- •1.Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель.
- •2. Взаємозв'язок сфрагістики з іншими дисциплінами історичного циклу.
- •3. Візантійська сфрагістика та її вплив на сфрагістичні матеріали країн Східної Європи
- •4.Розвиток товарно-грошових відносин у східних слов'ян напередодні утворення Київської держави. Обіг арабських монет у Центрально-Східній Європі.
- •5. Грошове господарство в Київській Русі. Періодизація та основі риси.
- •6. Монетне карбування київських князів наприкінці х - в першій половині хі ст.
- •7. Формування монетно-грошових систем на землях Київської Русі у х - хі ст. Давньоруське літописання про грошові відносини та їх особливості.
- •8. Грошовий обіг на українських землях в античну епоху.
- •9. Виникнення та розвиток грошових систем стародавньої Греції.
- •10. Еволюція грошових відносин в античному Римі.
- •11. Монетний обіг Тіри.
- •12. Монетний обіг Ольвії.
- •13. Монетна справа у Херсонесі.
- •14. Монетна справа Боспорського царства.
- •16. Грошовий обіг середньовічної Європи: період гроша і флорина та таллера.
- •17. Грошовий обіг середньовічної Європи: період феодального денарія та гроша і флорина.
- •18. Звичай застосування печаток у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Індія.
- •19. Історичний розвиток нумізматичної науки.
- •20. Класифікаційні схеми сфрагістики. Види і типи печаток.
- •21. Монетні системи античного світу.
- •22. Обіг арабських монет на українських землях.
- •23. Основні генеалогічні поняття та терміни. Обрахунок ступенів кровної спорідненості та свояцтва.
- •24. Перші спроби оформлень генеалогічних даних. Генеалогічні дерева, таблиці. Системи генеалогічних розписів.
- •25. Печатка як пам'ятка історії, культури, мистецтва, атрибут влади і системи діловодства.
- •26. Поняття генеалогічного досьє та генеалогічної картки. Сучасні комп'ютерні методи обробки генеалогічних даних.
- •27. Практика застосування сфрагістичних знаків в античній Греції та Римі.
- •28. Предмет нумізматики, її завдання, джерельна база та методологія.
- •29. Предмет та завдання генеалогії як сід.
- •30. Розвиток генеалогії на українських землях. Пом'яники. Гербовники. Геральдичні та генеалогічні товариства. Розвиток української генеалогії у хх ст.
- •31. Розвиток генеалогії у Західній Європі. Антична та середньовічна генеалогія. Практична генеалогія. Теоретична генеалогія. Генеалогія у хх ст.
- •32. Символіка напечатних зображень, зміст і сюжетні особливості легенд (написів) та інших компонентів сфрагістичних зображень.
- •33. Стан вивчення і завдання української сфрагістики.
- •34. Сфрагістика як сід: її зміст, мета і межі.
- •35. Історіографія української сфрагістики.
- •36. Сфрагістична термінологія, її походження і сучасне застосування.
- •37. Сфрагістичні дослідження в країнах Західної Європи, їх зв'язок з конкретно-історичною тематикою.
- •38. Теоретична геральдика Теоретична геральдика
- •39. Печатки Києво-Руської і Галицько-Волинської держав.
- •40. Печатки міст середньовічної і ранньомодерної України.
- •41. Печатки козацьких інституцій, урядів.
- •42. Печатки церковних інституцій, урядів.
- •43. Українська сфрагістика XIX-XX ст. Українська сфрагістика хіх–хх ст.
- •44. Вексилологія.
- •45. Походження гербів, їх класифікація.
- •46. Догеральдичні знаки Київської Русі та становлення геральдичних традицій на українських землях в XIV – першій половині XVII ст
- •47. Козацьке герботворення. Українські герби другої половини XVII –хіх ст.
- •48. Геральдика України хх ст. Українські державні герби.
- •49. Сучасна українська геральдика та емблематика.
19. Історичний розвиток нумізматичної науки.
Термін «нумізматика» почав використовуватисяв Середні віки як назва науки про монети. Об'єктомвивченнянумізматики є також є бони (таким чином, боністика як наука є підрозділомнумізматики). Монетививчаютьсянумізматикою в різних аспектах — мистецькому, економічному, політичномутощо.
