52.Підписний (статутний капітал) Міжнародного Валютного Фонду (imf). Порядок його сплати

Вступаючи до МВФ, кожна країна вносить своєрідний членський внесок: певну суму грошей, яка називається квотою. Квота визна­чає організаційні та фінансові відносини країни-члена з МВФ. Квота призначена для:створення об'єднаних грошових запасів, за рахунок яких на­ даються кредити країнам, котрі мають фінансові труднощі;визначення максимального обсягу фінансування з боку Фон­ду (суми, яку країна-учасниця може позичити у МВФ або отримати під час періодичного розподілу спеціальних активів — СДР);визначення кількості голосів, якими володіє кожен учасник Фонду. МВФ самостійно встановлює розмір квоти на підставі аналізу таких макроекономічних показників, як національний дохід та обся­ги зовнішньої торгівлі і платежів.

На США припадає 17,4% загальної суми квот, Японію – 6,2, ВелБританію й Францію – по 5,1%. Частка 25 розвинутих країн становить 62,8%. Частка України – 0,6%.

53.Особливості кредитів Міжнародного Валютного Фонду (imf)

Фонд МВФ надає фінансові ресурси тим своїм членам, які зазнають труднощів із платежами. Але надання кредитів обумовлене двома принципами. По-перше, пул валют, який має Фонд у своєму розпорядженні, існує для всіх членів Фонду. Тому член, який запозичив валюту інших членів, має її повернути, як тільки вирішить свої проблеми платежів (щоб не обмежувати доступ до валюти іншим членам). По-друге, перш ніж отримати будь-які кошти з пула, член Фонду повинен повідомити, яким чином він буде вирішувати свої проблеми з платежами, щоб мати змогу повернути запо­зичені кошти у Фонд протягом нормального строку погашення боргу (3 — 5 років). З цим тісно пов'язане надання Фондом технічної допомоги у поліпшенні методів господарювання. Кредити надаються у межах рахунку загальних ресурсів (сплачений капітал, що складається із внесків країн-членів) і спеціального рахунку в умовних одиницях СПЗ ("спеціальні права запозичення"), які періодично випускаються з 1970 р. і розподіляються між учасниками опе­рацій у системі СПЗ пропорційно до їх квоти в статутному капіталі Фонду. За загальним рахунком країни-члени можуть отримувати зарубіжну валюту без будь-яких умов і лімітів у межах 25% своєї квоти в капіталі Фонду. Надання кредитів понад цю суму обумовлюється виконанням рекомендацій Фонду в галузі економічної й соціальної політики. Окрім загальних кредитів держави-члени можуть отримувати кредити цільові (на конкретні цілі). Найвища межа заборгованості країни Фонду за всіма кредитами може досягати 400 — 440% її квоти. Але це значною мірою залежить від стану її платіжного балансу та виконання рекомендацій Фонду. Матеріальною основою діяльності Фонду є кредитні ресурси. Вони складаються із власних ресурсів і запозичених коштів. Власні ресурси Фонду формуються із внесків країн-членів у розмірі їх квот. Статутом передбачене періодичне збільшення квот (без урахування інфляції). З 1947 р. до нашого часу капітал Фонду зріс майже в 15 разів і досяг 130 млрд дол. Звичайно, переважна роль у формуванні ресурсів належала і належить сьогодні промислово розвинутим країнам, хоча співвідношення сил останнім часом суттєво змінилося. Запозичені кошти надаються Фонду офіційними валютними органами країн-членів. Існує кредитна лінія між Фондом і креди­торами (рядом урядів і банків) — так звана Генеральна угода про позики, створена 1962 р. Вона відновлюється кожні п'ять років.

54.Організаційні засади функціонування Міжнародного Валютного Фонду (IMF). Права та обов’язки органів його управління. Вищим кер.органом МВФ є рада керуючих. Вона складається з представників усіх кр-членів. Як правило, це посадовці найв.равня в кр-члені, що відп за питання вал політики в межах нац. Ек-ки. Як правило, це голови центр банків або міністри фінансів.

