Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры МФО 133 вопроса (1).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
836.61 Кб
Скачать

58. Особливості позик Міжнародного Валютного Фонду (imf) на умовах «стенд-бай» (Stand-by).

Угоди по «резервних кредитах», або угоди «стенд-бай»забезпечують країні-члену га­рантію того, що вона зможе автоматично отримувати іноземну валюту від МВФ в обмін на національну до вичерпання обумовленої угодою суми в будь-який час протягом терміну дії угоди, але за умови дотримання положень, зазначених в угоді. Такі угоди почали використовувати з 1952 р. Починаючи з 1977 р., термін дії угод про резервні кредити подовжено з одного до трьох ро­ків. Головною метою цього механізму є кредитування макроекономічних стабілізаційних програм. Нині на долю резервних кредитів при­падає приблизно половина всіх кредитних операцій МВФ. Механізм резервних кредитів передбачає, що валюта видається порціями (траншами) через встановлені періоди протягом терміну дії угоди. Порядок надання чергового траншу обумовлюється в тек­сті угоди. Хід виконання цієї угоди країною-отримувачем креди­ту контролюється за допомогою спеціальних цільових критеріїв, які визначаються з урахуванням особливостей економічного меха­нізму й інституціональних структур країни. Такі критерії охоплюють пере­дусім сферу кредитно-грошової політики, державних фінансів, державного боргу і політики торговельних і платіжних обмежень. Країна не може отримати наступну порцію валюти, поки не за­фіксовано досягнення цільових критеріїв. Якщо Фонд робить ви­сновок, що намічені критерії не досягнуті, він припиняє надання країні валютних резервів. Проте сторони можуть домовитися про перегляд програми дій, яка реалізується, і зміну критеріїв, що дає країні можливість продовжувати отримувати кошти у МВФ.

59. Умови, на яких Міжнародний Валютний Фонд (IMF) надає кредити. Сутність «обумовлених»/ зв’язаних кредитів. Країна, що потребує позики, повинна скоординувати свою політику з рекомендаціями МВФ, у яких закладені критерії, обов'язкові для виконання. Суть цих рекомендацій полягає в такому:Макроекономічна політика має бути спрямована на забез­печення активного сальдо платіжного балансу як головного чин­ника виплати основної частини боргу і відсотків. Стабілізація внутрішнього попиту за рахунок обмеження державних витрат. Використання позик на фінансування виробничої сфери; виплата основної частини боргу і відсотків за рахунок прибутку, отриманого у виробничій сфері. Забезпечення бездефіцитності державного бюджету завдя­ки скороченню невиправданих державних витрат і стримування інфляції. Ефективна податкова політика, яка сприятиме розвитку ін­вестування і підприємництва і забезпечуватиме збір податків для покриття державних витрат. Стабілізація грошового обігу. Забезпечення максимального використання ринкових меха­нізмів і конкуренції як засобів підвищення рівня конкуренто­ спроможності економіки; відміна контролю над цінами і заробіт­ною платою; вільний допуск на внутрішній ринок і конкуренція з боку імпортних товарів. Структурна перебудова економіки як основа довгостроко­вого розвитку через роздержавлення промислових підприємств і переведення їх з бюджетного на кредитне фінансування; розви­ток експортних галузей за рахунок як податкових стимулів, так і девальвації, сприяння припливу прямих іноземних інвестицій завдяки зниженню рівня оподаткування і наданню гарантій на ви­везення прибутків. Забезпечення стабільності політичної влади.

Країни-члени повинні надавати МВФ інформацію про офіцій­ні золоті запаси і валютні резерви, стан економіки, платіжного балансу, грошового обігу, закордонні інвестиції. Свої рекомендації країнам-членам МВФ базує на монетаристській концепції, яка враховує взаємозалежність між величиною грошової маси в країні, обсягу сукупного попиту, з одного боку, і станом платіжного балансу — з іншого.