- •2. Проблема я в епоху античності та середньовіччя (Геракліт, Сократ, Августин, Плотін, Арістотель, Фома Аквінський)
- •3. Проблема я в філософії Нового часу(Декарт, Локк, Лейбніц, Юм, Кондильяк)
- •4. Прогресивні ідеї щодо проблеми я в німецькій класичній філософії(Кант, Фіхте, Гегель, Феєрбах, Маркс)
- •Філософські напрями розробки проблеми «я»
- •5. Функціоналістичний підхід в. Джемса.
- •6. Проблема я в психодінамічному підхіді (з.Фрейд, а.Адлер, к.Хорні, е.Еріксон).
- •7. Гуманістичний підхід до проблеми я в теоріях особистості (а.Маслоу, е.Фрома, к.Роджерса, г.Олпорта).
- •8. Поняття я у структурному підході р.Мейли.
- •9. Соціологічний підхід, щодо проблеми «я» (п.Жане, ч.Кулі, д.Мід)
- •10. Проблема самосвідомості в вітчизняній теорії діяльності (с.Л.Рубінштейн, к.К.Платонов, і.І.Чеснокова та інші).
- •12. Співвідношення понять свідомість та самосвідомість.
- •13. Структура самосвідомості (за і.І.Чесноковою)
- •14. Структура та особливості самооцінки.
- •15. Проблема я-концепції в психології.
- •16. Структура я-концепції за р. Бернсом.
- •17.Стійкі та ситуативні образи-я: різноманітність та характеристика.
- •18.Теорія самосвідомості и.И.Чеснокової.
- •Проблема я в роботах и.С.Кона.
- •20.Самосвідомість особистості в праці в.В.Століна.
- •Самосвідомість, як компонент структури особистості (в.С.Мерлін).
- •22. Ставлення до себе, як емоційно-оцінна система за с.Р.Пантилеєвим
- •23. Особливості самосвідомості та самооцінки при аномаліях особистості (е.Т.Соколова).
- •24. Теорія самосвідомості а.Г. Спіркіна.
- •25. Проблема я в соціальній психології т.Шибутані.
- •26. Теорія я-концепції р.Бернса.
- •27. Концепція ставлення до себе н.І. Сарджвеладзе.
- •28. Проблема я-концепції в працях к. Роджерса.
- •29.Теорія розділеного я (Рональд Лейнг)
- •1. Экзистенциально-феноменологические основания науки о личностях (persons)
- •30. Загальна характеристика факторів формування та функціонування самосвідомості.
- •31. Роль психічних процесів у формуванні я особистості
- •32. Роль емоційної, мотиваційної сфер особистості та спрямованості особистості у формуванні я
- •33. Захисні механізми самооцінки, ставлення до себе, я-концепції
- •Роль механізмів ідентифікації, відчуження та порівняння у формуванні я-концепції.
- •35. Найближче оточення (батьки, педагоги, однолітки) як провідний фактор розвитку самосвідомості дитини.
- •38. Особливості розвитку самосвідомості від народження до 2 років.
- •39. Основні новоутворення в розвитку самосвідомості у дитини від 2 до 3 років
- •40. Особливості становлення я дитини від 3 до 5 років
- •41. Особливості формування я-концепції дитини старшого дошкільного віку
- •42. Базові характеристики я-концепції старшого дошкільника Нормативні характеристики сформованості я-концепції у старшому дошкільному віці
- •43. Розвиток самосвідомості та готовність до шкільного навчання:
- •44. Статево-вікова ідентифікація дитини
- •45. Особливості самосвідомості молодших школярів
- •46. Становлення самосвідомості у підлітковому віці.
- •47 Особливості становлення самосвідомості у юнацькому віці.
- •Сутність поняття рефлексії.
- •49. Теорія самоактуалізації а. Маслоу
- •50. Професійна та особистісна самореалізація як передумова до становлення особистості у дорослому житті
- •51.Проблема діагностики самосвідомості
- •52. Методичні засади діагностики дошкільників
- •53. Методи та методики діагностики складових самосвідомості в дитячому віці.