Рада керуючих збирається 1 раз на рік. Як правило, дані збори прох на сесії. В окр. Випадках сесія може відб і більшу к-сть раз на рік. Як правило, такі випадки бувають в пер-ди світ ек та фін криз. Осн.операціїну діяльність здійснює Рада директорів(Виконавча рада). Вона відповідає за всі поточні справи МВФ. При Вик раді функціонує 2 комітети: 1.Тимчас комітет Ради керуючих з питань вал політики.2.Тимчас. комітет співпраці МВФ з МБРР. Вик рада склад з 24 директорів, 7 з яких призначаються найбільш економічно розвиненими країнами Світу. Інші 17 признач. З представників інш країн Світу за регіональним принципом. Найв посад особою Вик ради є вик директор(ДИРЕКТОР-РОЗПОРЯДНИК).Він обирається загальною біль-тю голосів Вик ради, та відповідає за ведення всіх поточних справ МВФ. Як правило, директор-розпорядник обирається з простил регіону, що був обраний директором МБРР. МВФ об’єднує кілька департаментів. До них віднос:1.Географічний(відповідає за формування політики співпраці з кр-ми членами, враховуючи регіональні геогр. Особливості розвитку нац..ек-ки конкретної кр-члена).2.Департамент функціон. Та спеціалізованих послуг. (Функціонує на мережі доп-ги в розвитку держ фінансів в окр.кр-членах. Разом з іншими департ.даний департамент створює програми допомоги МВФ урядам кр-членів). 3.Юридичний департ(Визначає інструменти співпраці з тією чи іншою кр-членом, тобто на підставі розробленої стратегії співпраці з конкр країною-членом визначає повний спектр фін продуктів, що можуть бути надані країнам-членам з метою ефект співпраці).4. Деп вал та обмінних операцій(На момент його створення це була ключова стр.одиниця МВФ.Спочатку даний деп. Визначав та проводив необх опер щодо врегулювання функціонування гр.-кред с-ми країн-членів, а з часом змінила свою діяльність на забезпечення платіжної дисципліни в стр фін відносин МВФ з кр-членами).5.Деп.з політики розвитку та нагляду(Виконує осн контролюючі ф-ї МВФ та на основі зібраних даних окреслює осн.перспективи подальшого розвитку співпраці МВФ з інш країною-членом).6.Бере на себе ф-ї як «аудитора» МВФ, так і «науковця» МВФ. Здійсн безпосередній моніторинг всіх активних операцій МВФ та визначає нові засади співпраці з країнами-членами).

55.Порядок формування фінансових ресурсів Міжнародного Валютного Фонду (IMF). Структура ревурсів фонду склад з двох блоків:-внесок кожної кр-ни в уставний капітал МВФ відповідно з її квотою;-позичені кошти:кред лінії від урядів і центр банків його членів. Квоти. Внесок кожної кр-ни в капітал Фонду здійснюється на 25% в іноземній твердій валюті(раніше-золотом), а решта – в нац..валюті. Розміри квот установлюються на підставі частки ваги країни в світ ек-ці. При цьому враховується: розмір ВВП кр-ни, пересічно місячні резерви, пересічно річні поточні платежі і надходження. У зв’язку з цим квоти серед членів розподіляються нерівномірно. На США припадає 17,4% загальної суми квот, Японію – 6,2, ВелБританію й Францію – по 5,1%. Частка 25 розвинутих країн становить 62,8%. Частка України – 0,6%. Квоти періодично переглядаються, звичайно через кожні 5 років у звязку з тим, що змінюється місце країни у світ ек-ці. Фонд також використ позичені кошти. За узгодженням з «Групою десяти»(Г-10) МВФ користується кредитом країн «Десяти» в межах ліміту до 17 млрд.СДР. крім того, Фон одержує позики в центральних банкахі казначействах Саудівської Аравії та деяких інших держав. Заг величина запозичених коштів не повинна перевищувати 60% загального обсягу квот.