- •1.Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель.
- •2. Взаємозв'язок сфрагістики з іншими дисциплінами історичного циклу.
- •3. Візантійська сфрагістика та її вплив на сфрагістичні матеріали країн Східної Європи
- •4.Розвиток товарно-грошових відносин у східних слов'ян напередодні утворення Київської держави. Обіг арабських монет у Центрально-Східній Європі.
- •5. Грошове господарство в Київській Русі. Періодизація та основі риси.
- •6. Монетне карбування київських князів наприкінці х - в першій половині хі ст.
- •7. Формування монетно-грошових систем на землях Київської Русі у х - хі ст. Давньоруське літописання про грошові відносини та їх особливості.
- •8. Грошовий обіг на українських землях в античну епоху.
- •9. Виникнення та розвиток грошових систем стародавньої Греції.
- •10. Еволюція грошових відносин в античному Римі.
- •11. Монетний обіг Тіри.
- •12. Монетний обіг Ольвії.
- •13. Монетна справа у Херсонесі.
- •14. Монетна справа Боспорського царства.
- •16. Грошовий обіг середньовічної Європи: період гроша і флорина та таллера.
- •17. Грошовий обіг середньовічної Європи: період феодального денарія та гроша і флорина.
- •18. Звичай застосування печаток у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Індія.
- •19. Історичний розвиток нумізматичної науки.
- •20. Класифікаційні схеми сфрагістики. Види і типи печаток.
- •21. Монетні системи античного світу.
- •22. Обіг арабських монет на українських землях.
- •23. Основні генеалогічні поняття та терміни. Обрахунок ступенів кровної спорідненості та свояцтва.
- •24. Перші спроби оформлень генеалогічних даних. Генеалогічні дерева, таблиці. Системи генеалогічних розписів.
- •25. Печатка як пам'ятка історії, культури, мистецтва, атрибут влади і системи діловодства.
- •26. Поняття генеалогічного досьє та генеалогічної картки. Сучасні комп'ютерні методи обробки генеалогічних даних.
- •27. Практика застосування сфрагістичних знаків в античній Греції та Римі.
- •28. Предмет нумізматики, її завдання, джерельна база та методологія.
- •29. Предмет та завдання генеалогії як сід.
- •30. Розвиток генеалогії на українських землях. Пом'яники. Гербовники. Геральдичні та генеалогічні товариства. Розвиток української генеалогії у хх ст.
- •31. Розвиток генеалогії у Західній Європі. Антична та середньовічна генеалогія. Практична генеалогія. Теоретична генеалогія. Генеалогія у хх ст.
- •32. Символіка напечатних зображень, зміст і сюжетні особливості легенд (написів) та інших компонентів сфрагістичних зображень.
- •33. Стан вивчення і завдання української сфрагістики.
- •34. Сфрагістика як сід: її зміст, мета і межі.
- •35. Історіографія української сфрагістики.
- •36. Сфрагістична термінологія, її походження і сучасне застосування.
- •37. Сфрагістичні дослідження в країнах Західної Європи, їх зв'язок з конкретно-історичною тематикою.
- •38. Теоретична геральдика Теоретична геральдика
- •39. Печатки Києво-Руської і Галицько-Волинської держав.
- •40. Печатки міст середньовічної і ранньомодерної України.
- •41. Печатки козацьких інституцій, урядів.
- •42. Печатки церковних інституцій, урядів.
- •43. Українська сфрагістика XIX-XX ст. Українська сфрагістика хіх–хх ст.
- •44. Вексилологія.
- •45. Походження гербів, їх класифікація.
- •46. Догеральдичні знаки Київської Русі та становлення геральдичних традицій на українських землях в XIV – першій половині XVII ст
- •47. Козацьке герботворення. Українські герби другої половини XVII –хіх ст.
- •48. Геральдика України хх ст. Українські державні герби.
- •49. Сучасна українська геральдика та емблематика.
Відповіді на екзамен з СІДу
1.Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель.
Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель
У перших десятиліттях 12ст. місце монет на грошовому ринку посіли гривни-масивні зливки срібла чи золота встановленої ваги та форми. Виявлений біля Старої Ладоги скарб з куфічними дірхемами та гривнами датується 808р. З 12ст. дослідники почали вживати термін „безмонетний період”. Однак термін „безмонетний період” не варто сприймати беззастережно. Спаський вживав його для означення перерви у монетному карбуванні на руських землях,який продовжувався до другої половини 14ст. У 1144р. галицький князь Володимирко Володаревич(1124-1153) змушений був сплатити київському князеві контрибуцію у розмір 1400 гривен срібла,тобто від 230 до 280 кг цього дорогоцінного металу. Дещо пізніше,у 1146р. князь І.Берладник отримав як платню за службу від чернігівського князя Святослава 200 гривен срібла 120золота. Єдиної думки щодо датування перших монетних гривен немає. Більшість схиляється до того,що виготовлення припадпє на другу половину 11ст.
Першими з*явилися гривни Київського типу-ромбоподібні шестикутні зливки срібла,вагома норма яких коливається в межах 161-164г. Майже половина візантійського срібла-163,73г. Виготовлялися в Києві,бо більшість знайдено там. Місцем виробництва були найбільші монастирі княжого стального города. Відомо понад 400 гривен,ареал поширення-Київська,Чернігівська,Волинська,Смоленська та інші землі.
Подібними є - псевдокиївські важкі гривни,але вони товщі і згладжені краї. Основна відмінність:вага=204г,наближається до вагового стандарту новгородських гривен.Ареал-Рязанська та Тверська землі,менше на Південній Русі. І тому Котляр припустив,що це гривни північно-руського походження,проміжний етап між південною- і північно-руською монетно-ваговими системами. На ринку з*явилися в середині 12ст.
Найпоширенішими були - новгородсього типу(прогнута паличка срібла). Називають „ладь*єподібним”. Відомо понад 500 гривен,які походять з-понад 100 скарбів. Маса=204,756г=дорівнюють половині фунта409,5г. Виготовляли в кінці 11 - першій половині 12ст.
Найбільш загадковим є - чернігівський тип срібних зливків. Мають неправильну форму і неохайні. Виробництво не лише у містах,а й у селах. Це була сировина для ремісників-ювелірів. Ареал- Сіверька земля. Маса=195,56 і 196,74г.
Гривни виготовлялися шляхом відливання у відкритих формах. Поверхня шорохувата і пориста. 915 та 960 проба. Чернігівські гривни-ромбовидно форма з довгим витягнутим кінцем,пізніше-еліпсоподібним. Також були-куни,бусини,ракушки,ногати,шиферні пряслиця та інші. 1гривна=20 ногатам=50 кунам.
Існували також на початку „безмонетного періоду” західноєвропейські денарії. Поширені у Середньому Подніпров*ї (їх завозили купці).
Після створення Золотої Орди сформувалася власна грошова система карбування грошових монет-дерхемів,”тяньга”,потім „деньга”. Крім монет виготовляли зливки срібла - „суми”. Золото-ординські монети поширювалися у Середньму Подніпров*ї, степах України,в Криму.
Використовувались на Галицько-Волинських землях не лише гривни,а й монети.
У першій половині 14ст. на грошовому ринку західно-українських земель поширювались монети іноземного карбування-це польські денарії,празькі гроші на інші.
Поширення іноземних монет та відновлення монетного карбування у Києвському,Чернігово-Сіверському князівствах,Галицькій Русі,Поділля завершили „безмонетний період” у 14ст.