38. Особливості розвитку самосвідомості від народження до 2 років.

Виділення «Я» з навколишнього світу (від 0 до 2 років)

Усвідомлення дитиною свого Я-фізичного, через синтез окремих уявлень у дитини виникає первинний образ свого тіла та здатність володіти ним у формі довільних рухів;

виділяти себе з навколишнього середовища, тобто розрізняти «Я» та «не Я»;

первинна статева ідентифікація;

впізнання себе у дзеркалі, на фотокартках;

знання свого імені (відгукування на нього та називання його).

Перші два місяці життя в дитини немає грані між собою та світом.

Усвідомлення свого тіла приходить в 3-8 місяців.

Вплив на оточення починається з 3 місяців.

Виражати своє ставлення до інших людей дитини починає з 7-8 місяців.

Уміння відкладати здійснення своїх «планів» на короткий час з'являється з 8 місяців.

Наслідування оточуючих людей і вивчення норм поведінки починається з 6 місяців.

Розуміння того, що від дитини чекають, наступає в 12-18 місяців.

Зовнішній Я-образ (довідається себе в дзеркалі, на фотографії) формується з 8 місяців.

Дізнається про приналежності до конкретної статі з 18 місяців.

Дізнається про свої фізичні особливості та інші характеристики з 18 місяців.

Негативна реакція на невідповідність суджень про нього та вербальний образ свого “Я” з'являються з 18 місяців.

Прояв свого ставлення до будь чого в «свідомих емоціях» - гордості, провини, сорому, зніяковілості - з'являється після 1 року.

Орієнтація на соціальні норми у своєму поводженні з'являється в дитини близько 2 років.

Розуміння освоєння статевих ролей виникає після 20 місяців.

Поширення поняття “Я” на те, що належить дитині («власництво») - виникає в дитини близько 2 років.

Елементи саморегуляції - інструктування, заохочення, осудження себе - з'являються у віці близько 2 років.

39. Основні новоутворення в розвитку самосвідомості у дитини від 2 до 3 років

Формування уявлень про себе:

оперує займенниками «Я» та «Моє»;

на кінець цього періоду дитина має уявлення про власні якості, настрій, зовнішність, можливості, особливості поведінки;

вона знає, чим подобається, а чим не подобається іншим людям;

усвідомлює свою стать і стать інших, елементарно орієнтується в статевих ознаках дівчинки-хлопчика, жінки-чоловіка;

починає усвідомлювати, що інші люди можуть відчувати, думати, поводитись не так, як вона сама.

Формується елементарна самооцінка, яка незалежно ні від чого є позитивною;

Розвиток самостійності індивіда, що є рушійною силою формування «Я»:

відбувається активне самоствердження та відстоювання своєї самостійності «Я-сам»;

здатність до елементарного керування власною поведінкою;

дитина усвідомлює, що може поводитись не так, як від неї чекають батьки та педагоги, і не так, як інші діти.

Формування морального «Я» - завдяки мовленню дитина переносить зовнішні заборони батьків у середину себе, тобто робить їх частиною свого «Я».

40. Особливості становлення я дитини від 3 до 5 років

виконується глибока афективна та моральна робота, що забезпечує формування моральних систем особистості дошкільника та становлення його внутрішнього світу

виникає узагальнений образ власного «Я», який містить характерні риси й уявлення про свою сутність і суспільну цінність та виявляється у відповідному розумінні дитиною самої себе, що є ще досить рухливим, елементарним, схематичним, спрощеним.

на кінець цієї стадії на основі першої емоційної самооцінки «Я хороший» і раціональної оцінки чужої поведінки, формується більш зріла самооцінка. Дитина спочатку здобуває вміння оцінювати інших дітей, а потім – власні дії, моральні якості та вміння. Самооцінка практично завжди збігається із зовнішньою оцінкою, перш за все близьких дорослих