25 Поширення ідей раннього гуманізму в Україні у добу Ренесансу

В європейській культурі розрізняють ранній і пізній гуманізм епохи Ренесансу. Ранній виник в Італії (XIV —середина XV ст.) й ознаменований інтересом до класичних мов, риторики, граматики, поезії, історії та моральної філософії. В його середовищі формувалися ідеї громадянського гуманізму — патріотизм, свобода особистості, гідність людини, громадянське служіння, спільне благо та ін. В останній третині XV ст. в Італії та південній Франції помітно зміщення гуманістичних інтересів до природничих наук, натурфілософії, теології. Цей період прийнято називати пізнім гуманізмом.В українській культурі раннім гуманізмом зазвичай називають період XV —XVI ст., ознаменований діяльністю провідних учених —Юрія Дрогобича, Павла Русина, Лукаша з Нового Міста, Григорія Чуя, Станіслава Оріховського-Роксоляна та ін. Вони перші вивчили латинську мову, навчалися в європейських університетах, збагатили ренесансну культуру, насамперед, своїми творами, Юрій Дрогобич народився у Дрогобичі, навчався у Болонському та Краківському університетах . Ю. Дрогобич опублікував першу друковану книгу українського автора — власну "Прогностичну оцінку року Божого 1483» Вперше світ дізнався про точні географічні координати українських міст — Дрогобича, Львова, Феодосії, а також Вільно і Москви. Відомі його праці, де точно визначено дати сонячного затемнення: "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 р." і "Трактат із шести розділів про затемнення"Павло Русин із Кросна народився на Лем-ківщині, навчався у Краківському та Грейфсвальдському університетах, тут дістав 1499 р. ступінь бакалавра вільних мистецтв. Від 1506 р. викладав у Краківському, а пізніше Віденському університетах античну літературу. Писав вірші латинською мовою, вважається основоположником польської ренесансної поезії Лукаш з Нового Міста— педагог і філософ, народився біля Самбора. Навчався у Краківському університеті, згодом працював тут. Станіслав Оріховський- оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст. Народився в с.Оріхівка Перемишльського повіту Руського воєводства. Навчався у Краківському , Віденському Віттенберзькому , Падуанському, Болонському ,а також вдосконалював свої знання у Венеції, Римі, Лейпцігу — всього у різних університетах навчався 17 років.. Найвизначніші праці: 1. "Дві промови "Про турецьку загрозу3. "Настанови польському королеві Сигизмунду Августу" — гуманістичний твір про природу монархічної держави. 4. "Літопис" (1554 p.), що охоплює п'ять років історії Польщі. Та інНа жаль, не збереглася важлива праця Оріховського "Природне право", де він виклав свої етичні й політичні теорії. Оріховський належав до кола найосвіченіших і найвидатніших людей Європи. Він створив проект лицарської школи на Задніпров'ї, висунув ідею козацької держави у формі князівства з центром у Києві. З його ініціативи організовано друкарню у Фастові.. Верещинський одним із перших у польському суспільстві намагався долати негативне ставлення до козацтва, пропагуючи лицарство оборонців рідної землі. Прославився гуманістичними поглядами поет Шимон Шимо-нович. Відомий філолог, мав титул "королівського поета Відомий громадською діяльністю, зокрема організаторсько-педагогічною. Брав участь у заснуванні Замойської академії.. В економічному, політичному та культурному відношенні Україна XV —XVI ст. була складовою частиною Європи. Нею цікавилися культурно-освітні діячі, сюди охоче навідувались, тут вільно проживали і творили відомі представники європейської ренесансної культури — Філіп Буонакорсі Каллімах, Юлій Помпоній, Кирило Лукаріс, Мелетій Пігас, та ін.. Поступово почали з'являтися переклади Святого Письма слов'яно-руською мовою: Пересопницьке Євангеліє, євангеліє В.Тяпинського, Літківське Євангеліє, Псалми Давида,а також знаменита Острозька біблія .Переклади та масові розповсюдження Святого Письма мовою, доступною широким колам освічених людей, прокладали шлях до розуміння Священних текстів, знайомили читачів із засадами первісного християнства

