- •1.Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель.
- •2. Взаємозв'язок сфрагістики з іншими дисциплінами історичного циклу.
- •3. Візантійська сфрагістика та її вплив на сфрагістичні матеріали країн Східної Європи
- •4.Розвиток товарно-грошових відносин у східних слов'ян напередодні утворення Київської держави. Обіг арабських монет у Центрально-Східній Європі.
- •5. Грошове господарство в Київській Русі. Періодизація та основі риси.
- •6. Монетне карбування київських князів наприкінці х - в першій половині хі ст.
- •7. Формування монетно-грошових систем на землях Київської Русі у х - хі ст. Давньоруське літописання про грошові відносини та їх особливості.
- •8. Грошовий обіг на українських землях в античну епоху.
- •9. Виникнення та розвиток грошових систем стародавньої Греції.
- •10. Еволюція грошових відносин в античному Римі.
- •11. Монетний обіг Тіри.
- •12. Монетний обіг Ольвії.
- •13. Монетна справа у Херсонесі.
- •14. Монетна справа Боспорського царства.
- •16. Грошовий обіг середньовічної Європи: період гроша і флорина та таллера.
- •17. Грошовий обіг середньовічної Європи: період феодального денарія та гроша і флорина.
- •18. Звичай застосування печаток у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Індія.
- •19. Історичний розвиток нумізматичної науки.
- •20. Класифікаційні схеми сфрагістики. Види і типи печаток.
- •21. Монетні системи античного світу.
- •22. Обіг арабських монет на українських землях.
- •23. Основні генеалогічні поняття та терміни. Обрахунок ступенів кровної спорідненості та свояцтва.
- •24. Перші спроби оформлень генеалогічних даних. Генеалогічні дерева, таблиці. Системи генеалогічних розписів.
- •25. Печатка як пам'ятка історії, культури, мистецтва, атрибут влади і системи діловодства.
- •26. Поняття генеалогічного досьє та генеалогічної картки. Сучасні комп'ютерні методи обробки генеалогічних даних.
- •27. Практика застосування сфрагістичних знаків в античній Греції та Римі.
- •28. Предмет нумізматики, її завдання, джерельна база та методологія.
- •29. Предмет та завдання генеалогії як сід.
- •30. Розвиток генеалогії на українських землях. Пом'яники. Гербовники. Геральдичні та генеалогічні товариства. Розвиток української генеалогії у хх ст.
- •31. Розвиток генеалогії у Західній Європі. Антична та середньовічна генеалогія. Практична генеалогія. Теоретична генеалогія. Генеалогія у хх ст.
- •32. Символіка напечатних зображень, зміст і сюжетні особливості легенд (написів) та інших компонентів сфрагістичних зображень.
- •33. Стан вивчення і завдання української сфрагістики.
- •34. Сфрагістика як сід: її зміст, мета і межі.
- •35. Історіографія української сфрагістики.
- •36. Сфрагістична термінологія, її походження і сучасне застосування.
- •37. Сфрагістичні дослідження в країнах Західної Європи, їх зв'язок з конкретно-історичною тематикою.
- •38. Теоретична геральдика Теоретична геральдика
- •39. Печатки Києво-Руської і Галицько-Волинської держав.
- •40. Печатки міст середньовічної і ранньомодерної України.
- •41. Печатки козацьких інституцій, урядів.
- •42. Печатки церковних інституцій, урядів.
- •43. Українська сфрагістика XIX-XX ст. Українська сфрагістика хіх–хх ст.
- •44. Вексилологія.
- •45. Походження гербів, їх класифікація.
- •46. Догеральдичні знаки Київської Русі та становлення геральдичних традицій на українських землях в XIV – першій половині XVII ст
- •47. Козацьке герботворення. Українські герби другої половини XVII –хіх ст.
- •48. Геральдика України хх ст. Українські державні герби.
- •49. Сучасна українська геральдика та емблематика.
48. Геральдика України хх ст. Українські державні герби.
