45. Походження гербів, їх класифікація.

Обов’язковою частиною герба є гербова емблема. Поява емблем – умовних символічних позначень певних понять, ідей має давню традицію, наприклад звичай войовничих германських племен наносити зображення тварин на шоломи.

Одною з причин появи гербів були особливості середньовічного обладунку, що закривали обличчя лицаря, отже було складно встановити його особу. Тому на щитах лицарів почали зображувати певні символи. Поступово зображення на лицарському гербі стали спадковими, родовими. Лицарські турніри – популярні в середньовічній Західній Європі змагання зумовили появу герольдів – осіб, завданням яких був опис гербів, зображених на щитах.

Спочатку герольди знали їх напам’ять, коли кількість гербів значно збільшилась – почали з’являтися спеціальні трактати і довідники про герби.

Інша важлива причина появи гербів пов’язана з загальним цивілізаційним розвитком в Західній Європі на зламі ХІ – ХІІ ст.(вважають появою гербів), з розвитком соціальних процесів середньовічному суспільстві. Функцією герба визначалось показати місце його власника в суспільстві, професію, право на володіння землею тощо.

Хрестові походи також дали поштовх розвитку геральдики, оскільки виникла ще більша потреба у знаках, що мали виділяти лицарів-хрестоносців.

Класифікація гербів за власником:

• Особисті – герби лицарів, єпископів або інших вищих духовних сановників, їх найбільше.

• Державні – герби держав, якими могли користуватися монархи, як власними.

• Місцеві – герби міст, єпископств.

• Кооперативні – герби корпорацій, цехів, освітніх закладів.

• Фамільні, родинні – герби, що успадковувалися представниками певного роду.

• Виділяють також жіночі герби, що мають деякі відмінності, зокрема форма щита таких гербів – найчастіше овальна.

Інколи ще виділяють: союзні (шлюбні) – герби, що складаються з частин гербів осіб, що укладають шлюб.

Претензії – герби, що демонстрували претензії на певне володіння. Наприклад, англійський король Едуард ІІІ мав претензії на французьку корону змінив англійський герб, додавши до нього зображення французького герба.

Згадка – герби країн, що не претендують на певні володіння, але зберігають їх геральдичну фігуру.

Патронат – герби, даровані монархом, як знак заступництва.

46. Догеральдичні знаки Київської Русі та становлення геральдичних традицій на українських землях в XIV – першій половині XVII ст

В основу більшості укр. Лицарства лягли символічні знаки що виникли задовго до появи епохи. Як родова так і приватна власність для свого позначення спричинили появу сотень простих символів-хрестів,свастик,кіл,ромбів,трикутників,квадратів,зірок.До пізніших символів пов’язаних із хрестовими походами й розквітом лицарства належить стріла,підкова,меч півмісяць,серце,геральдичні звірі,квіти. Державна геральдикика в Укр. Почалась розвивалась разом з європейською. Вже в князювання Ігоря (912-945) руські посли мали свої печатки при укладені договорів з Візантією. Дружина Ігоря,Ольга як написано «П.М.Л» розтравляла князівські знаки по всіх володіннях аж до Новгорода. Святослав Ігорович (загинув 972р.) використовував печатку із зображенням двозуба. За Вол. Великого на монетах поряд із портретом великого князя почали карбувати тризуб. Цей династичний знак, зображували також на зброї,надгробках, цеглі, кераміці, він поширився по всій території України, Звісно початково знак Рюриковичів був гербом не держави, а панівної династії. За функціонування він зазнав значних трансформацій – мав вигляд не лише тризуба, а й двозуба,подавався в оберненому вигляді, доповнювався іншими фігурами,однак первісна основа залишалась незмінною. Після розпаду Київської Русі поступово вийшов з ужитку тризуб однак у зміненому вигляді ( т. зв. Колони гедиміна) ще кілька століть функціонував на території Вел. Князівства Литовського. Тризуб доповнений хрестом у народному побуті зберігся до середини 20ст. Індивідуальним династичним знаком ,що поступово набув рис державного герба,став галицький лев,що спирається на скелю. Вперше у писаних джерелах він згадується як герб наданий новозаснованому м. Львову князем Левом Даниловичем. Цей герб ймовірно належав нащадкам Вол-Гал.-володінням Романовичам і в 14ст. став гербом Гал-Вол. Князівства,його використав Юрій Львович, його сини Лев 2 і Андрій,врешті Юрій Болеслав. Згодом, після втрати незалежності цей знак виступає як герб автономного руського королівства у складі Угорщини й Речі Посполитої, його використовував литовський претендент на Галичину Любарт-Дмитро, угорський намісник Володислав Опольський, його карбують на монетах Русі різні володарі протягом 1350-1410рр. У 14-16ст. коли укр. Землі перебували під владою Литви і Польщі,головними геральдичними знаками цих земель стали архангел Михаїл(герб головного воєводства сх. Укр.-Київського) «Руський лев» що спирається на скелю(герб головного зх.. укр. Воєводства-Руського).Поєднання цих двох гербів стало символом боротьби за єдину Україну і своєрідним замінником єдиного державного герба(1905р.галичани прикрашали ним монументальну будівлю).Наприкінці 16 ст. під час активної участі укр.. козацтва у державотворчих процесах та міжнародній політиці,виник ще один символ, що з часом набув функцій державного герба – зображення козака з мушкетом на плечі. Вперше його зображували на печатці гетьманській Г.Лободи зафіксоване 1595р. Початково цей герб стосувався лише козацької організації-Війська Запорізького але в ході козацьких воєн, перетворилася на загально державну символіку. У часи Хмельниччини його широко використовували на печатках, прапорах, іконах і у друкованих виданнях,іменуючи «Гербом Малоросії».