом думки може бути одиничне явище, частина якого-небудь класу або увесь клас об'єктів. Цим визначається кількісна сторона судження. За кількісною характеристикою усі судження поділяються на одиничні, часткові й загальні.
В одиничному судженні обсяг суб'єкта містить тільки один предмет.
У частковому судженні обсяг суб'єкта містить частину класу предметів, загальних за істотними ознаками. Ця частина може бути невизначеною або певною. Відповідно й частки судження бувають двох типів - невизначені (принаймні деякі S суть Р) і певні (тільки деякі S суть Р).
Загальним називається судження, у якому будь-що стверджується або заперечується про кожний предмет даного класу. Загальні судження відбивають єдність, подібність і розходження предметів реального світу. Серед загальних суджень розрізняють реєструючі і нереєструючі.
Загальне судження, у якому будь-що стверджується або заперечується про клас із певною кількістю предметів, називається реєструючим. Загальне судження, що стверджує будь-що про необмежене число предметів, називається нереєструючим.
Різновидом поділу суджень за кількістю є судження (загальні й часткові) що виключні і виділяючі.
Виключні судження є частковими за змістом і загальними за формою. Виділяючі судження відрізняються певним характером суб'єкта або предиката: ознака, виражена предикатом, належить тільки даному предмету, або предмету думки властивий тільки даний предикат і ніякий інший. Виділяюче судження дозволяє передати думку настільки виразно, що усуває будь-яке інше її тлумачення.
Характерною ознакою виділяючи суджень є розподіленість предиката, який виявляється або рівнозначним суб'єкту загальстверджувального судження, або підлеглим суб'єкту частковостверджувального судження, або разом з обсягом суб'єкта вичерпує увесь клас предметів даного роду.