На початку ХХ ст. в результаті української Національної революції та утворення Центральної ради відбулося відродження давніх історичних традицій. Як державний герб золотий тризуб на синьому тлі був схвалений у лютому 1918 року Малою Радою УНР у Коростені і затверджений Центральною Радою 22 березня 1918 року. Тризуб став фігурувати на державних печатках, банкнотах УНР, як герб зберігся в часи гетьманату П.Скоропадського (1918 р.) та далі за Директорії (1918 – 1920 рр.). Після проголошення 22 січня 1919 р. Акта злуки тризуб став державним гербом об’єднаних українських республік – УНР та ЗУНР(Герб ЗУНР представлял собою золотого льва в голубом поле, смотрящего вправо). Протягом певного часу тризуб був відзнакою і в ЧУГА (Червоній Українській Галицькій Армії).
Пізніше, у 20 – 40-х рр. ХХ ст., символіку із зображенням тризуба використовували різні політичні організації Західної України, Буковини. Зокрема, золотий тризуб увійшов як елемент до державного герба Карпатської України(червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі), затвердженого сеймом 15 березня 1939 року.
Михайло Битинський на замовлення уряду УНР у1939 р виготовив ескіз середнього і малого герба України.
19 лютого 1992 р. після гострих дискусій Верховна Рада України затвердила Малий герб України – тризуб, знак княжої держави Володимира Великого Автори кінцевого варіанту Малого Державного герба України - А. Гречило, І. Турецький, О. Кохан. А Конституція України, прийнята п’ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 р., закріпила тризуб Малим гербом України.Конституцією України передбачена, крім малого герба, і наявність великого. Великий Державний герб України, – говориться в статті 20-й, – встановлюється з урахуванням Малого державного герба України та Герба Війська Запорозького (козак з мушкетом (самопалом)).
1990 р в україні організовано Українське геральдичне товариство у Львові. Воно видає свій науковий вісник «Знак» та проводить наукові конференції .З 1995 р це тов.-член Міжнародної конфедерації генеалогії та геральдики.
У складі Секретаріату Президента України функціонує Служба державних нагород та геральдики ,обов’язки та завдання якої визначено Указом Президента від 2000р
Ще 1906 р. у Львові було засноване Геральдичне товариство, на базі якого після Першої світової війни виникло Польське геральдичне товариство
Ще одне таке товариство діяло в діаспорі в 1960-і рр. (Українське геральдично-генеалогічне товариство).
Українське геральдичне товариство – організація, яка займається науково-дослідницькою роботою в галузі таких спеціальних історичних дисциплін, як геральдика, вексилологія, емблематика, сфрагістика, уніформологія та генеалогія, сприяє їх популяризації та практичному застосуванню. УГТ надає консультації та допомагає з розробкою гербів, прапорів, емблем тощо.
Утворене 9 липня 1990 р. у Львові невеликою групою дослідників. Ініціатором створення УГТ було НТШ Львові. УГТ продовжило місцеву геральдичну традицію
Спершу УГТ об'єднувало дослідників із Львівщини та сусідніх областей. Досить швидко діяльність Товариства поширилася на всю територію України, воно нав’язало контакти з білоруськими, польськими, російськими, словацькими геральдистами й вексилологами, з’явилися й зарубіжні члени-кореспонденти з Франції, США, Канади. 7 грудня 1993 р. УГТ було зареєстроване Міністерством юстиції України як всеукраїнська громадська організація. Тепер об'єднує провідних спеціалістів у галузі геральдики, прапорництва, емблематики, уніформістики. Членами Товариства є понад 300чоловікАктивно працюють регіональні відділення УГТ (особливо – Кіровоградське та Львівське).
Геральдисти-члени організації---львів’янин Гречило Андрій Богданович(голова УГТ з 1990р «Затвердження гербів міст Правобережної України в 1791-92 рр» 1997; «Українська міська геральдика» 1998; ),М. Битинський(розробив у30рр середній і малий герб України , і ще великий герб Кубані), І. Турецький, О. Кохан. і інші