41. Печатки козацьких інституцій, урядів.

Перші стислі описи козацьких печаток зустрічаємо у козацьких літописах Г.Грабянки, С.Величка, Самовидця, Я.Лизогуба, працях О.Шафонського, Г.Міллера, О.Рігельмана, “Історії Русів”. В них основну увагу було зосереджено на гетьманських печатках.

Протягом ХІХ ст. вагомий внесок у вивчення козацьких печаток зробили А.Скальковський, А.Уваров, О.Лазаревський, Г.Милорадович, С.Ніс, О.Барсуков, Київська Тимчасова комісія для розбору стародавніх актів.

Встановлено, що витоки козацької сфрагістики простежуються з останньої третини ХVІ ст. Створення Богданом Хмельницьким Української держави сприяло формуванню наступних різновидів печаток. Це державна. Взірцем для неї послугувала мала державна печатка Великого князівства Литовського на що вказує розмір, іконографія, художнє оформлення, характер напису. Вже у 1648-1649 рр. фіксуються печатки козацької полкової старшини. З кінця XVІI ст. печатки почали широко вживати сотенна старшина, товариші та канцеляристи. З 30-х рр. XVIII ст. з’являються печатки рядового козацтва. Окремий різновид козацьких печаток складають сфрагіси адміністративно-судових установ. Наступний різновид козацьких печаток – це січові печатки. Відомі козацькі печатки і за межами Гетьманщини – слобідських козацьких полків, дунайського, чорноморського та кубанського козацтва. Окрім козацьких на Гетьманщині побутували церковні, міські, цехові, міських урядовців, міщан, жіночі та печатки учбових закладів. Слід вказати на наявність такого своєрідного явища як гібридні печатки, в яких відбилися надбання як української так і іноземної сфрагістики.

Печатки Гетьманщини, полкові та сотенні печатки, а також Генерального військового суду і полкових беруть свій початок з кінця XVI ст., коли козацтво кристалізувалось як окремий стан і окрема військова корпорація з певними правами, до яких можна віднести і право на власну печатку. Конституювання цієї категорії сфрагістичних пам'яток припадає на другу половину XVII ст., коли Богданом Хмельницьким було створено Українську козацьку державу. Розквіт припадає на XVIIІ ст., коли, з одного боку, устрій Гетьманщини усталився, а з другого – зазнав сильного впливу бюрократичної машини Російської імперії. Скасування інститутів Гетьманщини актами 1764 та 1782 рр. привело до поступової ліквідації зазначених печаток.

Зображення на печатках адміністративно-судових установ віддзеркалюють складну, часто драматичну ситуацію, в якій український народ виборов свою державність. Це військово-християнська емблематика, гербові знаки. На державній печатці окрім класичного малюнка, де ми бачимо козака озброєного мушкетом і шаблею, існували і інші різновиди зображень – вершники, орли і стріли. У XVIIІ ст. поширюються чисто текстові печатки, що є наслідком, з одного боку, втрати цінностей староукраїнського суспільства, а з другого – впливом російської канцелярської справи.

За технікою виготовлення печаткового відбитку можна виділити паперово-воскові, сургучеві та копчені прикладні печатки. Перші дві техніки найбільш розповсюджені. Сургучева набула найбільшої популярності у XVIІІ ст. На відміну від інших категорій козацьких печаток паперово-воскова техніка вживається до самого кінця Гетьманщини. Колір воску або сургучу великого значення не мав. Щоправда, вказані інституції частіше використовували підкладку червоного забарвлення. Вислої печатки адміністративно-судові установи Гетьманщини не вживали.

З кінця XVII ст. набуває апогею традиція високохудожнього оздоблення печаток. Їх прикрашають складною, прорізною кустодією, яка має вигляд рослинного орнаменту, арматури, гербів. Часто обкладають червоними, зеленими, блакитними оксамитовими стрічками.

Печатки козацької старшини з'являються у середині XVII ст. внаслідок Визвольної війни Б.Хмельницького. Взірцем для них слугували печатки української та польської шляхти XVI – 1 пол. XVII ст. Їх конституювання відбувається у 2 пол. XVII ст. Розквіт припадає на кін. XVII – 1 пол. XVIIІ ст. Скасування інститутів Гетьманщини приводить до поступового зникнення цієї групи козацьких печаток у кін. XVIIІ ст. – поч. ХІХ ст.

Печатки рядового козацтва з'являються у XVIIІ ст. під впливом соціально-політичних чинників, зникають як і старшинські у кін. XVIIІ – поч. ХІХ ст.

Особливістю старшинських печаток була відсутність розлогих написів, замість яких вживали абревіатуру, через яку вказувались ім'я та посада. Вона була 4-х типів: повна, де вказувалося повне ім'я власника, його посада, сюзерен (цар, король); проміжна, де вказувалися скорочене ім'я власника та його посада; скорочена, де вказувалося лише ім'я та прізвище власника; службова, де вказувалася лише посада. Рядове козацтво, як правило, користувалося печатками без написів.

Як і адміністративно-судові печатки, козацькі виконували дві функції. Перша, це практична – скріплення документа, листа. Друга, це коли печатка набувала рис сімейного клейнода, реліквії. Часто її передавали у спадок.

Найбільш розповсюдженими формами козацьких печаток були овал, коло, восьмикутник. Окрім того, ця форма була найбільш популярна саме в Україні та, в дещо меншій мірі, в сусідніх регіонах – Білорусія, Польща, Крим

Гетьманські та міські печатки мали круглу форму, адже саме вона дозволяла вмістити великий напис, характерний для цього різновиду печаток. Кругла форма державної та міських печаток також відображала європейську практику і функцію, бо Україна завжди тяжіла до Європи. Пануючою формою старшинської печатки була восьмикутна, бо вона зручна для розміщення абревіатури.