- •Охорона праці в торгівлі
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •Загальні відомості про травматизм, професійні захворювання і аварії
- •Розслідування та облік нещасних випадків виробничого характеру
- •Дії роботодавця при «звичайному» розслідуванні та обліку нещасного випадку
- •Дії комісії при «звичайному» розслідуванні нещасного випадку
- •Дії роботодавця з організації спеціального розслідування нещасного випадку
- •1.3.3 Розслідування і облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій
- •Дослідження та оцінка виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Виробнича санітарія»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці
- •2.3.1 Вентиляція та кондиціювання повітря
- •2.3.2 Захист від виробничих випромінювань
- •2.3.3 Захист від шуму та вібрації
- •2.3.4 Освітлення приміщень, робочих місць
- •2.3.5 Використання кольору з метою охорони праці
- •2.4 Засоби індивідуального захисту від шкідливих виробничих факторів
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3. «Техніка безпеки»
- •3.1 Загальні вимоги безпеки до розміщення і влаштування будівель, споруд та приміщень
- •3.2 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •3.3 Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.4.1 Технічні та організаційні основи електробезпеки
- •3.4.2 Надання першої допомоги потерпілому від дії електричного cтруму
- •3.5 Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування та електрифікованого підлогового транспорту
- •3.5.1 Вимоги техніки безпеки до вантажо-розвантажувальних робіт
- •3.5.2 Вимоги до безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання і тари
- •3.5.3 Заходи безпеки при експлуатації внутрішньовиробничих транспортних засобів
- •3.6 Техніка безпеки при експлуатації обладнання для обробки продуктів та обслуговування торгівельних процесів
- •3.6.1 Загальні вимоги техніки безпеки до обладнання для обробки продуктів
- •3.6.2 Заходи безпечної експлуатації окремих видів електромеханічного устаткування для обробки продуктів
- •3.6.3 Забезпечення безпечної експлуатації окремих видів
- •3.6.4 Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслуговування торгівельних процесів
- •3.7 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •3.7.1 Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.7.2 Додаткові вимоги до балонів, цистерн і бочок для газів
- •3.7.3 Вимоги безпеки до будови та експлуатації автосатураторів
- •3.8 Техніка безпеки при експлуатації холодильного обладнання
- •3.8.1 Загальні положення щодо безпечної експлуатації холодильних установок
- •3.8.2 Техніка безпеки при експлуатації холодильних установок
- •3.8.3 Розміщення холодильних установок і вимоги до приміщень для них
- •3.8.4 Загальні заходи безпеки при експлуатації торгівельного
- •3.9 Техніка безпеки при експлуатації торгівельних автоматів і поточно-механізованих ліній обробки товарів
- •3.9.1 Вимоги техніки безпеки до конструкції і експлуатації
- •3.9.2 Загальні вимоги техніки безпеки до поточно-механізованих ліній
- •3.9.3 Основи безпечної експлуатації деяких поточно-механізованих ліній
- •3.10 Вимоги безпеки до виконання окремих видів небезпечних робіт
- •3.10.1 Заходи безпеки при експертизі небезпечних речовин і вантажів
- •3.10.2 Вимоги безпеки до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Техніка безпеки у торгівлі
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в Україні»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпеки, технічні та організаційні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація, розслідування та облік пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Урахування при організації торгівлі та зберіганні матеріальних цінностей наявності в обігу пожежовибухонебезпечних товарів
- •4.2.4. Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.5 Класифікація пожежо- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.6 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •4.2.7 Запобігання розповсюдженню пожежі
- •4.2.8 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.9 Забезпечення пожежобезпеки вогневих робіт
- •4.3 Евакуація людей при пожежах
- •4.4. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література і. Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти
- •III. Галузеві нормативні акти
- •Іv. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці
- •VI. Державні санітарні норми
- •VII. Будівельні норми та правила
- •VIII. Довідкова та навчальна література
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
Загальні відомості про травматизм, професійні захворювання і аварії
На підприємствах при експлуатації устаткування і виконанні технологічних процесів працівники можуть перебувати в небезпечних зонах. Небезпечна зона - це простір, у якому можливий вплив на працюючого небезпечного і (або) шкідливого виробничих факторів. Небезпечним виробничим фактором називають такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах може привести до травми, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров'я або до смерті. Шкідливий виробничий фактор - це виробничий фактор, вплив якого в певних умовах може привести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров'я потомства. При певних кількісній характеристиці (рівень, концентрація тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.
