- •Охорона праці в торгівлі
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •Загальні відомості про травматизм, професійні захворювання і аварії
- •Розслідування та облік нещасних випадків виробничого характеру
- •Дії роботодавця при «звичайному» розслідуванні та обліку нещасного випадку
- •Дії комісії при «звичайному» розслідуванні нещасного випадку
- •Дії роботодавця з організації спеціального розслідування нещасного випадку
- •1.3.3 Розслідування і облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій
- •Дослідження та оцінка виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Виробнича санітарія»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці
- •2.3.1 Вентиляція та кондиціювання повітря
- •2.3.2 Захист від виробничих випромінювань
- •2.3.3 Захист від шуму та вібрації
- •2.3.4 Освітлення приміщень, робочих місць
- •2.3.5 Використання кольору з метою охорони праці
- •2.4 Засоби індивідуального захисту від шкідливих виробничих факторів
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3. «Техніка безпеки»
- •3.1 Загальні вимоги безпеки до розміщення і влаштування будівель, споруд та приміщень
- •3.2 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •3.3 Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.4.1 Технічні та організаційні основи електробезпеки
- •3.4.2 Надання першої допомоги потерпілому від дії електричного cтруму
- •3.5 Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування та електрифікованого підлогового транспорту
- •3.5.1 Вимоги техніки безпеки до вантажо-розвантажувальних робіт
- •3.5.2 Вимоги до безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання і тари
- •3.5.3 Заходи безпеки при експлуатації внутрішньовиробничих транспортних засобів
- •3.6 Техніка безпеки при експлуатації обладнання для обробки продуктів та обслуговування торгівельних процесів
- •3.6.1 Загальні вимоги техніки безпеки до обладнання для обробки продуктів
- •3.6.2 Заходи безпечної експлуатації окремих видів електромеханічного устаткування для обробки продуктів
- •3.6.3 Забезпечення безпечної експлуатації окремих видів
- •3.6.4 Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслуговування торгівельних процесів
- •3.7 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •3.7.1 Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.7.2 Додаткові вимоги до балонів, цистерн і бочок для газів
- •3.7.3 Вимоги безпеки до будови та експлуатації автосатураторів
- •3.8 Техніка безпеки при експлуатації холодильного обладнання
- •3.8.1 Загальні положення щодо безпечної експлуатації холодильних установок
- •3.8.2 Техніка безпеки при експлуатації холодильних установок
- •3.8.3 Розміщення холодильних установок і вимоги до приміщень для них
- •3.8.4 Загальні заходи безпеки при експлуатації торгівельного
- •3.9 Техніка безпеки при експлуатації торгівельних автоматів і поточно-механізованих ліній обробки товарів
- •3.9.1 Вимоги техніки безпеки до конструкції і експлуатації
- •3.9.2 Загальні вимоги техніки безпеки до поточно-механізованих ліній
- •3.9.3 Основи безпечної експлуатації деяких поточно-механізованих ліній
- •3.10 Вимоги безпеки до виконання окремих видів небезпечних робіт
- •3.10.1 Заходи безпеки при експертизі небезпечних речовин і вантажів
- •3.10.2 Вимоги безпеки до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Техніка безпеки у торгівлі
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в Україні»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпеки, технічні та організаційні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація, розслідування та облік пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Урахування при організації торгівлі та зберіганні матеріальних цінностей наявності в обігу пожежовибухонебезпечних товарів
- •4.2.4. Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.5 Класифікація пожежо- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.6 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •4.2.7 Запобігання розповсюдженню пожежі
- •4.2.8 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.9 Забезпечення пожежобезпеки вогневих робіт
- •4.3 Евакуація людей при пожежах
- •4.4. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література і. Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти
- •III. Галузеві нормативні акти
- •Іv. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці
- •VI. Державні санітарні норми
- •VII. Будівельні норми та правила
- •VIII. Довідкова та навчальна література
Лекція 2. «Виробнича санітарія»
2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
Міністерство охорони здоров'я України затвердило своїм наказом від 27.12.2001р. № 528 Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Відповідно до цього нормативного документу, розрізнюють шкідливі виробничі фактори: фізичні (несприятливий мікроклімат, неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання, іонізуючі випромінювання, виробничі шум, ультразвук і інфразвук, вібрація локальна і загальна, невідповідність освітленості нормальному зоровому сприйняттю виробничого середовища); хімічні (речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом і/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу); біологічні (мікроорганізми – продуценти, живі клітки і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми); фактори трудового процесу (важкість роботи – динамічне і статичне навантаження, маса вантажу, що піднімається і переміщується, стереотипність робочих рухів, особливості положення і переміщення тіла працівника; напруженість праці – навантаження на центральну нервову систему, органи почуттів, емоційну сферу працівника). За показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу умови праці підрозділяються на чотири класи: оптимальні, допустимі, шкідливі (підрозділяються на чотири ступені за рівнем перевищення гігієнічних нормативів і виразності можливих змін в організмі людини), небезпечні (екстремальні) – відповідно, 1-4 класи.