26 Острозька академія – новий тип вищої школи в Україні, її діяльність на ниві Виникнення Острозької академії нерозривно пов’язане з іменем князя Костянтина Костянтиновича Острозького Річні прибутки князя Костянтина традиційно обраховують у 10 млн. золотих, а сума готівки, описана в скарбниці його сина Януша станом на 1620 р. складала два річні бюджети Речі Посполитої у мирний час. Він, за свідченням сучасників, вважався одним з можливих претендентів на виборний королівський престол. Разом із маєтностями та іншими величезними багатствами князь Костянтин перебрав на себе від батька і світський патронат над православною руською церквою. Він мав великий вплив на формування її вищої ієрархії та загальні напрями політики. Ним по різних містах України було засновано багато шкіл головною метою яких було підготовляти духовенство, здатне успішно вести боротьбу з католицьким духовенством і паралізувати їх вплив на молодь.Захоплений ідеєю захисту православної віри К.Острозький вирішив видати повний текст Біблії слов’янською мовою, якого на той час не мав жодний з православних народів. Задумане князем видання з’являється у 1681 р. і стає помітною подією в культурному житті не лише України, але й усіх слов’янських народів, оскільки воно сприяло зміцненню самосвідомості православних народів, підносило престиж старослов’янської мови Перше друковане видання слов’янської Біблії було великою і дуже складною справою. Воно потребувало не лише значних матеріальних коштів, але і здібних, освічених, самовідданих людей. Для редакційної підготовки Біблії необхідно було зібрати в Острозі гурток учених, яких князь К.Острозький стягав з різних земель. Сконцентрувавши значний науковий потенціал, князь вирішив заснувати вищу школу. Зроблено це було, як вважають дослідники близько 1576 року. Школа, яку сучасники називали академією, поклала початок новому етапу в розвитку освіти на Україні. За програмою навчання академія стояла нарівні з найкращими єзуїтськими колегіями. Велика увага приділялася слов’янській і грецькій мовам. Разом з тим запроваджуються латина і так звані „сім вільних наук” – граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Останні поділялися на тривіум, який складався з граматики, риторики та діалектики (мистецтва диспуту), та на квадривіум, куди входили арифметика, геометрія, астрономія, музика. Першим ректором академії був Герасим Смотрицький – знавець літератури, поет, письменник, що започаткував полемічну літературу („Ключ царства небесного”, Викладачами академії були Іван Княгинецький острозький священик Дем’ян Наливайко чернець Василь Суразький греки Никифор Парасхес та Кирило Москопул, поляк Ян Лятош (професор астрономії з Краківського університету) та ін.

З Острозької академії вийшло багато видатних людей – Максим та Степан Смотрицькі (сини ректора Г.Смотрицького - Максим (Мелетій) з часом став відомим ученим – філологом, публіцистом, письменником, Степан – священиком в Острозі й одночасно працював на ниві освіти), Петро Сагайдачний (славетний полководець, політик, гетьман) та ін.Навколо академії гуртувалися такі відомі тогочасні просвітники як Клірік Острозький, Христофор Філарет (Мартін Бронєвський), Тимофій Аннич, Тимофій Михайлович, першодрукар Іван Федоров та ін. До Острога приїздив і працював тут деякий час Іван Вишенський. Лінгвістична праця учня Острозької академії Мелетія Смотрицького створила в свій час епоху у вивченні слов’янської мови. В Острозькій академії існував великий колектив учених перекладачів і упорядників книг, який розгорнув у 80-х роках XVI ст. значну видавничу діяльність. Після смерті К.Острозького в 1608 р. академія занепала, а з переходом Острога до внучки старого князя – Анни-Алоїзи Ходкевич, ревної католички, на її місці було засновано єзуїтську колегію.