- •Охорона праці в торгівлі
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •Загальні відомості про травматизм, професійні захворювання і аварії
- •Розслідування та облік нещасних випадків виробничого характеру
- •Дії роботодавця при «звичайному» розслідуванні та обліку нещасного випадку
- •Дії комісії при «звичайному» розслідуванні нещасного випадку
- •Дії роботодавця з організації спеціального розслідування нещасного випадку
- •1.3.3 Розслідування і облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій
- •Дослідження та оцінка виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Виробнича санітарія»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці
- •2.3.1 Вентиляція та кондиціювання повітря
- •2.3.2 Захист від виробничих випромінювань
- •2.3.3 Захист від шуму та вібрації
- •2.3.4 Освітлення приміщень, робочих місць
- •2.3.5 Використання кольору з метою охорони праці
- •2.4 Засоби індивідуального захисту від шкідливих виробничих факторів
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3. «Техніка безпеки»
- •3.1 Загальні вимоги безпеки до розміщення і влаштування будівель, споруд та приміщень
- •3.2 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •3.3 Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.4.1 Технічні та організаційні основи електробезпеки
- •3.4.2 Надання першої допомоги потерпілому від дії електричного cтруму
- •3.5 Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування та електрифікованого підлогового транспорту
- •3.5.1 Вимоги техніки безпеки до вантажо-розвантажувальних робіт
- •3.5.2 Вимоги до безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання і тари
- •3.5.3 Заходи безпеки при експлуатації внутрішньовиробничих транспортних засобів
- •3.6 Техніка безпеки при експлуатації обладнання для обробки продуктів та обслуговування торгівельних процесів
- •3.6.1 Загальні вимоги техніки безпеки до обладнання для обробки продуктів
- •3.6.2 Заходи безпечної експлуатації окремих видів електромеханічного устаткування для обробки продуктів
- •3.6.3 Забезпечення безпечної експлуатації окремих видів
- •3.6.4 Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслуговування торгівельних процесів
- •3.7 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •3.7.1 Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.7.2 Додаткові вимоги до балонів, цистерн і бочок для газів
- •3.7.3 Вимоги безпеки до будови та експлуатації автосатураторів
- •3.8 Техніка безпеки при експлуатації холодильного обладнання
- •3.8.1 Загальні положення щодо безпечної експлуатації холодильних установок
- •3.8.2 Техніка безпеки при експлуатації холодильних установок
- •3.8.3 Розміщення холодильних установок і вимоги до приміщень для них
- •3.8.4 Загальні заходи безпеки при експлуатації торгівельного
- •3.9 Техніка безпеки при експлуатації торгівельних автоматів і поточно-механізованих ліній обробки товарів
- •3.9.1 Вимоги техніки безпеки до конструкції і експлуатації
- •3.9.2 Загальні вимоги техніки безпеки до поточно-механізованих ліній
- •3.9.3 Основи безпечної експлуатації деяких поточно-механізованих ліній
- •3.10 Вимоги безпеки до виконання окремих видів небезпечних робіт
- •3.10.1 Заходи безпеки при експертизі небезпечних речовин і вантажів
- •3.10.2 Вимоги безпеки до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Техніка безпеки у торгівлі
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в Україні»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпеки, технічні та організаційні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація, розслідування та облік пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Урахування при організації торгівлі та зберіганні матеріальних цінностей наявності в обігу пожежовибухонебезпечних товарів
- •4.2.4. Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.5 Класифікація пожежо- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.6 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •4.2.7 Запобігання розповсюдженню пожежі
- •4.2.8 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.9 Забезпечення пожежобезпеки вогневих робіт
- •4.3 Евакуація людей при пожежах
- •4.4. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література і. Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти
- •III. Галузеві нормативні акти
- •Іv. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці
- •VI. Державні санітарні норми
- •VII. Будівельні норми та правила
- •VIII. Довідкова та навчальна література
3.8.2 Техніка безпеки при експлуатації холодильних установок
Як холодоагент у аміачних холодильних установках викорис-товується аміак, що має небезпечні і шкідливі властивості.
Наявність аміаку відчувається за запахом при концентрації його у повітрі 0,35 мг/м3. Межа допустимої концентрації аміаку у повітрі - 20мг/м3.
У зв’язку з токсичністю і вибухонебезпечністю аміаку холодильні установки з цим холодоагентом належать до устаткування підвищеної небезпеки.
Як холодильні агенти використовуються хладони, наприклад, R22 та R134а. Хладон R134а, на відміну від R22, пожежобезпечний і не здійснює при витіканні руйнівного впливу на озоновий шар стратосфери. Межа допустимої концентрації пари R22 та R134а у повітрі виробничих приміщень - 3000 мг/м3.
Хладони при великих концентраціях у атмосферному повітрі викликають у людей задушливість через нестачу кисню. Під дією відкритого вогню і при контакті з гарячими поверхнями вони розкладаються з утворенням високотоксичних продуктів.
Для запобігання аваріям у аміачних і хладонових холодильних установках використовуються арматура, запобіжні клапани, контрольно-вимірювальні прилади і засоби автоматичного захисту.
У холодильних установках запірні вентилі на трубопроводах та апаратах неагрегатованих машин, крім основних запірних вентилів компресорів, повинні бути запломбовані у відкритому положенні. У місцях, де арматура і трубопроводи можуть бути пошкоджені транспортними засобами або вантажами, встановлюються металеві захисні огорожі. У кожухотрубних апаратах, посудинах і ресиверах є оглядове скло для візуального контролю рівня рідини.
У холодильних установках для спостереження за робочим тиском нагнітання, всмоктування, у системі змазування та у картері використовуються манометри і мановакуумметри.
На нагнітальних магістралях встановлюють зворотні клапани для запобігання зворотньому руху холодоагенту при зупинці компресорів.
Компресори холодильних установок мають пружинний запобіжний клапан, що з'єднує порожнини нагнітання і всмоктування при перевищенні допустимої різниці тисків. Посудини, апарати і технологічне устаткування з безпосереднім охолодженням, що містять рідкий холодильний агент, а також деякі компресори оснащені пружинними клапанами, які скидають його пари у атмосферу. У аміачних холодильних установках запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на початок відкривання: 1,2МПа - з боку всмоктування і 1,8МПа - з боку нагнітання. Замість пружинного запобіжного клапана компресор може мати чавунну запобіжну пластинку, що розривається при різниці тисків не більше 1,6 МПа. Випуск парового аміаку у атмосферу через запобіжні клапани здійснюється по трубі, що виводиться на 1м вище гребеня даху найбільш високої будівлі у радіусі 50м, але не менше 6м від рівня території та не менше 3м від майданчиків обслуговування у радіусі 15м. Діаметр відвідної труби має бути не менше діаметра запобіжного клапана.
Випуск парового хладону у атмосферу здійснюється по трубі, гирло якої повинно бути віднесене не менше ніж на 2м від вікон, дверей і повітроприймальних отворів систем вентиляції і кондиціювання повітря та розташоване не менше ніж на 5м вище рівня землі.
Запобіжні клапани компресорів перевіряють не рідше одного разу на рік, запобіжні клапани на апаратах (посудинах) - не рідше одного разу на шість місяців. Циліндри компресорів аміачних холодильних установок мають кришку безпеки. На нагнітальному і всмоктувальному трубопроводах кожного компресора встановлені гільзи для термометрів, захист яких від механічних пошкоджень забезпечується за допомогою спеціальних кожухів.
Холодильні установки обладнані приладами автоматичного захисту, що зупиняють компресори при небезпечних режимах роботи.
