15. Розвиток писемності і освіти. Охарактеризуйте літературні памятки Київської Русі.

Християнство справило великий вплив на розвиток дух. культури Київ. Русі - літерат. мовою стала церковнослов’янська, створена болгар. просвітителями Кирилом і Мифодієм. Виникає потреба ознайомити вірючих з Біблією, історією христ-ва., його світоглядом. До перекладної літ-ри - богослужебні книги (Святе Письмо, Требник), житія святих (мучеників, церковних і державних діячів), патерики, з біблійних книг найчастіше перекладали Євангеліє, Апостол, Псалтир, Буття. Перші письменники - переважно священники (Іларіон - “слово про закон і благодать“). Найдавніша пам’ятка - Ізборник Святослава (1073, 1076): твори релігійного характеру + твори, в яких роз’яснюються норми поведінки людей. В К.Р. виникло літописання; літописи - історичні твори + літературні (народ.перекази, билини, легенди) - ств. на підставі різних джерел, укладачами були монахи. “Повість минулих літ” - Нестор, 1113, риси: патрiотизм, моралізаторський характер, релігійність. “Слово о полку Ігоревім”, 1187. “Повчання дітям” - В.Мономах, поч. 12ст. Твори Кирила Туровського - багатство художніх прийомів, красномовство. Розвиток культури вимагав пiдготовки освічених людей, відкриття шкіл, ств. певної системи освіти. Перша школа - на старокиївській горі біля Десятинної церкви, збудована Володимиром Великим. У школах вивчалось письмо, читання, арифметика, іноземні мови, риторика, поетика, географія, історія. Навчання велось церковно-слов’янською. За шкільні подручники служили служебні книги і азбуковники. Найпоширеніші науки - богослов’я, філософія, історія. Вищу освіту здобували тільки багаті і талановиті, бо це потребувало знання грецької мови. Центри освіти - Київ, Новгород + Чернігів, Галич.

16. Проаналізуйте визначні памятки архітектури Київської Русі.

10-12ст. - починаться грандіозне будівництво, в цей період переважають зразки Візант. будівництва. Із запровадженням християнства важливими будівлями стали церкви. Найстаріші - церква св.Іллі в Києві, церква на місці поховання св.Бориса і Гліба у Вишгороді. Важливе місце займали оборонні споруди. З каменю будували княжі палаци (Переяслав, Київ, Чернігів). Перший пам’ятний храм - Десятинна церква св.Богородиці (988-996). Найстаріший храм, що зберігся дотепер, - Спаський собор, Чернігів, 1036. Найвидатніша пам’ятка - Софіївський собор у Києві - головний храм К.Р., головна громадська будівля, де збиралось населення міста, відбувались різні церемонії, середок літописання. Особливе місце займає Церква Успення Присвятої Богородиці (1037-78), побудована Св’ятославом Ярославовичем (знищена більшовиками під час ІІ світової в.) Конкуренцію Києву складала архiтектура Чернігівської землі - Борисоглібський собор, Успенський собор. Пізніше центром архіт. став Галич, але від колись численних споруд там нічого не збереглось (за винятком церкви св.Пантелеймона, 1200р., де відчувається вплив романської архіткт. Польщі, Молдавії, Угорщини).

17.Вплив християнства на монументальний живопис та іконопис Київської Русі.

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Християнство, однак, справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі.Процес поширення й утвердження християнства на Русі супроводжувався формуванням нових традицій в образотворчому мистецтві.Образотворче мистецтво на Русі існувало в 2 формах: 1)стінопис(мозаїки,фрески); 2)іконопис. Мозаїка- це мистецький твір із різнокольорової смальти. Фреска – це живописний твір,виконаний водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці. Мозаїки і фрески були своєрідною Біблією для неписьменного населення ,а також виконували і політичні функції. Для прикладу, прославляли Володимира Великого. Мозаїки і фрески Софіївського собору належать до найвизначніших пам*яток образотворчого мистецтва. На стінах Софіївського собору є багато сцен із світського життя ( різноманітні сцени із народного життя, полювання на звірів ). Такі сцени приваблювали вірян до храмів.У центральному куполі собору представлена мозаїчна постать Ісуса Христа Вседержителя.Правою рукою Ісус Христос благословляє,а в лівій тримає закрите Євангеліє,яке буде відкрите у день суду. Образ Богоматері набув великої популярності у давньоруських розписах. Мозаїчна постать Марії Оранти зазвичай розміщена у центральному куполі зображалась у молитовній позі з піднятими руками догори, яка звертається до Бога,просить заступитися за рід людський. Марія Оранта стає покровителькою м. Києва та його жителів. Зразком найдавнішого церковного живопису є іконопис. Ікона – це живописний твір на релігійну тематику , який у Русі виконувався темперними фарбами на заґрунтованій дошці. .В ході самостійного розвитку давньоруського іконопису традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису. Першими вітчизняними живописцями були ченці Києво-Печерського монастиря Аліпій (Алімпій) і Григорій, які навчалися іконописного мистецтва у візантійських майстрів. Наприкінці XI ст. склалася київська іконописна школа, в XII ст. виникають художні школи у великих удільних князівствах: Галицько-Волинському, Володимиро-Суздальському тощо.Найвидатнішим іконописним твором є ікона Володимирівської Богоматері. Була передана із Візантії до Києва, а згодом потрапила у Вишгород. Важливе місце займають мініатюри, як засіб прикрашання книг. Вміщені у Остромировому Євангелії, Ізборнику Святослава. Живопис цих мініатюр випереджав Константинопольський.