43. Розвиток самосвідомості та готовність до шкільного навчання:

Пізнаючи себе, дитина проходить тіж сам єтапи, які проходить пізнаючи зовнішній світ. На перших єтапах і до кризи трьох років самопізнання починається з єлементрарних відчуттів(внутрішні органічні стани, та організація думки про себе). На ранніх єтапах дуже важливим є вплив близьких дорослих – вони формують ємоційно-ціннісне ставлення дитини до себе, яке є основною структурою формування майбутнього «Я».

При кризі 3-х років, у дитини виникає багато кризісних станів, які обумовлені парадоксами та внутрішніми конфліктами при зіткненні з навколишнім світом. В цей час через взаємодію як з дітьми свого віку так і з дорослими формується поняття власної ідентичності у взаєминах з людьми.

Молодший дошкільний вік характеризується початком формування емоційних наслідків та почуттів(сором, провина, гордість). В цей час іде реструктуризація та диференціація знань про своє фізичне, розумове та моральне виховання, вивчення та засвоєння норм як правової так і соціальної поведінки. Формується розуміння обов*язків та єлементів самообслуговування.

На цей період випадає афективний стан позитивної самооцінки, яка не являється об’єктивною, діти перевищують свої досягнення, та занижують чужі – вони сприймають бажане за дійсне.

Старший дошкільник формує такі якісні зміни, як пізнавальна, ємоційна та вольова сфери. У цей час в дитині закріплюються внутрішні регулятори активності, та структурні компоненти власної гідності, самооцінки, власного «Я», первинного аналізу своїх дій та особистісні очікування(дитина може оцінювати себе з боку інших людей).

В цей час починає активну роль починає відігравати індивідуальна особливість в розвитку самосвідомості та негативних очікувань від спілкування з іншими дітьми(Як логічний вивід низькох самооцінки дитини у неблагополучній сім’ї).

44. Статево-вікова ідентифікація дитини

У період раннього дитинства відбувається розділення ліній психічного розвитку хлопчиків і дівчаток. Їм властиві різні типи провідної діяльності. У хлопчиків на основі наочної діяльності формується наочно-гарматна. У дівчаток на основі мовної діяльності - комунікативна.

Наочно-гарматна діяльність включає маніпуляцію з людськими предметами, зачатки конструювання, внаслідок чого у чоловіків краще розвинене відвернуте, абстрактне мислення. Комунікативна діяльність припускає освоєння логіки людських відносин. Більшість жінок володіють розвиненішою, ніж у чоловіків, соціальним мисленням, сфера прояву якого - спілкування людей. У жінок тонше інтуїція, такт, вони більш схильні до емпатії.

Статеві відмінності в поведінці дітей обумовлені не стільки біологічними і фізіологічними причинами, скільки характером їх соціального спілкування. Орієнтація хлопчиків і дівчаток на різні типи діяльності задана соціально, унаслідок культурних зразків. Насправді між малюками чоловічої і жіночої статі більше схожості, чим відмінностей. Відмінності з’являються пізніше. В основному ж хлопчики і дівчатка розвиваються паралельно і проходять однакові етапи.

Так, до трьом рокам у дітей тієї і іншої підлоги складаються наступні новоутворення віку: начатки самосвідомості, розвиток Я-концепциі, самооцінка. Дитина проробляє 90% роботи по засвоєнню мови. За три роки людина проходить половину шляху свого психічного розвитку. Перші уявлення про себе виникають у дитини до року.

Це уявлення про частини свого тіла, але узагальнити їх малюк поки не може. При спеціальному навчанні дорослими до півтора років дитина може дізнаватися себе в дзеркалі, освоює ідентичність віддзеркалення і своєї зовнішності.

До 3 років - новий етап самоідентифікації: за допомогою дзеркала дитина дістає можливість формувати своє уявлення про себе сьогоденні.

Дитина цікавиться всіма способами підтвердження свого Я . Одухотворяя окремі частини тіла, в грі він пізнає волю над самим собою.

