- •1.Поняття «культура» як духовного та суспільного феномену. Структура культури
- •2. Українська культура як духовний та суспільний феномен. Її сутність, характерні риси та ознаки.
- •4. Предмет історії української культури. Проаналізуйте головні періоди на шляху її розвитку.
- •5. Джерельна база та методологічні засади вивчення історії української культури.
- •6. Світова та національна культура. Їх сутність, характерні риси та ознаки.
- •7. Українська культура як складова та невід’ємна частина світової культури. Передумови її виникнення та джерела формування.
- •8. Етногенез українського народу як нової історичної спільноти. Охарактеризуйте головні періоди становлення українського етносу.
- •9.Проаналізуйте міграційну та автохтонну теорії походження українського народу.
- •10. Матеріальна та духовна культура східнослов'янських племен дохристиянської Русі
- •11. Українська культура як одне із автохтонних джерел української культури.
- •13. Язичницькі релігійні вірування дохристиянської русі.
- •14. Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі
- •15. Розвиток писемності і освіти. Охарактеризуйте літературні памятки Київської Русі.
- •16. Проаналізуйте визначні памятки архітектури Київської Русі.
- •17.Вплив християнства на монументальний живопис та іконопис Київської Русі.
- •18. Літописання Київської Русі в контексті духовної культури.
- •19 «Повість времінних літ» - визначна памятка духовної культури Київської Русі
- •20.Аналіз твору «Слово о полку Ігоревім»
- •21.Здобутки матеріальної та духовної культури Гал. – Вол. Русі
- •22. Український Ренессанс в духовній культурі, його особливості та періодизація.
- •25 Поширення ідей раннього гуманізму в Україні у добу Ренесансу
- •27. Розвиток освіти і наукових знань в Україні в добу Ренесансу.
- •28 Львівська братська школа та її внесок у духовну культуру України
- •29. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл у добу Ренесансу
- •31. Полемічна література України кінця XVI – першої половини XVII століття.
- •32. Архітектура і образотворче мистецтво України доби Ренесансу.
- •33. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу.
- •34. Музична культура і театральне мистецтво України доби Ренесансу.
- •35. Культура козацької держави, Запорізької Січі та її самобутні риси.
- •36. Розвиток науки та наукових знань в Україні, друга половина 17-18 ст.
- •37. Києво-Могилянська академія
- •38. Роль гетьмана України Івана Мазепи в розвитку духовної культури в період існування Козацької держави.
- •39. Козацькі літописи – визначна пам*ятка духовної культури України.
- •40. Літературна та культурно-просвітницька діяльність Сковороди в добу Просвітництва
- •41.Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •42. Театральне мистецтво і музична культура України доби бароко.Творчість перших українських композиторівю
- •43. Генезис та періодизація національно-культурного відродженняв Україні наприкінці хviii-поч. Хх ст.
- •44. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- •45. Зародження національної ідеї у дворянський період національно – культурного відродження . Аналіз праці ‘‘Історія Русів ’’.
- •46. Народницький період національно-культурного відродження в Україні, його характерні риси і ознаки
- •47. Суспільно-політична діяльність «Кирило-Мефодіївського братства»
- •48. Культурно-просвітницбка дільність громадівських організацій в україні.
- •49. Модерністський період національно-культурного відродження в Україні, його особливості,характерні риси та ознаки.
- •50. Юліан Бачинський та Микола Міхновський-виразники української національної ідеї.
- •51. Національно-культурне відродження у Галичині в XIX-на поч. XXст.Аналіх основних періодів відродження
- •52. Культурно-просвітницька діяльність «Руської Трійці» на ниві духовної культури Галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністрова»
- •53. Охарактеризуйте схеми національно-культурного відродження в Україні на основі праць м. Гроха, р. Шпор люка та і. Лисяка-Рудницького
- •54. Творча спадщина т. Г. Шевченка як вищий символ національної ідеї та державності України.
- •55. Творчий внесок Івана Франка в духовну культуру укр. Народу
- •56. Архітектура і образотворче ми-во Укр. XIX ст. (класицизм і модерн)
- •57. Музична культура XIX ст.Творчість провідних композиторів
- •58. Микола Лисенко - основоположник української професійної музики
- •59. Театральне ми-во Укр. XIX ст. Діяльність провідних акторів і режисерів
- •60. Музична культура на західних теренах Укр
- •61. Періодизація духовної культури України хх століття, головні тенденції в її розвитку
- •62.М.С.Грушевський і процеси державотворення в Україні у період національно-демократичної революції.
- •63. Здобутки українськох культури на шляху її національно-культурного відродження.
- •64. Розстріляне відродження та його трагічні наслідки для укр культури
- •65. Літературна та суп-політ діяльність Миколи Хвильового в період розстріляного відродження
- •66.Олександр Довженко – основоположник українського кінематографу.
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч украънського театрального мистецтва
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність «шістдесятників»
- •69. Творчість діячів української культури в еміграції
- •71.Архітектура і образотворче мистецтво України 20ст.
- •72.Театральне мистецтво України 20ст.Кіномистецтво.
- •73. Соціокультурна ситуація в Україні наприкінці хх-початку ххІст.
