3.10 Вимоги безпеки до виконання окремих видів небезпечних робіт

3.10.1 Заходи безпеки при експертизі небезпечних речовин і вантажів

Перед проведенням експертизи небезпечних речовин необхідно ознайомитися із супровідними документами, у яких повинний бути зазначений клас їх небезпеки щодо хімічних властивостей.

Небезпечні речовини щодо хімічних властивостей підрозділяються на наступні класи:

Клас 1 – вибухові речовини, здатні вибухати, а також пристрої, що містять вибухові речовини і засоби вибухання, які призначені для створення піротехнічного ефекту;

Клас 2 – гази стиснені, зріджені і розчинені під тиском, загальна небезпечна властивість яких – швидке підвищення тиску при збільшенні температури, що може викликати ушкодження посудин і призвести до вибуху упакування з газом;

Клас 3 – легкозаймисті рідини, суміші рідин, а також рідини, що містять тверді речовини у вигляді розчину або суспензії, які виділяють легкозаймисті пари (температура спалаху в закритому тиглі 61⁰С і нижче). Основна небезпека цих речовин – здатність виділяти пари, що займаються при короткочасній дії джерела запалювання (відкритого вогню, іскри, електричного розряду), і створювати з повітрям вибухонебезпечні суміші. Пари цих рідин можуть наркотично діяти на організм людини. Більшість рідин і їхніх пар являються високотоксичними;

Клас 4 – легкозаймисті тверді речовини, самозаймисті речовини і речовини, що виділяють займисті гази при взаємодії з водою, які здатні легко загорятися від зовнішніх джерел запалювання або нагрівання, при взаємодії з водою або вологою повітря, від спонтанних хімічних реакцій;

Клас 5 – речовини, що викликають процеси окислювання, і органічні пероксиди. Речовини цього класу виділяють кисень і викликають тим самим самозаймання горючих речовин, сприяють їхньому горінню, збільшують інтенсивність пожежі або утворюють з іншими речовинами вибухонебезпечні суміші;

Клас 6 – отруйні та інфекційні речовини, здатні викликати отруєння або захворювання при проникненні в організм, контакті зі шкірою або при вдиханні;

Клас 7 - радіоактивні речовини з питомою активністю більше 0,002мкКі/год, основна небезпека яких – здатність опромінювати як живі тканини, організми, так і матеріали;

Клас 8 – їдкі і (або) корозійні матеріали, основна небезпека яких – здатність ушкоджувати живі тканини і діяти руйнівно на різні матеріали;

Клас 9 – інші небезпечні речовини, що не відносяться до класів 1-8.

Робота з зазначеними речовинами здійснюється за нарядами-допусками відповідно до затверджених інструкцій і технологічних схем, які передбачають виконання вимог виробничої санітарії, пожежо- і вибухобезпеки. При цьому використовуються засоби індивідуального захисту: захисні окуляри (ГОСТ 12.4. 153-85); респіратори або протигази (ГОСТ 12.4.041-89); рукавиці гумові (ГОСТ 12.4.010-75); костюми або комбінезони бавовняні (ГОСТ 12.4.099-80, ГОСТ 12.4.100-80), захисні каски (ГОСТ 12.4.087-84).

Передбачаються наступні вимоги до стану небезпечних вантажів:

небезпечні вантажі всіх класів подаються в тарі та упаковці, що відповідають діючим стандартам і технічним умовам на дану продукцію (тара повинна бути міцною, справною і виключати витікання або розсип вантажу);

небезпечні вантажі, що виділяють легкозаймисті, отруйні, їдкі, корозійнонебезпечні гази або пари, вантажі, що стають вибуховими при висиханні або можуть небезпечно взаємодіяти з повітрям і вологою, а також вантажі, здатні викликати окислювальні процеси, повинні бути упаковані герметично;

небезпечні вантажі в скляній тарі повинні бути упаковані в міцні ящики (дерев'яні, полімерні, металеві) із заповненням вільного простору негорючими матеріалами, що поглинають рідину.

небезпечні вантажі в металевих або полімерних банках, бідонах і каністрах повинні бути додатково упаковані в дерев'яні ящики або обрешетувані;

на вантажних місцях з небезпечними вантажами повинне бути нанесене транспортне маркування;

на кожне вантажне місце повинне бути нанесене маркування, що характеризує вид і ступінь небезпеки вантажу і включає: знаки небезпеки, назву вантажу, класифікаційний шифр.

Ознаками можливих аварійних ситуацій при експертизі небезпечних речовин можуть бути: порушення цілісності упаковки небезпечного вантажу; порушення герметичності тари небезпечних вантажів, здатних виділяти легкозаймисті, отруйні, їдкі, корозійнонебезпечні гази або пари; пролиття шкідливих і небезпечних речовин; підвищення температури зовнішнього середовища до такого значення, при якому створюється небезпека вибуху посудин з газами (стиснутими, зрідженими або розчиненими); створення умов, у яких можливий вибух самих вибухових речовин.

Приміщення лабораторії для експертизи небезпечних речовин має бути ізольовано від адміністративної будівлі глухою негорючою перегородкою. Це приміщення обладнається витяжними шафами з верхніми і нижніми відсосами і бортиками, що запобігають стіканню рідин на підлогу. Крім загальнообмінної припливно-витяжної і місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання (кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря при відкритих стулках витяжних шаф і працюючої вентиляції повинна бути не менше 0,5 м/с, а при роботі з їдкими, отруйними, неприємно пахнучими речовинами – не менше 1,0 м/с. У витяжних лабораторних шафах електричне освітлення повинне бути у вибухозахищеному виконанні, вимикачі розміщають за їх межами. Електроустаткування лабораторій повинне відповідати класу приміщень П – IIа (класифікація наведена у розділі ІV «Пожежна безпека в галузі»). Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях із припливно-витяжною вентиляцією. При роботі з ними необхідно керуватися Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. Муфельні і тигельні печі, електроплитки, електричні лазні, електросушильні печі та інше устаткування необхідно встановлювати на столах, що обшиті металевими листами з негорючою прокладкою. Низькокиплячі речовини (ефір, ацетон та ін.), якщо об’єм їх перевищує 1л, повинні зберігатися в спеціальному приміщенні. Легкозаймисті і горючі рідини можуть зберігатися в лабораторному приміщенні, але тільки в товстостінному скляному посуді з притертими пробками, за умови розміщення його в спеціальному металевому ящику з кришкою, що щільно закривається. Вимоги до зберігання інших речовин (вибухових, наркотичних та ін.), що пред'являються на експертизу, визначаються відповідними інструкціями.

При проведенні митного огляду вантажів необхідно виконувати правила: не нюхати та не куштувати речовини, що знаходяться під підозрою як наркотики або хімікати, не розливати легкозаймисті рідини, не торкатися виявлених вибухових пристроїв, не знаходитися в небезпечній зоні вантажо-розвантажувальних робіт (під стрілою та піднятим вантажем), не стояти поруч зі штабелем, у якому вантаж незакріплено.

Виконання огляду цистерн, баків та інших ємкостей з-під небезпечних вантажів дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу та оформлення наряду-допуску. Перед оглядом ємкості повинні бути очищені та продегазовані (продути стисненим повітрям).

При проливанні шкідливих та небезпечних речовин (етилованого бензину, антифризу, гальмівних рідин, нафти та ін.) необхідно засипати їх піском або тирсою, а потім зібрати суміші у металеві ящики с кришками.