- •6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит»
- •Лекція 1 - предмет, методи та завдання дисципліни «регіональна економіка»
- •1. Сутність регіональної економіки, предмет, об’єкт дослідження та завдання дисципліни.
- •Основні поняття регіональної економіки. Місце курсу в системі економічних наук
- •3. Методи теоретичного обґрунтування організації господарства
- •Лекція 2 - закономірності, принципи і фактори формування економіки регіонів
- •Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •1. Соціальна спрямованість розвитку регіональної економіки.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.
- •4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5. Закономірність територіального поділу праці.
- •6. Територіальна концентрація виробництва.
- •7. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
- •12. Забезпечення конкурентоспроможності продукції.
- •13. Забезпечення національної безпеки країни.
- •14. Закономірність глобалізації і регіоналізації.
- •2. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •Принцип раціонального розміщення виробництва.
- •Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.
- •Принцип забезпечення екологічної рівноваги.
- •Тема 3 - фактори сталого розвитку
- •Лекція 3 - природний та трудорескрсний потенціал україни
- •1. Вплив природних передумов на розвиток і розміщення продуктивних сил. Оцінка природно-ресурсного потенціалу України
- •Карпатський гірський регіон
- •Рівнинний Центрально-Український регіон
- •Кримсько-Причорноморський регіон
- •Кліматичний фактор
- •Вплив природних катастрофічних явищ
- •Екологічні чинники регіонального розвитку
- •2. Роль демографічних передумов у розвитку народного господарства. Регіональні особливості демографічної ситуації
- •Чисельність населення, його динаміка
- •Густота населення
- •Вікова структура
- •Причини демографічного старіння:
- •Статева структура
- •Етнічна структура
- •Міграційні процеси
- •Вплив міграцій
- •Лекція 4 - господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Вплив економічних передумов на розвиток регіонів і розміщення продуктивних сил. Теорії і моделі економічного розвитку
- •Економіка України – як єдиний народногосподарський комплекс. Характеристика основних складових народногосподарського комплексу України
- •Лекція 5 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Пек України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу
- •Шляхи вирішення проблеми імпорту пер:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості України
- •Вугілля оцінюється за декількома параметрами:
- •Львівсько-Волинський басейн
- •Споживання вугілля
- •Соціально-економічні проблеми вугільної промисловості:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення газової і нафтової промисловості Нафтова промисловість
- •Галузева структура нафтової промисловості:
- •Отже Україна має 3 нафтогазоносні регіони:
- •Фактори, які ускладнюють нафтовидобування в Україні:
- •Нафтопереробна промисловість
- •Основні передумови розміщення нафтопереробних заводів у світі:
- •Газова промисловість
- •Регіони добування природного газу:
- •Причини зменшення видобутку:
- •Напрями стабілізації видобутку газу (ті ж що і для нафти):
- •Транспортування газу:
- •Лекція 6 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Значення галузей хімічного комплексу в народному господарстві та його галузева структура комплексу
- •Фактори, що впливають на розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Проблеми і перспективи розвитку галузей хімічного комплексу
- •1. Гірничо-хімічна промисловість
- •Регіони залягання сировини:
- •2. Основна хімія
- •Умови розміщення:
- •Виробництво добрив
- •Виробництво сірчаної кислоти
- •Виробництво соди
- •Виробництво солі
- •3. Хімія органічного синтезу
- •Гумова промисловість
- •Фармацевтична промисловість
- •Лекція 7 - регіон в системі територіального поділу праці. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Роль територіального поділу праці у формуванні регіональних соціально-економічних систем
- •Соціально-економічна сутність районування. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •Типи економічних районів
- •Лекція 8 – економіка україни як єдність соціально-економічних систем. Економіка регіонів україни: стан та перспективи розвитку
- •1. Поняття мікро-, мезо- та мегаекономічного районування
- •Характеристика Центральноукраїнського економічного району (за в. Поповкіним)
- •Лекція 09 - сутність, мета і завдання регіональної економічної політики. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Лекція 10 - міжнародні економічні зв’язки україни та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- •1. Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •Фактори розвитку мпп
- •Розрізняють три типи міжнародного поділу праці:
- •Можна виділити основні тенденції міжнародного поділу праці:
- •Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами снд і світу, шляхи їх вдосконалення
- •Розрахунок експортної квоти:
- •Розрахунок імпортної квоти:
- •Структура експорту:
- •Основні причини, які стримують розвиток експортного потенціалу:
- •Міжнародна торгівля
- •Для міжнародної торгівлі притаманні 2 риси:
- •Зони спільного підприємництва
- •В Україні заборонено:
- •Бартерний обмін товарів
- •Кредитування та інвестування
- •Науково-технічна співпраця
- •Спільне підприємництво
- •Переваги спільного підприємництва:
- •Організація спортивних турнірів та змагань
- •Культурна співпраця
- •Політико-правові передумови:
Виробництво соди
Умови розміщення: тяжіє до сировини (наявність вапняків і кухонної солі).
Регіони розміщення: Донбас (Слов’янськ, Лисичанськ); Крим де використовується ропа Сиваша та високоякісні вапняки.
Виробництво солі
Україна - один з великих виробників солі, споживачами якої є скляна, текстильна миловарна нафтопереробна, харчова, фармацевтична галузі.
Умови розміщення: орієнтація на сировину (сировинномістка галузь) і паливо (тепломістка).
Регіони розміщення: Донбас - Слов’янськ, Лисичанськ.
3. Хімія органічного синтезу
Представлена виробництвом полімерних матеріалів (синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку і ниток).
