49. Модерністський період національно-культурного відродження в Україні, його особливості,характерні риси та ознаки.

Модерністський період національно-культурного відродження в Україні охоплює 1890—1914.Він започаткував нову добу в історії модерного українства — добу національно-визвольних змагань за незалежну Українську державу. Характерні риси: 1. Виникнення політичних партій на Заході та Сході України, які стали провідниками національного відродження. У програмах вони проголошували політичні гасла — створення незалежної Української держави. 2. Проникнення ідей відродження в широкі народні маси і формування на цій основі нового типу українського інтелігента — патріота України. 3. На суспільно-політичній арені України у цей період з'являється плеяда видатних політичних і культурних діячів України, провідне місце серед яких посідають І.Франко, М.Грушевський, Ю.Бачинський, М.Міхновський та ін. їхня творчість і суспільно-політична діяльність пронизана українською національною ідеєю. 4. характерний плідним розвитком науки, літератури, драматургії, преси і публіцистики на землях Західної України, Наприкінці 80-х років XIX ст. під впливом М.Драгоманова закладалися організаційні основи Українсько-руської радикальної партії, яку 1890 р. очолили І.Франко та М.Павлик. її кінцева політична мета — проголошення незалежності України. вагомим досягненням цього періоду був дозвіл на відкриття 1894 р. у Львівському університеті кафедри історії народів східної Європи, очолив М.Грушевський, започаткувавши викладання історії України. У 90-х роках на ниві національно-культурного відродження з'явилися нові інтелектуальні та наукові сили-"Національно-демократична партія". Вона стала провідником політичного життя народу. У 1895 р. Юліан Бачинський — один із активних діячів Українсько-руської радикальної партії у праці "Україна irredenta" обґрунтовує потребу створення Української незалежної держави. У 90-х роках XIX ст. спостерігається активізація політичного життя і на Сході України, де виникають перші політичні організації, що висувають вимогу боротися за незалежну Українську державу. Микола Міхновський 1900 р. опублікував брошуру "Самостійна Україна", де була чітко сформульована державницька ідея "незалежності України від Росії". М. заснував таємну організацію "Братство тарасівців", В 1897 р. на його основі виникла "Українська студентська громада.(Д.Антонович) Пізніше вона переросла в Революційну українську партію (1900 р.) — РУП.

1905 р. демократична (УДП) і радикальна (УРП) об'єднуються в єдину Українську радикально-демократичну партію (УРДП), що стала основою непартійного Товариства українських поступовців (ТУП). Обидві названі партії відхилили гасло М.Міхновського про самостійність України.Ідеї національного відродження у модерністський період його розвитку проникали в усі сфери духовної культури. Плідно розвивалися наукові знання. Серед відомих вчених — професор О.Ляпунов М.Бекетов. І.Пулюй, І.Мечніков ,І.Сеченов юУ галузі гуманітарних наук помітна роль належала працям з історії української мови, літератури та фольклору Павла Житецького ,О.ПотебніюЧільне місце у другій половині XIX ст. посідала художня літератураюРомантизм як художній стиль у літературі поступово занепадав. письменники звернулися до нового літературного напряму — реалізму. Одним із перших українських письменників-реалістів був Іван Нечуй-Левицький який створив новаторські форми прози("Микола Джеря", "Бурлачка", "Кайдашева сім'я' ,романі"Хмари", повісті "Над Чорним морем") український письменник Панас Мирний глибоко досліджував психологічний вплив на людину соціальної несправедливості.

На ниві національно-культурного відродження плідно працював професійний український театр, Основоположник- Марка Кропивницький ("Дай серцю волю, заведе в неволю", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Дві сім'ї", "Олеся", "Титарівна"). Відомий також Михайло Старицький ("Циганка Аза", "Ой не ходи, Грицю", "Не судилося", "За двома зайцями"). На новий шлях вивів*українську драматургію Іван Карпенко-Карий (Тобілевич) ("Безталанна", "Суєта", "Мартин Боруля", "Сто тисяч", "Сава Чалий"). У драматичному мистецтві працювали й інші письменники: Панас Мирний, Б.Грінченко, І.Франко, Леся Українка. До самобутнього національного українського театру належала ціла плеяда талановитих акторів: Г.Затиркевич, М.Садовський, К.Сакса-ганський, М.Кропивницький, І.Тобілевич, М.Заньковецька Незважаючи на утиски царизму, бурхливо розвивалась українська література. Поруч з реалізмом у літературі утверджувався новий художній метод — модернізм. Культура модернізму спиралась на психологізм, зосереджувалась на внутрішньому світі людини та суб'єктивних враженнях героя. Найяскравіше цей підхід простежується у творчості неоромантиків Михайла Коцюбинського(новели "Лялечка", "Цвіт яблуні", "Intermezzo" повість-балада "Тіні забутих предків".тощо.) та Лесі Українки. Новаторською формою зображення життя українського селянства характерні твори письменників Архипа Тесленка та імпресіоніста Степана Васильченка У Західній Україні на цю тему писали модерністи Василь Стефаник ,Лесь Мартович ,Марко Черемшина.На Буковині Ольга Кобилянська— соціально-психологічна повість "Земля". Дуже популярним українським письменником початку XX ст. був Володимир У модерністський період національно-культурного відродження продовжувало розвиватися театральне мистецтво. Плідно і творчо працювала українська трупа Марка Кропивницького. В 1907 р. Микола Садовський у Троїцькому народному будинку заснував перший український стаціонарний театр. Тут виступала видатна українська актриса Марія Заньковецька. На західноукраїнських землях продовжував творчу діяльність єдиний український професіональний театр "Руська бесіда" у Львові.

У реалістичному напрямі розвивалося музичне мистецтво. важливе значення мало відкриття у Києві 1904 р. музично-драматичної школи, яку очолив М.Лисенко. У 1913 р. її було реорганізовано в консерваторію. У Львові 1903 р. був відкритий перший музичний інститут. Видатні українські композитори К.Стеценко М.Леонтович С.Людкевич.Світова слава -С.Крушельницька Міжнародне визнання отримав київський хор О.Кошиця, у виконанні якого вперше пролунали композиції А.Веделя. В архітектурі на початку XX ст. поширився стиль модерн .Характерні риси асиметричність планування, використання залізних конструкцій і оздоблювальних матеріалів ламаних ліній. Бесарабський критий ранок у Києвію У цей період робилися спроби поєднати принципи модерну з прийомами народної дерев'яної архітектури і народного ужиткового мистецтва. У стилі українського модерну споруджено будинок Полтавського земства

Виразних національних рис набуло образотворче мистецтво. Продовжував плідно працювати С.Васильківський, І.їжакевич,О.Мурашко..Найславетнішим українським скульптором світового рівня став Олександр Архипенко.