Захист від підвищеного тиску нагнітання при пуску компресора з закритим запірним вентилем, при недопустимо високому тиску конденсації забезпечується за допомогою реле високого тиску РВТ. Автоматичний контроль рівня холодоагенту у апаратах здійснюється за допомогою реле рівня РР. Для захисту від припинення подачі води у охолоджуючу рубашку компресора, а в установках з кожухотрубними випарниками - припинення руху розсолу використовується реле протоку РП. Захист від підвищеної температури нагнітання досягається відключенням компресора за допомогою реле температури РТ. Для контролю тиску в системі змащування застосовують реле контролю змащування РРТ (реле різниці тисків мастила). При недопустимо низькому тиску змащування реле відключає компресор. Спрацювання приладів захисту дублюються звуковим сигналом у машинному (апаратному) відділенні. У аміачних холодильних установках перевірка справності захисних реле рівня здійснюється один раз на 10 днів, справності інших приладів захисної автоматики - один раз на місяць. У хладонових холодильних установках з періодичним обслуговуванням прилади автоматичного захисту перевіряють не рідше одного разу на три місяці, у інших - не рідше одного разу на місяць. У агрегатованих хладонових установках передбачений тепловий захист обмотки статора електродвигуна, вбудованого у компресор.
При нецілодобовому обслуговуванні автоматизованих аміачних холодильних установок у приміщеннях машинних (апаратних) і конденсаторних відділень обов’язкова установка індикаторів витоку аміаку і сигналізаторів аварійної концентрації його у повітрі. Індикатори дають запобіжний сигнал у приміщення, у якому постійно чергує персонал, і вмикають вентиляцію при концентрації аміаку у повітрі більше 500мг/м3 (0,07%). Якщо вміст аміаку у повітрі досягає 1500мг/м3 (0,21%), сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення холодильної установки і одночасно вмикають витяжну і аварійну вентиляцію, світлозвукову сигналізацію і сирену, а також табло над входом у машинне (апаратне) відділення, попереджуючи про загазованість приміщення.
При цілодобовому обслуговуванні холодильної установки індикатори витоку і сигналізатори аварійної концентрації пари аміаку можна не встановлювати у приміщеннях.
Витік аміаку, наявність його у розсолі або циркуляційній воді визначають за допомогою індикаторного паперу (фільтрувального паперу, обробленого розчином фенолроту і висушеного на повітрі). Для виявлення аміаку у повітрі можуть бути використані газоаналізатори інфрачервоного поглинання типу ГІП, у розсолі і у циркуляційній воді - реактив Несслера. Місця витоку хладону у холодильних установках визначають шляхом обмилювання з’єднань, а також за допомогою електронного течошукача L-780A або регульованого електронного течошукача L-790А, що мають чутливість 3 г/рік. Розроблений і використовується метод виявлення мікровитоків холодоагентів і мастил (чутливість 7 г/рік) по яскравому свіченню під дією випромінювання ультрафіолетової лампи домішених до них флуоресцентних компонентів. Обслуговуючий персонал аміачних холодильних установок забезпечують засобами індивідуального захисту (фільтруючі протигази типу КД, ізолюючі дихальні апарати стиснутого повітря типу АСВ або ізолюючі протигази типу ІП, гумові рукавиці і чоботи, захисні окуляри) і медикаментами для надання першої долікарської допомоги. На кожному підприємстві повинно бути не менше трьох костюмів Л-1 або захисних костюмів КИХ-4 для проведення аварійних робіт у загазованих аміаком приміщеннях.
Протигази марки КД і апарати типу АСВ зберігають у шафах ззовні машинного (апаратного) відділення, поруч з вхідними дверима, протигази КД - у машинному (апаратному) відділенні, біля входу, а також у коридорі (вестибюлі), прилеглому до холодильних камер з безпосереднім охолод-женням, і у виробничих цехах, де встановлено технологічне устаткування з безпосереднім охолодженням. У приміщенні, де знаходиться хладонова холодильна установка, необхідно мати фільтруючі протигази, не менше двох пар гумових рукавиць, захисні окуляри і рукавиці, а також аптечку. На випадок аварійного витоку хладону із системи у машинне відділення, зберігають у шафі не менше двох ізолюючих дихальних апаратів типу АСВ або ізолюючих протигазів типу ІП.