- •1.Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель.
- •2. Взаємозв'язок сфрагістики з іншими дисциплінами історичного циклу.
- •3. Візантійська сфрагістика та її вплив на сфрагістичні матеріали країн Східної Європи
- •4.Розвиток товарно-грошових відносин у східних слов'ян напередодні утворення Київської держави. Обіг арабських монет у Центрально-Східній Європі.
- •5. Грошове господарство в Київській Русі. Періодизація та основі риси.
- •6. Монетне карбування київських князів наприкінці х - в першій половині хі ст.
- •7. Формування монетно-грошових систем на землях Київської Русі у х - хі ст. Давньоруське літописання про грошові відносини та їх особливості.
- •8. Грошовий обіг на українських землях в античну епоху.
- •9. Виникнення та розвиток грошових систем стародавньої Греції.
- •10. Еволюція грошових відносин в античному Римі.
- •11. Монетний обіг Тіри.
- •12. Монетний обіг Ольвії.
- •13. Монетна справа у Херсонесі.
- •14. Монетна справа Боспорського царства.
- •16. Грошовий обіг середньовічної Європи: період гроша і флорина та таллера.
- •17. Грошовий обіг середньовічної Європи: період феодального денарія та гроша і флорина.
- •18. Звичай застосування печаток у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Індія.
- •19. Історичний розвиток нумізматичної науки.
- •20. Класифікаційні схеми сфрагістики. Види і типи печаток.
- •21. Монетні системи античного світу.
- •22. Обіг арабських монет на українських землях.
- •23. Основні генеалогічні поняття та терміни. Обрахунок ступенів кровної спорідненості та свояцтва.
- •24. Перші спроби оформлень генеалогічних даних. Генеалогічні дерева, таблиці. Системи генеалогічних розписів.
- •25. Печатка як пам'ятка історії, культури, мистецтва, атрибут влади і системи діловодства.
- •26. Поняття генеалогічного досьє та генеалогічної картки. Сучасні комп'ютерні методи обробки генеалогічних даних.
- •27. Практика застосування сфрагістичних знаків в античній Греції та Римі.
- •28. Предмет нумізматики, її завдання, джерельна база та методологія.
- •29. Предмет та завдання генеалогії як сід.
- •30. Розвиток генеалогії на українських землях. Пом'яники. Гербовники. Геральдичні та генеалогічні товариства. Розвиток української генеалогії у хх ст.
- •31. Розвиток генеалогії у Західній Європі. Антична та середньовічна генеалогія. Практична генеалогія. Теоретична генеалогія. Генеалогія у хх ст.
- •32. Символіка напечатних зображень, зміст і сюжетні особливості легенд (написів) та інших компонентів сфрагістичних зображень.
- •33. Стан вивчення і завдання української сфрагістики.
- •34. Сфрагістика як сід: її зміст, мета і межі.
- •35. Історіографія української сфрагістики.
- •36. Сфрагістична термінологія, її походження і сучасне застосування.
- •37. Сфрагістичні дослідження в країнах Західної Європи, їх зв'язок з конкретно-історичною тематикою.
- •38. Теоретична геральдика Теоретична геральдика
- •39. Печатки Києво-Руської і Галицько-Волинської держав.
- •40. Печатки міст середньовічної і ранньомодерної України.
- •41. Печатки козацьких інституцій, урядів.
- •42. Печатки церковних інституцій, урядів.
- •43. Українська сфрагістика XIX-XX ст. Українська сфрагістика хіх–хх ст.
- •44. Вексилологія.
- •45. Походження гербів, їх класифікація.
- •46. Догеральдичні знаки Київської Русі та становлення геральдичних традицій на українських землях в XIV – першій половині XVII ст
- •47. Козацьке герботворення. Українські герби другої половини XVII –хіх ст.
- •48. Геральдика України хх ст. Українські державні герби.
- •49. Сучасна українська геральдика та емблематика.
23. Основні генеалогічні поняття та терміни. Обрахунок ступенів кровної спорідненості та свояцтва.
ГЕНЕАЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
(грец. – родовід) – спеціальна історична дисципліна, що вивчає походження родів та окремих осіб, родинні зв’язки, історію сімей різного соціального походження. Відомості, які надає Г.і., допомагають вивчати політ. історію, майнові, соціальні та правові стосунки, місце та роль певних родів та осіб у подіях окремих епох та країн. Дані Г.і. сприяють дослідженню демографічних процесів та соціально-психологічних аспектів людських взаємин.
Генеалóгія (грец. γενεαλογία — родовід) — родознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає: 1) історію родів; 2) походження якоїсь людини.
Спорідненість - відношення між індивідами, що організовує соціальні групи і ролі.
Рідні (повнорідні, кровні) - брати і сестри (по відношенню один до одного), що походять від одних і тих же батька і матері.
рід - колектив кровних родичів по материнській або батьківській лінії, які походять від спільного предка. Для роду характерні екзогамія, часто родове ім'я, родові культи та ін..
Генеалогічне дерево – схематичне уявлення родинних зв’язків, родовідного розпису в виді умовно – символічного дерева, на коренях якого вказується родоначальник , на стовбурі – представники основної лінії роду, на гілках – різних лініях родоводу, відомі його потомки – листя.
Кровна спорідненість та свояцтво
Кровна спорідненість по прямій лінії В одному поколінні:брати і сестри бувають:
рідні (повнорідні, кревні) - брати і сестри (по відношенню один до одного), що походять від одних і тих же батька і матері. Неповнорідні - мають тільки одного загального батька. Зведені - діти, батьки яких перебувають у шлюбі між собою, але не мають спільних батьків.
В сусідніх поколіннях: батько,мати, син, донька, батьки,діти, позашлюбні діти.
Через покоління:
Дідусь,бабуся, внук,внучка
Через два покоління: прадід,прабаба,правнук,правнучка
Через багато поколінь :
Предок,пращур,пращурка,родоначальник,родоначальниця,першолюдина,потомок.
Кровна спорідненість не по прямій лінії В одному поколінні:
Двоюрідні - діти братів і сестер по відношенню один до одного
Троюрідні - діти двоюрідних братів і сестер (по відношенню один до одного)
Чотирьохрідні - діти троюрідних братів і сестер по відношенню один до одного
В сусідніх поколіннях:
Брати і сестри батька (і їх дружини)
Діти брата або сестри
Двоюрідні брати і сестри батька
Діти двоюрідного брата або сестри
Через покоління:
Рідні брати і сестри бабусі і дідуся
Двоюрідні брати і сестри б. і д.
Спорідненість через шлюб:
Подружжя
Батьки подружжя
Їх брати і сестри
Дружина або чоловік близького родича
Неспоріднені відносини
До весілля (наречений,наречена і т.д)
Весілля і шлюб Посаджені батьки - особи, що замінюють на весіллі батьків нареченого чинареченої. Посаджена мати - жінка, яка замінює на весіллі рідну мати нареченого або нареченої. Весільний батько - особа, яка виступає замість рідного батька нареченого або нареченої на весіллі.
Поза шлюбом (співжитець,співжительниця,коханець,коханка)
Відносини при наступному шлюбі (зведений брат, сестра, вітчим,мачуха, пасинок,патчериця)
Відносини при усиновленні / удочерінні або втраті батьків: (прийомна донька,прийомний син і т.д)
Духовні відносини:
Хресний батько,хресна мати,хресний син,хресна донька,духовний отець, хресні брати,сестри і т.д.
Біологічні зв’язки:
Донор,сурогатна мати і т.д.
Інше:
Названий брат, названа сестра - людина, яка не перебуває в біологічній спорідненості з даною людиною, але погодилася на братські (сестринські) відносини добровільно. Зазвичай такі угоди двосторонні. Батько-засновник - чоловік, який поклав початок чому-небудь, заснував що-небудь. Родич - уродженець тієї ж землі, пов'язаний з будь-ким історично чи культурно. Земляк (простореч. - земель, вульг Зема.) - уродженець однієї з ким-небудь місцевості.