- •74.Специфіка та головні тенденції розвитку української культури в сучасних умовах
- •75. Феномен масової культури, її сутність, тенденції розвитку.
33. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу.
Доба Ренесансу знайшла своє відображення й у Львівській архітектурі.
Церковне і світське будівництво в цей час зазнало сильних впливів стилю цієї доби. Передові позиції у цій галузі мистецтва належали Львову, ренесансні пам'ятки якого займають визначне місце не лише в історії українського, але й західноєвропейського мистецтва. Ідеї ренесансного мистецтва поширились на Україну з Венеції та італійської частини Швейцарії.
Найбільший розквіт Ренесансу у Львові припадає на 70—90-ті роки XVI ст. До найстаріших будівель «золотого віку» львівського Ренесансу належать будинки на Площі Ринок — «Чорна кам'яниця» (1588—1589 рр., архітектори П. Барбон, П. Римлянин, П. Красовський), будинок Бандінеллі — флорентійського різьбяра, який, до речі, у 1627 р. заснував у місті першу пошту.
Найбільшим досягненням українського Ренесансу у Львові є церковні споруди, зокрема, Успенська церква (1591—1629 рр., архіт. П. Римлянин, В. Капинос, А. Прихильний), вежа Корнякта (1572—1578 рр., П. Барбон), каплиця Трьох Святителів (1578—1591 рр., П. Красовський), які разом складають унікальний архітектурний ансамбль.
На урочисте посвячення Успенської церкви у 1631 р. до Львова приїжджав з Києва митрополит Петро Могила з церковним хором. Цікавим переплетенням українського народного стилю з ренесансним є такі архітектурні пам'ятки кінця XVI—початку XVII ст., як каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів.
34. Музична культура і театральне мистецтво України доби Ренесансу.
У XIV — першій половині XVII ст. певних здобутків досягли музична культура і театральне мистецтво. Музиканти, співці, танцюристи, як і раніше, об'єднувались навколо монастирів та єпископських кафедр. Вони створювали пісні-хвали на честь бойових подвигів князів і дружинників.
Музичну культуру постійно збагачувала усна народна творчість. Зимовий цикл пісень складався з колядок і щедрівок, весняний — з веснянок, гаївок, русальних пісень, весняних танців та ігор, що відображали різні трудові процеси.
Поряд з календарними розвивались різні жанри сімейно-обрядових і побутових пісень: весільні колискові пісні, похоронні плачі,
У роки боротьби українського народу проти іноземних поневолювачів виникають історичні пісні, які прославляли героїв боротьби з татарською та турецькою агресією, наприклад, українська народна пісня про Байду. Розвиток різних видів інструментальної музики був пов'язаний з мистецтвом скоморохів, у якому тісно переплітались гумористичні та жартівливо-танцювальні пісні. У народному середовищі особливою популярністю користувалися такі музичні інструменти, як гудок, гуслі, сопілка, бубон, волинка та інші. В козацькому середовищі перевага надавалась сурмі, бубну, литаврам, бандурі, кобзі, лірі, цимбалам тощо.
Широкої популярності в народному побуті набули танцювальні жанри інструментальної музики. Зокрема, гопак і гопачок.
Центральне місце в українській музичній культурі займали у той час історичні пісні та думи. Виконавцями історичних пісень та дум були кобзарі, які мандрували по містах і селах України, оспівували історичне минуле, надихаючи народ на боротьбу за волю України.
У процесі становлення української музики важливу роль відіграла музична освіта, яка поширювалась братськими школами. Саме в цей час виникає так званий партесний спів. Це багатоголосий, гармонійний спів по партіях (за голосами), який в кінці XVI ст. досяг значного професійного рівня.
У XVI — першій половині XVII ст. виникають такі жанри світської музики, як побутова пісня для триголосого ансамблю або хору (кант), сольна пісня зі супроводом, а також цехова інструментальна музика. Канти, як і книжна поезія, формувалися в руслі усної народної пісенності. За змістом вони поділялися на релігійно-філософські, любовні, "жартівливо-гумористичні тощо.
Розвиток інструментальної музики привів до появи у деяких містах музичних цехів на зразок ремісничих.
У кінці XVI ст. істотно розширюється сфера театрального мистецтва. Витоки розвитку українського театру беруть свій початок від народних ігор Київської Русі. Від 1573 р. бере свій початок звичай ходити з ляльками, що означало виникнення лялькового театру. Дальший розвиток театру був пов'язаний із виступами скоморохів — народних співаків, музикантів, танцюристів» клоунів, фокусників, акробатів, борців, дресирувальників тощо. Скоморохи поділялися на осілих і мадрівних. Осілі виступали головним чином на ігрищах під час свят, на весіллях, а мандрівні об'єднувалися у ватаги і переходили з місця на місце. Комедійні сцени розігрувалися під відкритим небом, на площах і вулицях, на ярмарках.
В останній чверті XVI ст. разом з появою братських шкіл виникає шкільний театр. Спочатку він мав лише навчально-виховне значення Шкільний театр розвивався одночасно з народним театром, репертуар якого складався із містерій різдвяної і великодньої тематики.