Трирічний малюк цікавиться всім, з ним зв’язаним, наприклад, тінню. Починає використовувати займенник “я”, засвоює своє ім’я, підлогу. Ідентифікація з власним ім’ям виражається в особливому інтересі до людей, які носять таке ж ім’я.

Статева ідентифікація

До 3 років дитина вже знає, хлопчик він або дівчинка. Подібні знання діти черпають із спостережень за поведінкою батьків, старших братів і сестер. Це дозволяє дитині зрозуміти, яких форм поведінки відповідно до його статевої приналежності чекають від нього що оточують.

З’ясування дитиною приналежності до конкретної підлоги відбувається в перші 2-3 року життя, і наявність батька при цьому украй важлива. Для хлопчиків втрата батька після 4 років мало позначається на засвоєнні соціальних ролей. Наслідки відсутності батька у дівчаток починають позначатися в підлітковому віці, коли у багатьох з них виникають труднощі в пристосуванні до жіночої ролі при спілкуванні з представниками іншої підлоги.

Виникнення самосвідомості

До трьом рокам дитина проявляє начатки самосвідомості, у нього розвивається домагання на визнання з боку дорослих. Позитивно оцінюючи ті або інші дії, дорослі додають їм привабливість в очах дітей, будять в дітях бажання заслужити похвалу, визнання.

Засвоєння мови

Словарний запас дітей 1,5 років зазвичай містить близько 10 слів, в 1,8 - 50 слів, в 2 роки - приблизно 200. До трьом рокам словарний запас складає вже 900 - 1000 слів. Встановлена пряма залежність між якістю мовної стимуляції в домашньому оточенні і розвитком мови дитини в 3 роки.

Критичним періодом в розвитку дитячої мови є, на думку дослідників, вік від 10 місяців до 1,5 років. Саме в цей час потрібні спокійні і розвиваючі ігри і небажані стреси.

При засвоєнні мови діти всіх народів проходять стадії односкладних, двусоставних і повних пропозицій. У всіх мовах, що існують на землі, є правила граматики, синтаксису, семантики. Спочатку діти гранично узагальнюють правила.

Розумовий розвиток

Головним стимулом вдосконалення розумової діяльності у “ходячих” дітей є їх плотський-рухова активність. Діти 1-2 років знаходяться в першому (сенсрмоторному) періоді розумового розвитку, який Піаже розділив на 6 стадій. 4 з них дитина проходить до року.

5 стадія - третинні кругові реакції (1 - 1,5 років) - експериментування з предметами. Мета експериментів - в них самих: малюки люблять спостерігати, як поводяться предмети в нових ситуаціях. На зміну рефлекторній поведінці приходить істинно розумова діяльність: дитина шукає нові способи взаємодії з невідомими раніше предметами.

6 стадія (1,5 - 2 року). Поява символічного мислення, тобто здібності по відображених в мозку психологічним образам (символам предметів) сприймати їх в той або інший момент. Тепер дитина може проробляти операції не з реальними, а з ідеальними предметами. Дитина стає здатною вирішувати прості задачі в думці, не вдаючись до методу проб і помилок. Фізичні дії сприяють успішній роботі мислення.

Для сприйняття зовнішнього світу на даній стадії розумового розвитку характерний егоцентризм. Дитина 1,5 - 2 років вже усвідомлює свою відособленість, віддаленість від інших людей і предметів, а також розуміє, що деякі події можуть відбуватися і незалежно від їх бажань. Проте продовжує вважати, що всі бачать мир так само, як і він. Формула сприйняття немовляти: “Я центр всесвіту”, “Весь світ обертається навколо мене”.

Базова потреба віку

Якщо в дитячому віці потреба в безпеці була насищена, то актуалізується потреба в любові. Діти у віці від 1 до 3 років все ще залежать від батьків, вони постійно хочуть відчувати фізичну близькість батька і матерів. Провідна роль в задоволенні базової потреби віддається батьку протилежної підлоги. 3-4 року - формування Едіпова комплексу і комплексу Електри. Важливого значення набуває тактильний контакт. Дитина освоює мову відчуттів. Якщо потреба не задоволена, людина залишається тактильний бесчувствен (наприклад, саме у вказаному віці відбувається формування ерогенних зон).