- •1.Поняття «культура» як духовного та суспільного феномену. Структура культури
- •2. Українська культура як духовний та суспільний феномен. Її сутність, характерні риси та ознаки.
- •4. Предмет історії української культури. Проаналізуйте головні періоди на шляху її розвитку.
- •5. Джерельна база та методологічні засади вивчення історії української культури.
- •6. Світова та національна культура. Їх сутність, характерні риси та ознаки.
- •7. Українська культура як складова та невід’ємна частина світової культури. Передумови її виникнення та джерела формування.
- •8. Етногенез українського народу як нової історичної спільноти. Охарактеризуйте головні періоди становлення українського етносу.
- •9.Проаналізуйте міграційну та автохтонну теорії походження українського народу.
- •10. Матеріальна та духовна культура східнослов'янських племен дохристиянської Русі
- •11. Українська культура як одне із автохтонних джерел української культури.
- •13. Язичницькі релігійні вірування дохристиянської русі.
- •14. Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі
- •15. Розвиток писемності і освіти. Охарактеризуйте літературні памятки Київської Русі.
- •16. Проаналізуйте визначні памятки архітектури Київської Русі.
- •17.Вплив християнства на монументальний живопис та іконопис Київської Русі.
- •18. Літописання Київської Русі в контексті духовної культури.
- •19 «Повість времінних літ» - визначна памятка духовної культури Київської Русі
- •20.Аналіз твору «Слово о полку Ігоревім»
- •21.Здобутки матеріальної та духовної культури Гал. – Вол. Русі
- •22. Український Ренессанс в духовній культурі, його особливості та періодизація.
- •25 Поширення ідей раннього гуманізму в Україні у добу Ренесансу
- •27. Розвиток освіти і наукових знань в Україні в добу Ренесансу.
- •28 Львівська братська школа та її внесок у духовну культуру України
- •29. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл у добу Ренесансу
- •31. Полемічна література України кінця XVI – першої половини XVII століття.
- •32. Архітектура і образотворче мистецтво України доби Ренесансу.
- •33. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу.
- •34. Музична культура і театральне мистецтво України доби Ренесансу.
- •35. Культура козацької держави, Запорізької Січі та її самобутні риси.
- •36. Розвиток науки та наукових знань в Україні, друга половина 17-18 ст.
- •37. Києво-Могилянська академія
- •38. Роль гетьмана України Івана Мазепи в розвитку духовної культури в період існування Козацької держави.
- •39. Козацькі літописи – визначна пам*ятка духовної культури України.
- •40. Літературна та культурно-просвітницька діяльність Сковороди в добу Просвітництва
- •41.Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •42. Театральне мистецтво і музична культура України доби бароко.Творчість перших українських композиторівю
- •43. Генезис та періодизація національно-культурного відродженняв Україні наприкінці хviii-поч. Хх ст.
- •44. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- •45. Зародження національної ідеї у дворянський період національно – культурного відродження . Аналіз праці ‘‘Історія Русів ’’.
- •46. Народницький період національно-культурного відродження в Україні, його характерні риси і ознаки
- •47. Суспільно-політична діяльність «Кирило-Мефодіївського братства»
- •48. Культурно-просвітницбка дільність громадівських організацій в україні.
- •49. Модерністський період національно-культурного відродження в Україні, його особливості,характерні риси та ознаки.
- •50. Юліан Бачинський та Микола Міхновський-виразники української національної ідеї.
- •51. Національно-культурне відродження у Галичині в XIX-на поч. XXст.Аналіх основних періодів відродження
- •52. Культурно-просвітницька діяльність «Руської Трійці» на ниві духовної культури Галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністрова»
- •53. Охарактеризуйте схеми національно-культурного відродження в Україні на основі праць м. Гроха, р. Шпор люка та і. Лисяка-Рудницького
- •54. Творча спадщина т. Г. Шевченка як вищий символ національної ідеї та державності України.
- •55. Творчий внесок Івана Франка в духовну культуру укр. Народу
- •56. Архітектура і образотворче ми-во Укр. XIX ст. (класицизм і модерн)
- •57. Музична культура XIX ст.Творчість провідних композиторів
- •58. Микола Лисенко - основоположник української професійної музики
- •59. Театральне ми-во Укр. XIX ст. Діяльність провідних акторів і режисерів
- •60. Музична культура на західних теренах Укр
- •61. Періодизація духовної культури України хх століття, головні тенденції в її розвитку
- •62.М.С.Грушевський і процеси державотворення в Україні у період національно-демократичної революції.
- •63. Здобутки українськох культури на шляху її національно-культурного відродження.
- •64. Розстріляне відродження та його трагічні наслідки для укр культури
- •65. Літературна та суп-політ діяльність Миколи Хвильового в період розстріляного відродження
- •66.Олександр Довженко – основоположник українського кінематографу.
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч украънського театрального мистецтва
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність «шістдесятників»
- •69. Творчість діячів української культури в еміграції
- •71.Архітектура і образотворче мистецтво України 20ст.
- •72.Театральне мистецтво України 20ст.Кіномистецтво.
- •73. Соціокультурна ситуація в Україні наприкінці хх-початку ххІст.
- •74.Специфіка та головні тенденції розвитку української культури в сучасних умовах
- •75. Феномен масової культури, її сутність, тенденції розвитку.
36. Розвиток науки та наукових знань в Україні, друга половина 17-18 ст.
Розвиток освіти і наукових знань у 2пол 16 ст- кінці 18 є яскравим свідченням духовного прогресу укр. народу. Важливим осередком духовної культури була Києво-Могилянська (КМ) академія. Водночас діяла широка мережа початкових шкіл, народних училищ, гімназій, колегіумі У Лівобережній та Слобідській Україні розвиток освіти здійснювався на основі загальноросійської реформи. Народні училища поділялись на головні та малі. Головні –термін навчання 4 роки, були відкриті у Харкові, Києві, Чернігові. На Правобережжі та західноукраїнських землях діяли братські школи. На Галичині існували єзуїтські колегії. Навчання проводилось польською та латинською мовами. Згодом львівська єзуїтська колегія була реорганізована в університет. Після входження Сх. Галичини 1772р до складу А-У було затверджено шкільну реформу. Згідно з нею було 3 типи державних шкіл. У Львові було засновано трирічну нормальну школу. У великих містах діяли головні школи. В малих містечках діти навчались у тривіальних школах. З 1787р було запроваджено вивчення укр.мови. Початкові школи при церквах і монастирях існували також у Закарпатті. Важлива роль належала колегіумам – середні навчальні заклади, що здійснювали підготовку служителів релігійного культу, службовців державних установ, учителів початкових класів. У Чернігові 1700р було відкрито Малоросійський колегіум. У 1738 – Переяславський. Тут певний час викладав Г. Сковорода. Однак, складений ним курс лекцій суперечив канонам церкви. Тому він змушений був залишити викладницьку роботу. У 1721 – Харківський колегіум. Навчальна програма була подібна до програм Московського університету та Петербурзької академії. Вивчали: граматику, піїтику, риторику, філософію, класичні мови, теологію, нім та франц мови. Важливим осередком освіти і науки в Зх. Україні був Львівський університет. Спочатку тут діяло 4 факультети: філософський, теологічний, юридичний, медичний. У 1787 було запроваджено навчання укр. мовою. Також була заснована Греко-католицька генеральна семінарія. Це знаменувало початок створення першої вищої теологічної школи.Вчені зосереджували увагу на складних питаннях астрономії, математики, медицини, географії. Галятовський намагався розкрити причину таких природних явищ як сонячне і місячне затемнення, дощ, блискавка. У 18 ст. поширилися медичні знання. З’явились лікарі, які отримали вчений ступінь доктора медицини ( Полетика). У м. Лубни у 1707р. відкрилась перша в Україні польова аптека. В 1787 в Єлисаветграді –перша медична школа. Розвивалось книгодрукування. В 2пол 16-сер 18 ст було 13 друкарень. Найпотужнішою була друкарня Пілєра. Важливою подією стало запровадження гражданського шрифту, що сприяло збільшенню публікацій офіційних паперів і світських видань.
37. Києво-Могилянська академія
Важливим центром освіти і науки стала К-М академія у 2 пол 16 -18ст. Раніше вона називалась колегією, але грамотою Петра 1 від 1701р дістала назву академії. Вона виробила струнку систему організації навчання, що за змістом не поступалась навчальним процесам тодішніх університетів країн Європи. Курс навчання тривав 12 років. У підготовчий або елементарний клас поступали учні з певним обсягом знань, навичками читання і письма. У трьох молодших класах вивчали латинську, старослов’янську, українську книжну, грецьку, польську мови. В двох середніх класах навчали складати вірші, опановувати теорію ораторського мистецтва. Вища частина навчального процесу складалась з 2 класів: вивчення філософії - 3 роки , а богослов’я – 4 роки. Вихованці вивчали матем, географ, астроном, архітект. Завдяки потужній фінансовій підтримці гетьмана І. Мазепи К-М академія стала одним з провідних наукових і освітніх центрів православного світу. В цей період в ній щороку навчалось 2 тис студентів, переважно діти шляхти, старшин, духовенства, заможних міщан і козаків. Навколо академії згуртувались відомі науковці того часу: Інокентій Гізель, Галятовський, Лазар Баранович, