- •1.Безмонетний період в історії грошового обігу українських земель.
- •2. Взаємозв'язок сфрагістики з іншими дисциплінами історичного циклу.
- •3. Візантійська сфрагістика та її вплив на сфрагістичні матеріали країн Східної Європи
- •4.Розвиток товарно-грошових відносин у східних слов'ян напередодні утворення Київської держави. Обіг арабських монет у Центрально-Східній Європі.
- •5. Грошове господарство в Київській Русі. Періодизація та основі риси.
- •6. Монетне карбування київських князів наприкінці х - в першій половині хі ст.
- •7. Формування монетно-грошових систем на землях Київської Русі у х - хі ст. Давньоруське літописання про грошові відносини та їх особливості.
- •8. Грошовий обіг на українських землях в античну епоху.
- •9. Виникнення та розвиток грошових систем стародавньої Греції.
- •10. Еволюція грошових відносин в античному Римі.
- •11. Монетний обіг Тіри.
- •12. Монетний обіг Ольвії.
- •13. Монетна справа у Херсонесі.
- •14. Монетна справа Боспорського царства.
- •16. Грошовий обіг середньовічної Європи: період гроша і флорина та таллера.
- •17. Грошовий обіг середньовічної Європи: період феодального денарія та гроша і флорина.
- •18. Звичай застосування печаток у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Індія.
- •19. Історичний розвиток нумізматичної науки.
- •20. Класифікаційні схеми сфрагістики. Види і типи печаток.
- •21. Монетні системи античного світу.
- •22. Обіг арабських монет на українських землях.
- •23. Основні генеалогічні поняття та терміни. Обрахунок ступенів кровної спорідненості та свояцтва.
- •24. Перші спроби оформлень генеалогічних даних. Генеалогічні дерева, таблиці. Системи генеалогічних розписів.
- •25. Печатка як пам'ятка історії, культури, мистецтва, атрибут влади і системи діловодства.
- •26. Поняття генеалогічного досьє та генеалогічної картки. Сучасні комп'ютерні методи обробки генеалогічних даних.
- •27. Практика застосування сфрагістичних знаків в античній Греції та Римі.
- •28. Предмет нумізматики, її завдання, джерельна база та методологія.
- •29. Предмет та завдання генеалогії як сід.
- •30. Розвиток генеалогії на українських землях. Пом'яники. Гербовники. Геральдичні та генеалогічні товариства. Розвиток української генеалогії у хх ст.
- •31. Розвиток генеалогії у Західній Європі. Антична та середньовічна генеалогія. Практична генеалогія. Теоретична генеалогія. Генеалогія у хх ст.
- •32. Символіка напечатних зображень, зміст і сюжетні особливості легенд (написів) та інших компонентів сфрагістичних зображень.
- •33. Стан вивчення і завдання української сфрагістики.
- •34. Сфрагістика як сід: її зміст, мета і межі.
- •35. Історіографія української сфрагістики.
- •36. Сфрагістична термінологія, її походження і сучасне застосування.
- •37. Сфрагістичні дослідження в країнах Західної Європи, їх зв'язок з конкретно-історичною тематикою.
- •38. Теоретична геральдика Теоретична геральдика
- •39. Печатки Києво-Руської і Галицько-Волинської держав.
- •40. Печатки міст середньовічної і ранньомодерної України.
- •41. Печатки козацьких інституцій, урядів.
- •42. Печатки церковних інституцій, урядів.
- •43. Українська сфрагістика XIX-XX ст. Українська сфрагістика хіх–хх ст.
- •44. Вексилологія.
- •45. Походження гербів, їх класифікація.
- •46. Догеральдичні знаки Київської Русі та становлення геральдичних традицій на українських землях в XIV – першій половині XVII ст
- •47. Козацьке герботворення. Українські герби другої половини XVII –хіх ст.
- •48. Геральдика України хх ст. Українські державні герби.
- •49. Сучасна українська геральдика та емблематика.
18. Звичай застосування печаток у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Індія.
Одним із найважливіших джерел до вивчення історії стародавнього Сходу є сфрагістичні метріали. Часто вони дають нам особливо цінні відомості, особливо для ранніх етапів.
Для месопотамії і Єгипту найпоширенішим ттипом була циліндрична печатка. Вона являла собою виточений циліндр з продовгуватим осьовим отвором. Ця печатка використовувалась як засвідчення особи автора документа або свідка його підписання. Бокова поверхня мала на собі здебільшого унікальну різьбу на камені, здебільшого з релігійним сюжетом.
Циліндричні печатки як правило, виготовляли спеціальними майстрами з твердих порід каменю. Відомі печатки з аметисту, гематиту, мильного каменю, вапняку, обсидіану, нефриту та інших матеріалів. Наприклад у Месопотамії найпридатнішим матеріалом був лазурит. Царські печатки виготовляли з дорогоцінного каміння. В Єгипті циліндричні печатки виготовляли також з скла і фаянсу. Печатки виготовлялись таким чиному, щоб після проходження по м"якому матеріалу, найчастіше по мокрій глині, утворювалось випукле зображення. Орнаменти печаті при цьому робили вдавленими. Однак деякі печатки виготовлялися випуклими і призначались для нанесення фарби на документ з пергаменту чи папірусу.
Переважно відтиски цих печаток знайдені на різноманітних поверхнях. переважно на глиняних табличках, а також на амулетах та інших речах. Часто ними опечатували двері, ємності для підтвердження недоторканості складів і запасів.
У Месопотамії вони були невід2ємною частиною документообігу. договори оформляли на глиняних табличках за участю свідків, при цьому продавець, покупець та свідки ставили свої "підписи" печатками. Якщо людина втрачала свою печатку то містом посилали гінця яких бігав і кричав що печатка недійсна. Після смерті людини її як правило клали в могилу з іншим поховальним інвентарем.
Для давнього Єгипту, особливо для історії Раннього та Середнього царства печатки, як зазначав відомий єгиптолог Олег Берлєв, є одними з найцінніших джерел. Тут окрім циліндричних печаток ми бачимо і плоскі. Поширеними є знахідки перстенів-скарабеїв на яких було нанесено орнамент і які вочевидь слугували печатками. Загалом ці матеріали дуже добре зберегличь і часто містять цікаві дані з господарського, політичного та релігійного життя. Для раннього царства характерні самі печатки та їх відтиски. На них як правило, вказували ім"я царя, назва установи, відповідальної за виробництво чи зберігання тієї чи іншої речі. Для давнього царства. також збереглось чимало печаток, здебільшого циліндричного характеру, хоча вони досі достатньо не систематизовані. для подальших етапів, печатки відіграють дещо меншу роль, оскільки ієрогліфічний матеріал здебільшого дає більш повні дані.
у Месопотамії така печатка була атрибутом вільної людини. Так, джерела донесли нам кумедний випадок коли синів Саргона Давнього-засновника шумеро-Аккадського царства, Рімуша та Манітушту вбили заколотники у відповідь на підвищення податків підбуривши місцеве населення закидати їх кам"яними печатками, які люди завжди носили з собою на шнурівці на шиї.
Цивілізація в долині Інду, подарувала світові такі пам"ятки як Мохенджо-даро і Хараппа. Джерельна база до вивчення історії цих міст невелика, оскільки до нашого часу не збереглося якигось письмових свідчень з того часу, зате археологами знайдено велику кількість печаток того часу. З 2600 по 1700 р до н.е.
Першим етапом вивчення цих печаток є вивчення маркування. На жаль, спроби прочитати написи на цих печатках досі безуспішні. На більшості з них зображені тварини: міфічних істот таких як єдинорог чи реальних як буйвол чи носоріг. Цікаво, що на хараппських печатках немає зображень воїнів, батальних сцен і т.п. що дозволяє припустити що містом керували багаті купцічи священнослужителі, а не люди військового стану. Розвиток торгівлі сприяв тому, що печатки швидче за все використовували для позначення товарів. Ще одна їх функція-ідентифікація власника, Єнаприклад для позначення касти правителя (тигр, слон). Також печатки застосовували у комерційних угодах які стосувались нерухомості. Вони різнились від торгових пломб з зображенням тварин яких продавали, оскільки позначали або тип нерухомості або ім"я власника. Можливо вони застосовувались також з релігійною метою. приміром велика кількість печаток із зображенням єдинорога та їх форма у вигляді жертовного котла, що дозволяє інтерпритувати їх зображення як релігійну жертву. До цього ж розряду можна віднести і печатки з зображеннями людини яка сидить у позі йога серед тварин. Це дуже нагадує Шіву який був йогом і "другом тварин". Одна з найбільших колекцій індійських печаток сьогодні зберігається в Британському музеї. На відмінну Месопотамії, ці печаті не були циліндричними.