Умови розміщення: орієнтація на сировину і тяжіє до нафтопереробної, газової і коксохімічної промисловості.
Регіони розміщення: Придніпровський + Донецький регіони (Донецьк, Сєвєродонецьк, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Горлівка, Дніпродзержинськ, Первомайськ, Калуш, Одеса, Київ).
Гумова промисловість
Виробляє тисячі найменувань продукції
Центри: Дніпропетровський шинний з-д, Білоцерківський комбінат шин і гумово азбестових виробів; Київський з-д «Київ-гума», Сумський з-д, Харків, Одеса, Ніжин.
Полімерна промисловість (виробництво синтетичних волокон, пластмас)
Сировина: нафта, природний газ
Умови розміщення: Орієнтація на водні, паливно-енергетичні і трудові ресурси.
Розміщення: Донецьк (синтетичні волокна, пластмас), Сєвєродонецьк (склопластик, пластмас), Запоріжжя (синтетичні смоли), Дніпродзержинськ і Первомайськ (полівініл і полістирол), Одеса, Київ, Фастів.
Хімія тонкого органічного синтезу (хімічні волокна)
Дана промисловість характеризується високою матеріало-, енерго- і водомісткістю.
Хімічні волокна бувають двох видів:
штучні (виготовляють з целюлози);
синтетичні (сировина – синтетичні смоли).
Центри: Чернігів (синтетичні волокна), Київ (Дарницький шовковий комбінат), Черкаси (штучний шовк), Сокаль (штучне волокно).
Фармацевтична промисловість
Нормативи ВОЗ: країна з населенням 50 млн чоловік і більше для забезпечення власних потреб повинна виготовляти не менше 3000 найменувань медичних препаратів. Даному стандарту Україна не відповідає: виготовляє 1028 найменувань (три роки тому було 420); (80% продукції виготовляється на імпортній сировині з Німеччини, Швейцарії, Іспанії, Китаю (60%) та країн СНД).
У галузі працює 87 підприємств, які можна розділити на такі групи:
1 група: Підприємства медичної промисловості (хіміко-фармацевтичні заводи);
2 група: Мікробіологічна промисловість (виготовлення ферментних препаратів, кормових добавок, антибіотиків);
3 група: Виготовлення продукції медичного призначення (шприців, систем переливання крові тощо);
4 група: виробництво медичного скла;
5 група: Науково-дослідні організації (центри: Київ, Львів, Одеса, Житомир, Луганськ, Лубни, Горлівка, Полтава, Харків).
Тільки 20 підприємств випускають готову продукцію.
Умови розміщення фармацевтичної промисловості: наявність трудових ресурсів + наявність науково-дослідної бази.
Центри: Харків (Фірма «Здоров’я» за 1,5 років впровадила у виробництво 35 нових препаратів); Дарниця (випускають інсулін за німецькою технологією); Горлівка (концерн «Стирол» опанував випуск майже 40 препаратів); Львів та Одеса (виготовляють майже всі вакцини, крім поліомієліту).
На внутрішній ринок постачається 60% виробленої продукції, 40% експортується в основному в країни СНД і Східної Європи.
Побутова хімія
Це підгалузь хімічної промисловості, підприємства якої виготовляють різноманітні хімічні товари побутового призначення. Серед товарів побутової хімії провідне місце займають синтетичні миючі засоби (СМЗ) побутового і технічного призначення. (ЗАТ «Вінницяпобутхім», ЗАТ «Реактив», що створене на базі Словянського ВАТ «Содовий завод», ВАТ «Время», створене на базі Первомайського ДП «Хімпром», Слов’янськ, Вінниця, Первомайськ). Усього в Україні налічується понад 20 підприємств, на яких випускають СМЗ. Серед них є зовсім нові: спільне підприємство «Супермаш» (Київ – засновники три американські компанії, одна турецька, та одна українська). В Орджонікідзе (Дніпропетровська облась) працює українсько-турецьке підприємство «Ольвія-Вета» (продукція торгової марки Gala та Dana).
10% СМЗ експортується, а 90% залишається в Україні.
В результаті розвитку хімічної промисловості в Україні сформувались три основні райони: Донецький, Придніпровський, Прикарпатський.
Донецький район
Умови розвитку: добре забезпечений паливом і різноманітною хімічною сировиною. Тут розвинені майже всі хімічні виробництва, що пов’язані з металургією, машинобудуванням, скляною, текстильною галузями.
Вузли: На базі використання відходів чорної і кольорової металургії та природної хімічної сировини сформувалися найбільші вузли хімічної промисловості: Слав’яно-Артемівський, Лисичансько-Рубіжанський, Горлівський, Маріупольський.
Прикарпатський район
Головними центрами хімії є Дрогобицько-Роздільський та Калузько-Долинський промислові вузли. Вони спаціалізуються на виробництві природної сірки, калійних добрив, металічного магнію, сажі газової, виробництві органічних напівпродуктів з нафти.
Придніпровський район
Представлений коксохімією, виробництвом азотних добрив, автомобільних шин, лаків і фарб, широкою гамою товарів побутової хімії.
Вузли: Дніпровсько-Дніпродзержинський, Запорізький та Криворізький.
Напрямки розвитку комплексу хімічних виробництв:
Поглиблення комплексної хімічної переробки органічного палива;
Більш повне використання місцевих сировинних ресурсів;
Застосування прогресивних технологій;
Модернізація матеріально-технічної бази;
Вдосконалення галузевої структури (надавати пріоритет таким галузям: виробництво синтетичних смол і пластмас, синтетичних волокон, синтетичного каучуку, лакофарбових матеріалів, мінеральних добрив)