- •55. Особливості формування гармонійної я-концепції в дошкільному віці.
- •56. Методи формування гармонійної я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
8. Поняття я у структурному підході р.Мейли.
Вченими виділяються різні аспекти до вивчення "Я". Р. Мейли виділяє три аспекти у вивченні "Я":
центрація більшості психічних функцій і явищ.
Людина відчуває себе суб'єктом своїх дій, свого сприйняття, думок, почуттів і відображає свою тотожність і нерозривність з тим, ким вона була раніше.
2) Сукупність об'єктів, визначальних "зміст Я" або його поле.
3) "Захисні механізми".
У більш загальному сенсі під ними розуміється сукупність небіологічних спонукань, спрямованих на захист, а також зміцнення відчуття своєї сили і цінності.
Позиція Мейли полягає в тому, що він виділяє "Я" як суб'єкта, активного, діючого. Об'єктом рефлексії суб'єкта стають різноманітні змісту "Я". Також виділяє аспект проблеми "Я" - ідентичність (самість). Людина відображає свою тотожність, нерозривність з тим, ким вона була раніше.
У процесі відображення людиною самої себе формується Я - образ.
Розглянемо набір таких рис, які, на думку Р. Мейлі, досить повно характеризують особу:
1. Упевненість в собі – невпевненість.
2. Інтелектуальність (аналітична) – обмеженість (відсутність розвиненої уяви).
3. Зрілість розуму – непослідовність, алогічність.
4. Розсудливість, стриманість, стійкість – суєтність, схильність впливу.
5. Спокій (самовладання) – невротичность (нервозність).
6. М'якість – черствість, цинізм.
7. Доброта, терпимість, ненав'язливість – егоїзм, свавілля.
8. Дружелюбність, поступливість, гнучкість – ригідність, тираничность, мстивість.
9. Добросердя, м'якість – злісність, черствість.
10. Реалізм – аутизм.
11. Сила волі – безвілля.
12. Сумлінність, порядність – недобросовісна, непорядність.
13. Послідовність, дисципліна розуму – непослідовність, розкиданість.
14. Упевненість – невпевненість.
15. Дорослість – інфантилізм.
16. Тактовність – нетактовність.
17. Відвертість (контактність) – замкнутість (відокремленість).
18. Веселість – грустность.
19. Зачарованість – розчарованість.
20. Товариськість – нетовариськість.
21. Активність – пасивність.
22. Самостійність – конформність.
23. Експресивність – стриманість.
24. Різноманітність інтересів – вузькість інтересів.
25. Чутливість – холодність.
26. Серйозність – легковажність.
27. Чесність – брехливість.
28. Агресивність – доброта.
29. Бадьорість – веселість.
30. Оптимізм – песимізм.
31. Сміливість – боязкість.
32. Щедрість – скупість.
33. Незалежність – залежність.
До психологічних характеристик особистості, що самоактуализирующейся, відносяться:
ѕ активне сприйняття дійсності і здатність добре орієнтуватися в ній;
ѕ прийняття себе і інших людей такими, які вони є;
ѕ безпосередність у вчинках і спонтанність у вираженні своїх думок і відчуттів;
ѕ зосередженість уваги на тому, що відбувається зовні, на противагу орієнтації лише на внутрішній світ, зосередженості свідомості на власних відчуттях і переживаннях;
ѕ володіння відчуттям гумору;
ѕ розвинені творчі здібності;
ѕ неприйняття умовностей;
ѕ заклопотаність благополуччям інших людей, а не забезпеченням лише власного щастя;
ѕ здібність до глибокого розуміння життя;
ѕ встановлення з довколишніми людьми, хоча і не зі всіма, сповна доброзичливих особистих взаємин;
ѕ здатність дивитися на життя з об'єктивної точки зору;
ѕ уміння покладатися на свій досвід, розум і відчуття, а не на думки інших людей, традиції або умовності;
ѕ відкрита і чесна поведінка у всіх ситуаціях;
ѕ здатність брати на себе відповідальність, а не вирушати від неї;
ѕ додаток максимуму зусиль для досягнення поставлених цілей.