Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на екзамен з СІДу.docx
Скачиваний:
44
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
234.61 Кб
Скачать

Відповіді на екзамен з СІДу

1.Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель.

Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель

У перших десятиліттях 12ст. місце монет на грошовому ринку посіли гривни-масивні зливки срібла чи золота встановленої ваги та форми. Виявлений біля Старої Ладоги скарб з куфічними дірхемами та гривнами датується 808р. З 12ст. дослідники почали вживати термін „безмонетний період”. Однак термін „безмонетний період” не варто сприймати беззастережно. Спаський вживав його для означення перерви у монетному карбуванні на руських землях,який продовжувався до другої половини 14ст. У 1144р. галицький князь Володимирко Володаревич(1124-1153) змушений був сплатити київському князеві контрибуцію у розмір 1400 гривен срібла,тобто від 230 до 280 кг цього дорогоцінного металу. Дещо пізніше,у 1146р. князь І.Берладник отримав як платню за службу від чернігівського князя Святослава 200 гривен срібла 120золота. Єдиної думки щодо датування перших монетних гривен немає. Більшість схиляється до того,що виготовлення припадпє на другу половину 11ст.

Першими з*явилися гривни Київського типу-ромбоподібні шестикутні зливки срібла,вагома норма яких коливається в межах 161-164г. Майже половина візантійського срібла-163,73г. Виготовлялися в Києві,бо більшість знайдено там. Місцем виробництва були найбільші монастирі княжого стального города. Відомо понад 400 гривен,ареал поширення-Київська,Чернігівська,Волинська,Смоленська та інші землі.

Подібними є - псевдокиївські важкі гривни,але вони товщі і згладжені краї. Основна відмінність:вага=204г,наближається до вагового стандарту новгородських гривен.Ареал-Рязанська та Тверська землі,менше на Південній Русі. І тому Котляр припустив,що це гривни північно-руського походження,проміжний етап між південною- і північно-руською монетно-ваговими системами. На ринку з*явилися в середині 12ст.

Найпоширенішими були - новгородсього типу(прогнута паличка срібла). Називають „ладь*єподібним”. Відомо понад 500 гривен,які походять з-понад 100 скарбів. Маса=204,756г=дорівнюють половині фунта409,5г. Виготовляли в кінці 11 - першій половині 12ст.

Найбільш загадковим є - чернігівський тип срібних зливків. Мають неправильну форму і неохайні. Виробництво не лише у містах,а й у селах. Це була сировина для ремісників-ювелірів. Ареал- Сіверька земля. Маса=195,56 і 196,74г.

Гривни виготовлялися шляхом відливання у відкритих формах. Поверхня шорохувата і пориста. 915 та 960 проба. Чернігівські гривни-ромбовидно форма з довгим витягнутим кінцем,пізніше-еліпсоподібним. Також були-куни,бусини,ракушки,ногати,шиферні пряслиця та інші. 1гривна=20 ногатам=50 кунам.

Існували також на початку „безмонетного періоду” західноєвропейські денарії. Поширені у Середньому Подніпров*ї (їх завозили купці).

Після створення Золотої Орди сформувалася власна грошова система карбування грошових монет-дерхемів,”тяньга”,потім „деньга”. Крім монет виготовляли зливки срібла - „суми”. Золото-ординські монети поширювалися у Середньму Подніпров*ї, степах України,в Криму.

Використовувались на Галицько-Волинських землях не лише гривни,а й монети.

У першій половині 14ст. на грошовому ринку західно-українських земель поширювались монети іноземного карбування-це польські денарії,празькі гроші на інші.

Поширення іноземних монет та відновлення монетного карбування у Києвському,Чернігово-Сіверському князівствах,Галицькій Русі,Поділля завершили „безмонетний період” у 14ст.