Фактори трудового процесу важкість роботи (динамічне і статичне навантаження, маса вантажу, що піднімається і переміщується, стереотипність робочих рухів, особливості положення і переміщення тіла працівника) та напруженість праці (навантаження на центральну нервову систему, органи почуттів, емоційну сферу працівника).
Нещасний випадок на виробництві - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що відбулися в процесі виконання їм трудових зобов'язань, внаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або наступила смерть.
В особливу групу виділяють нещасні випадки, які відбулися в побуті, при прямуванні на роботу або з роботи не на транспорті підприємства або не на транспорті сторонньої організації, яка надає його відповідно договору (заявці).
Основні причини виробничого травматизму: технічні, організаційні, психофізіологічні.
Технічні причини: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва, транспортних засобів; недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу; незадовільний технічний стан виробничих об'єктів (будівель, споруд), засобів виробництва, транспортних засобів; незадовільний стан виробничого середовища тощо.
Організаційні причини: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недоліки при навчанні безпечним прийомам праці; неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці або їхня відсутність; залучення працівників до робіт не за фахом (професією); виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення та інші; порушення технологічного процесу, вимог безпеки при експлуатації устаткування (машин, механізмів), транспортних засобів; невикористання засобів індивідуального захисту тощо.
Психофізіологічні причини: алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння; низька нервово-психічна стійкість; погані фізичні дані або стан здоров'я; незадовільний психологічний клімат у колективі; протиправні дії інших осіб.
Розрізняють нещасні випадки: без втрати працездатності; з тимчасовою втратою працездатності; зі стійкою втратою (повністю або частково) професійної працездатності; групові (постраждали одночасно два і більше працівники); зі смертельним наслідком.
На підприємствах можливі професійні захворювання і отруєння. Професійне захворювання - патологічний стан людини, обумовлений надмірною напругою організму або дією шкідливого виробничого фактора під час трудової діяльності. Професійне отруєння - порушення здоров'я, викликане шкідливими речовинами при проникненні їх в організм людини в умовах виробництва. Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. До гострих професійних захворювань і отруєнь належать випадки, що відбулися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу виробничих факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання викликаються дією хімічних речовин, іонізуючого і не іонізуючого випромінювань, значним фізичним навантаженням і перенапругою окремих органів і систем людини; до них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо. Гострі професійні отруєння викликаються в основному шкідливими речовинами односпрямованої дії. Тривалий вплив на організм людини (навіть у невеликих дозах або концентраціях) шкідливих виробничих факторів чи шкідливих речовин може викликати хронічні професійні захворювання або отруєння.
Небезпечна подія техногенного характеру, яка викликала загибель людей або створила на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призвела до руйнування будівель, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, яка наносить шкоду навколишньому середовищу, розглядається як аварія. Розрізняють аварії І і ІІ категорій.
До І категорії належать аварії з наступними наслідками: загинули 5 або травмовані 10 і більше людей; відбувся викид отруйних, радіоактивних і небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш ніж у 10 разів; зруйновані будівлі, споруди або основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства або населення.
До ІІ категорії належать аварії, у наслідку яких загинуло до 5 або травмовано від 4 до 10 людей, зруйновані будівлі, споруди або основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, ділянки із чисельністю працюючих 100 людей і більше.
Переважна кількість аварійних ситуацій виникає в результаті порушення технологічного процесу, трудової та технологічної дисципліни, незадовільної організації виконання робіт.
На підприємстві відповідно до вимог законодавчих і розроблених на їхній основі нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій і охорони праці мають бути розроблені та затверджені роботодавцем план попередження надзвичайних ситуацій і план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій).