- •1.Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель.
- •2. Взаємозв'язок сфрагістики з іншими дисциплінами історичного циклу.
- •3. Візантійська сфрагістика та її вплив на сфрагістичні матеріали країн Східної Європи
- •4.Розвиток товарно-грошових відносин у східних слов'ян напередодні утворення Київської держави. Обіг арабських монет у Центрально-Східній Європі.
- •5. Грошове господарство в Київській Русі. Періодизація та основі риси.
- •6. Монетне карбування київських князів наприкінці х - в першій половині хі ст.
- •7. Формування монетно-грошових систем на землях Київської Русі у х - хі ст. Давньоруське літописання про грошові відносини та їх особливості.
- •8. Грошовий обіг на українських землях в античну епоху.
- •9. Виникнення та розвиток грошових систем стародавньої Греції.
- •10. Еволюція грошових відносин в античному Римі.
- •11. Монетний обіг Тіри.
- •12. Монетний обіг Ольвії.
- •13. Монетна справа у Херсонесі.
- •14. Монетна справа Боспорського царства.
- •16. Грошовий обіг середньовічної Європи: період гроша і флорина та таллера.
- •17. Грошовий обіг середньовічної Європи: період феодального денарія та гроша і флорина.
- •18. Звичай застосування печаток у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Індія.
- •19. Історичний розвиток нумізматичної науки.
- •20. Класифікаційні схеми сфрагістики. Види і типи печаток.
- •21. Монетні системи античного світу.
- •22. Обіг арабських монет на українських землях.
- •23. Основні генеалогічні поняття та терміни. Обрахунок ступенів кровної спорідненості та свояцтва.
- •24. Перші спроби оформлень генеалогічних даних. Генеалогічні дерева, таблиці. Системи генеалогічних розписів.
- •25. Печатка як пам'ятка історії, культури, мистецтва, атрибут влади і системи діловодства.
- •26. Поняття генеалогічного досьє та генеалогічної картки. Сучасні комп'ютерні методи обробки генеалогічних даних.
- •27. Практика застосування сфрагістичних знаків в античній Греції та Римі.
- •28. Предмет нумізматики, її завдання, джерельна база та методологія.
- •29. Предмет та завдання генеалогії як сід.
- •30. Розвиток генеалогії на українських землях. Пом'яники. Гербовники. Геральдичні та генеалогічні товариства. Розвиток української генеалогії у хх ст.
- •31. Розвиток генеалогії у Західній Європі. Антична та середньовічна генеалогія. Практична генеалогія. Теоретична генеалогія. Генеалогія у хх ст.
- •32. Символіка напечатних зображень, зміст і сюжетні особливості легенд (написів) та інших компонентів сфрагістичних зображень.
- •33. Стан вивчення і завдання української сфрагістики.
- •34. Сфрагістика як сід: її зміст, мета і межі.
- •35. Історіографія української сфрагістики.
- •36. Сфрагістична термінологія, її походження і сучасне застосування.
- •37. Сфрагістичні дослідження в країнах Західної Європи, їх зв'язок з конкретно-історичною тематикою.
- •38. Теоретична геральдика Теоретична геральдика
- •39. Печатки Києво-Руської і Галицько-Волинської держав.
- •40. Печатки міст середньовічної і ранньомодерної України.
- •41. Печатки козацьких інституцій, урядів.
- •42. Печатки церковних інституцій, урядів.
- •43. Українська сфрагістика XIX-XX ст. Українська сфрагістика хіх–хх ст.
- •44. Вексилологія.
- •45. Походження гербів, їх класифікація.
- •46. Догеральдичні знаки Київської Русі та становлення геральдичних традицій на українських землях в XIV – першій половині XVII ст
- •47. Козацьке герботворення. Українські герби другої половини XVII –хіх ст.
- •48. Геральдика України хх ст. Українські державні герби.
- •49. Сучасна українська геральдика та емблематика.
10. Еволюція грошових відносин в античному Римі.
11. Монетний обіг Тіри.
Отже, у другій половині 6 століття до нашої ери, на березі річки Тірас (Дністер) ,вихідцями з грецького міста Мілет було засновано місто-колонію Тіра. Щодо основних занять населення цього міста,то можна виділити такі основні заняття, як : землеробство ,виноградарство ,садівництво ,скотарство та інші.