Перераховані вище шкідливі виробничі фактори характерні для сфери торгівлі. При цьому доцільно відзначити наступне. При виконанні технологічних процесів у торгівлі мають місце пилоутворення, тепло- і вологовиділення, змінюється склад повітря, створюються випромінювання. Процеси подрібнювання, просіювання, транспортування, фасовки сипких харчових продуктів супроводжуються виділенням пилу (зернового, борошняного, цукрового, какао-порошку та ін.), що має шкідливі для організму людини та пожежо-, вибухонебезпечні властивості. При тепловій обробці сировини виділяються продукти його термічної деструкції (в основному, акролеїн, оксид і диоксид вуглецю). У процесах сульфітації харчової сировини, стерилізації трубопроводів використовується диоксид сірки (сірчистий ангідрид), влучення якого можливо в атмосферу робочого простору. При експлуатації і ремонті холодильних установок можливі витоки холодоагентів, серед яких найбільшу небезпеку для людей представляє аміак. На підприємствах галузі в значних обсягах використовуються миючі засоби і дезинфекційні розчини, що можуть спричинити шкідливий вплив на організм людини. При роботі ЕОМ і відеотерміналів також можливий прояв шкідливих виробничих факторів: створюються випромінювання електромагнітне, інфрачервоне, ультрафіолетове, м'яке рентгенівське, утворюються електростатичне поле між екраном і тілом оператора, озон, оксиди азоту, відбуваються аероіонізация і накопичення пилу.
Найважливішими показниками трудового процесу у торгівлі є важкість та напруженість роботи. Характер праці визначається робочою позою (нахили тулуба, переміщення у просторі), напругою (увага, напруга аналізаторних функцій зору і слуху, емоційна та інтелектуальна напруга, монотонність), змінністю і важкістю (динамічність роботи, статична напруга). При плануванні робочого місця виходять з того, щоб працівник протягом зміни забезпечував потрібну продуктивність праці, витрачав мінімум фізичних сил, не піддався впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Важливе значення мають робоча поза, темп та ритм виконання роботи. Виключаються статичні м’язові напруги та, отже, профзахворювання (викривлення хребта, розширення вен, плоскостопність) у робочій позі, що забезпечує розташування центру ваги тіла у межах площі опори. Загальні ергономічні вимоги до робочого місця викладені у міждержавних стандартах ГОСТ 12.2.032-78 (при виконанні робіт сидячи) та ГОСТ 12.2.033-78 (при виконанні робіт стоячи). При вільному ритмі роботи темп її визначається самим працівником згідно з його індивідуальними можливостями. У процесі одноманітних, короткочасних робочих операцій (наприклад, розфасовки та пакування товарів) можливе відчуття монотонності праці. Чітко виражена монотонність роботи призводить не тільки до передчасної втоми, але й до швидкого нервового виснаження. Утомлюваність можна знизити періодичними зміненнями робочої пози та ритму операції, зміною робочих місць, естетизацією праці, використанням раціональної організації режиму праці та відпочинку. У роботі, пов’язаній з великим м’язовим навантаженням, перерви повинні бути довгостроковими (до 10 хв.), але не частими, причому їх тривалість та частота повинні змінюватись протягом робочої зміни. На основі загальних енерговитрат організму людини розрізнюють (згідно з ГОСТ 12.1.005-88) фізичні роботи: легкі (категорія І), середньої важкості (категорія ІІ), важкі (категорія ІІІ).
Легкі фізичні роботи категорії Іа з енерговитратами 105…140 Вт – роботи, що виконуються сидячи та супроводжуються незначною фізичною напругою, категорії Іб з енерговитратами 141...175 Вт - роботи, що виконується сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням. Фізичні роботи середньої важкості охоплюють види діяльності з витратою енергії 176...232 Вт – категорія ІІа та 233...290Вт – категорія ІІб. До категорії ІІа належать роботи, пов’язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи та вимагають певного фізичного напруження, до категорії ІІб – роботи, пов’язані з ходінням, переміщенням та перенесенням вантажу до 10кг та супроводжується помірним фізичним напруженням. Важкі фізичні роботи (категорія ІІІ) з енерговитратами 291…349 Вт пов’язані з постійними пересуваннями, переміщеннями та перенесенням значних (понад 10кг) вантажів та вимагають великих фізичних зусиль.
Важливе значення у формуванні виробничого середовища відіграє технічна естетика, яка дозволяє запобігати нервово-психічним перевантаженням працівників. Це досягається використанням раціональних архітектурно-планувальних рішень, високохудожніх інтер'єрів, а також науково обгрунтованих кольорів для фарбування стін, стель та устаткування. Кольори для фарбування приміщень та устаткування обирають залежно від їх функціонального призначення, умов зорової роботи, особливостей клімату та орієнтації вікон відносно сторін світу. Так, у приміщеннях з великим тепловиділенням конструкції та поверхні устаткування фарбують у кольори холодних тонів, у приміщеннях без природного освітлення – у кольори теплих тонів.
Для забезпечення нормальних умов праці санітарні норми установлюють на одного працюючого об’єм виробничого приміщення не менше 15м3, площу приміщення, відгородженого стінами або глухими перегородками, - не менше 4,5м2. На підприємствах передбачаються кабінети психофізіологічного розвантаження (емоційно-вольового тренування), приміщення для виконання фізичних вправ, санітарно-побутові приміщення.