- •Охорона праці в торгівлі
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •Загальні відомості про травматизм, професійні захворювання і аварії
- •Розслідування та облік нещасних випадків виробничого характеру
- •Дії роботодавця при «звичайному» розслідуванні та обліку нещасного випадку
- •Дії комісії при «звичайному» розслідуванні нещасного випадку
- •Дії роботодавця з організації спеціального розслідування нещасного випадку
- •1.3.3 Розслідування і облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій
- •Дослідження та оцінка виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Виробнича санітарія»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці
- •2.3.1 Вентиляція та кондиціювання повітря
- •2.3.2 Захист від виробничих випромінювань
- •2.3.3 Захист від шуму та вібрації
- •2.3.4 Освітлення приміщень, робочих місць
- •2.3.5 Використання кольору з метою охорони праці
- •2.4 Засоби індивідуального захисту від шкідливих виробничих факторів
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3. «Техніка безпеки»
- •3.1 Загальні вимоги безпеки до розміщення і влаштування будівель, споруд та приміщень
- •3.2 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •3.3 Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.4.1 Технічні та організаційні основи електробезпеки
- •3.4.2 Надання першої допомоги потерпілому від дії електричного cтруму
- •3.5 Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування та електрифікованого підлогового транспорту
- •3.5.1 Вимоги техніки безпеки до вантажо-розвантажувальних робіт
- •3.5.2 Вимоги до безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання і тари
- •3.5.3 Заходи безпеки при експлуатації внутрішньовиробничих транспортних засобів
- •3.6 Техніка безпеки при експлуатації обладнання для обробки продуктів та обслуговування торгівельних процесів
- •3.6.1 Загальні вимоги техніки безпеки до обладнання для обробки продуктів
- •3.6.2 Заходи безпечної експлуатації окремих видів електромеханічного устаткування для обробки продуктів
- •3.6.3 Забезпечення безпечної експлуатації окремих видів
- •3.6.4 Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслуговування торгівельних процесів
- •3.7 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •3.7.1 Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.7.2 Додаткові вимоги до балонів, цистерн і бочок для газів
- •3.7.3 Вимоги безпеки до будови та експлуатації автосатураторів
- •3.8 Техніка безпеки при експлуатації холодильного обладнання
- •3.8.1 Загальні положення щодо безпечної експлуатації холодильних установок
- •3.8.2 Техніка безпеки при експлуатації холодильних установок
- •3.8.3 Розміщення холодильних установок і вимоги до приміщень для них
- •3.8.4 Загальні заходи безпеки при експлуатації торгівельного
- •3.9 Техніка безпеки при експлуатації торгівельних автоматів і поточно-механізованих ліній обробки товарів
- •3.9.1 Вимоги техніки безпеки до конструкції і експлуатації
- •3.9.2 Загальні вимоги техніки безпеки до поточно-механізованих ліній
- •3.9.3 Основи безпечної експлуатації деяких поточно-механізованих ліній
- •3.10 Вимоги безпеки до виконання окремих видів небезпечних робіт
- •3.10.1 Заходи безпеки при експертизі небезпечних речовин і вантажів
- •3.10.2 Вимоги безпеки до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Техніка безпеки у торгівлі
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в Україні»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпеки, технічні та організаційні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація, розслідування та облік пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Урахування при організації торгівлі та зберіганні матеріальних цінностей наявності в обігу пожежовибухонебезпечних товарів
- •4.2.4. Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.5 Класифікація пожежо- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.6 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •4.2.7 Запобігання розповсюдженню пожежі
- •4.2.8 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.9 Забезпечення пожежобезпеки вогневих робіт
- •4.3 Евакуація людей при пожежах
- •4.4. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література і. Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти
- •III. Галузеві нормативні акти
- •Іv. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці
- •VI. Державні санітарні норми
- •VII. Будівельні норми та правила
- •VIII. Довідкова та навчальна література
Розслідування та облік аварій
Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або будь-яку посадову особу підприємства, які зобов'язані повідомити про подію роботодавця. У цій ситуації роботодавець або особа, що керує виробництвом під час зміни, діють відповідно до плану ліквідації аварії, вживають першочергових заходів з порятунку потерпілих і надання їм медичної допомоги, локалізації аварії, установлення границь небезпечної зони та обмеження доступу в неї людей. Роботодавець або уповноважена ним особа негайно повідомляють про аварію територіальний орган Держгірпромнагляду, орган, до сфери управління якого відноситься підприємство, місцеву держадміністрацію, штаб громадянської оборони і з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а у випадку травмування або загибелі працівників також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.
Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться відповідно до викладених вище вимог. Розслідування аварій без нещасних випадків проводять комісії, які створюються: наказом центрального органу виконавчої влади або розпорядженням місцевої держадміністрації (Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва і Севастополя) - у випадку аварій І категорії; наказом керівника органу, до сфери управління якого відноситься підприємство, або розпорядженням місцевої держадміністрації - у випадку аварій ІІ категорії. Ці комісії призначаються за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5. За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким відповідно до висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним подіям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці. Матеріали розслідування аварії направляються в п'ятиденний строк прокуратурі й органам, представники яких брали участь у розслідуванні. Екземпляр акту розслідування аварії, у результаті якої не відбулося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до закінчення строків виконання зазначених комісією заходів, але не менш двох років.
Облік аварій ведуть підприємства, а також відповідні органи державного управління і нагляду в області охорони праці з реєстрацією в журналі (додаток 18 до Порядку розслідування).
Дослідження та оцінка виробничого травматизму і професійної захворюваності
При дослідженні виробничого травматизму використовують в основному наступні методи: монографічний, топографічний, економічний і статистичний.
Монографічний метод полягає в детальному обстеженні виробничої обстановки на конкретному об'єкті з урахуванням особливостей технологічного процесу, стану робочих місць, кваліфікації працюючих, режиму праці і відпочинку. Всебічний аналіз дозволяє не тільки встановити причини нещасних випадків, але і виявити існуючі потенційні небезпеки.
Топографічний метод полягає у вивченні нещасних випадків за місцем їхньої події. Місця нещасних випадків позначають умовними знаками на планах цехів, ділянок або підприємства в цілому. Завдяки цьому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на виробництві.
Економічний метод полягає в порівнянні витрат на профілактику травматизму з їхньою ефективністю у зв'язку з усуненням можливих втрат.
Статистичний метод дає можливість оцінювати кількісно рівень травматизму з використанням загальноприйнятих показників: коефіцієнта частоти Кч, коефіцієнта важкості Кв і коефіцієнта виробничих втрат Кв.в.
Вихідним матеріалом для розрахунку служать дані звітів підприємств про нещасні випадки.
Коефіцієнт частоти травматизму - кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих за звітний період. Визначають його за формулою:
Кч = 1000n/N,
де n - кількість нещасних випадків за звітний період;
N – средньоспискова чисельність працюючих.
Коефіцієнт важкості травматизму – загальна кількість днів непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок:
Кв = Д/n,
де Д - кількість днів непрацездатності за закритими лікарняними листками (врахованим нещасним випадкам за звітний період).
Коефіцієнт виробничих втрат являє собою добуток коефіцієнтів частоти і важкості нещасних випадків:
Кв.в = Кч Кв = 1000 Д/N.
Порівнюючи значення коефіцієнтів за різні періоди часу, роблять висновки про ефективність мір щодо поліпшення умов праці і зниження виробничого травматизму.
Для врахування стійкої втрати працездатності та гибелі людей необхідно використання принаймні ще одного показника, яким є коефіцієнт нещасних випадків із смертельним наслідком та каліцтвом:
Кск =( nск/ n)100%,
де nск - кількість нещасних випадків, що призвели до смерті і каліцтва.
Міжнародна організація праці (МОП) використовує коефіцієнт частоти, який показує кількість нещасних випадків, що припадає на 106 відпрацьованих годин. Визначають його за формулою:
Кч (МОП)= 106n/Т,
де Т – загальний час роботи (людино-годин).
Для аналізу професійної захворюваності необхідно знати контингенти осіб, які піддаються впливу тих або інших шкідливих виробничих факторів, і мати відомості про випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь. Професійна захворюваність - показник кількості виявлених уперше протягом року хворих із професійними захворюваннями та отруєннями, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих, які піддаються впливу шкідливих виробничих факторів. Зіставлення цього показника по роках дає можливість правильно планувати та оцінювати оздоровчі заходи на виробництві.