Щодо причини появи монетної справи у Тірі ,то тут є одна ,але дуже важлива причина – тісна торгівля з грецькими колоніями та полісами. І саме через це на грошовому ринку Тіри значне місце посідали монети іноземного карбування : спочатку монети кізикінської системи ,а потім евбейської монетної системи.
Грошове господарство Тіри досліджено значно менше ,ніж господарства інших міст-колоній Північного Причорномор’я. Причина цьому – недостатня кількість нумізматичного матеріалу ( через невеликі масштаби монетної емісії ) + брак писемних джерел. Вагоме місце у дослідженні монетної системи Тіри належить вченому Зографу ,який виділив 5 основних груп монет Тіри :
1.- срібні емісії 2 половини 4 століття до н.е.
2.- мідні випуски 2 половини 4 століття до н.е. – кінець 3 століття до н.е.
3.- золоті статери лісимахівського типу – кінець 3 століття – початок 2 століття до н.е.
4.- мідні монети, початок 2 століття – середина 1 століття до н.е.
5.- мідні емісії часів Римського імператорського ранування – 1 століття до н.е – середина 3 століття н.е.
Першими монетами, що були відкарбовані в Тірі, тривалий час вважали срібні драхми, проте ,за новими нумізматичними дослідженнями було виведено, що їм передували декілька випусків мідних монет( кінця 4 ст. до н .е.) . На аверсі цих монет було зображення голови Геракла, на реверсі – бик. Потім Геракла змінює голова Тіраса – божества р. Дністер,а реверс : бик стає крокуючим.
350 – 340 рр. до н.е. – голова Тіраса та голова коня( замість постаті бика )
340 – 330 рр. до н.е. – голова Деметри та голова коня.
У 330 р . починається карбування срібних монет - 3 групи драхм з зображенням голови Деметри на аверсі та биком на реверсі. Часто на реверсі зображали різні монограми, грецькі літери тощо.
Найважливі знахідки цієї емісії – знахідка Дороцького скарбу ( 128 драхм Тіри) вагою 5,04 – 6,28 г.
280-260 рр. до н.е. – виготовлено кілька серій з головою богині Афіни на аверсі та биком / лавровим вінком на реверсі.
Крім того, кінець 3 – початок 2 ст. до н.е. характеризується тим, що в той час Тіра емітує золоті статери подібні до статерів македонського царя Лісимаха. Важливим фактором того часу є те, що тоді Тіра практично не здійснювала власни грошових емісій, що в наслідку дозволило їй уникнути кризових явищ.
180 – 150 рр. – емісія мідних монет з зображенням голови Аполлона/ Діоніса на аверсі та кифари/ виноградного грона на реверсі.
150 – 140 рр. – мідні номінали з зображенням голови божества Понту.
80-70 рр. до н.е. – голова Аполлона на аверсі та орел на реверсі.
Далі на Тірі чекала економічна криза, повязана з війсково – політичними потрясіннями. Це і згубна війна царя Понту мітрідата з Римом та напади гетських племен.
Господарство почало відновлюватись лише після встановлення римського панування у Північному Причорномор”ї. Це ми бачимо у тому,що у Тірі знов карбуються власні гроші. Першими з них стали надкарбовані на асах та сестерціях Клавдія контрмарки з літерами «TYR».
80-96 рр. н.е. – широке імітування мідної монети Тіри : поява тетрассаріїв, дупондіїв, ассаріїв з зображенням імператора.
96-117 рр. н.е. – за імператорів Нерви та Траяна власної монети Тіра не випускала,а використовували над карбування на попередніх випусках.
117 – 138 рр. : правління Адріана і відновлення карбування ассаріїв, дупондіїв, тетраассаріїв. З 138 р. за Антонія Пія появився тригеміассарій. Через деякий час появився новий номінал – трессіси.
Найбільш масштабне карбування було за правління Септимія Севера (193-211рр.) – 5 серій номіналів з зображенням імператора та його родини.
Останні емісії Тіри були за правління Александра Севера ( 222-235 рр.)