Нумізматикамаєбагатовіковий шлях розвитку та бересвій початок відзвичайногоколекціонування монет. Більшістьсучасниківвідносять початок нумізматики — як звичайногоколекціонування монет — до доби Відродження, хочіснуютьприпущення про збираннямонетнихколекційщев Стародавньому Римі. У XIV-XVIстоліттяхз'являєтьсязначнакількістьнумізматичнихзбірок, створюютьсяосновніпринципи і форминумізматичногоколекціонування. Монетнізбіркипочинаютькомплектуватися за тематичним і хронологічним принципами. Виділяєтьсяокремийнапрямнумізматичногоколекціонування — збирання та вивчення медалей. Колекції монет збирають не тількиможновладці, а йпредставникикультури і мистецтва.
Середнайвідомішихколекціонерівцієїдобиможнаназвати папу римськогоПавла II (1464-1471 роки), італійськихгуманістівФранческо Петрарку (1304-1374 роки) і ДжованніБокаччо (1313-1375 роки), ЕразмаРотердамського (1469-1536 роки) та інших. У серединіXVIстоліття в Європівженалічувалосяблизько 1000 нумізматичнихзбірок. Виникаютьпершіінвентарні описи колекцій.
До кінцяXVIстоліття абсолютна більшістьвчених-нумізматівобмежуєтьсядослідженнямантичногоперіоду, і лише на межіXVI-XVIIстолітьз'являютьсяпраці з нумізматикидобиСередньовіччя.
Ізрозвиткомабсолютизму в багатьохстолицяхєвропейських держав виникаютьмюнцкабінети, яківважаютьсянеобхідноючастиною придворного музею чикоролівськоїбібліотеки. Середнайбільшихнумізматичнихзбірок і відповіднонауковихцентрівЄвропиXVII-XVIIIстолітьвиділяються:
Імператорськиймюнцкабінет у Відні, якийведесвій початок відзбіркикоролів — Габсбургів: Фрідріха III (1440-1493 роки), Максиміліана I (1493-1519 роки) та Фердинанда І (1556-1564 роки).
Кабінет медалей Національноїбібліотеки в Парижі, започаткований з колекційбагатьохфранцузькихкоролів, збіркиЛюдовика XIV (1643-1715 роки).
Королівськиймюнцкабінет у Берліні, збіркуякогозапочаткуваликолекціїбранденбурзькихкурфюрстівXVI-XVIIстоліть.
Британський музей у Лондоні, сформований на основідарувань та купівельколекційрізнихосіб.
Ермітаж у Санкт-Петербурзі, заснованийКатериною II (1762-1796 роки).
Засновникомнумізматики як науки традиційновважається директор ІмператорськогомюнцкабінетууВідніЙозефІларіумЕкгель (1737—1798 роки), який написав восьмитомнупрацю«Doctrinanumorumveterum» («Учення про стародавнімонети», Відень, 1792—1798 роки), щодосі не втратиласвоєїнаукової ваги. Вінзапочаткувавсистематизаціюантичних монет наосновіісторико-географічного принципу, розподілившимонети в хронологічному порядку. Цимдослідникомбулизакладеніосновніпринципиопису монет: метал, вагова система, типологія і технікавиробництва.
Першілекції з нумізматикибулипрочитані у XVIIIстолітті в університетахмістаГалле (Німеччина) та міста Упсала (Швеція). В ХІХстоліттінумізматикастаєуніверситетськоюдисципліною. У 1836році в Парижіпочинаєвидаватися «RevueNumismatique», а в Лондоні — «NumismaticJurnal» (з 1838 року — «TheNumismaticChronicle»), з 1860-1870-их років уВіднівиходить «NumismaticheZeitschrift», а в Берліні — «ZeitschriftfurNumismatik».
У багатьохкраїнахЄвропивиникаютьнумізматичнітовариства: в 1836роцізасновуєтьсяКоролівськенумізматичнетоварство в Лондоні, в 1841 — Бельгійськекоролівськенумізматичнетовариство, у 1843 — Нумізматичнетовариство в Берлінітощо.
Найстарша і найбільш широка група в нумізматиці — давньогрецькімонети.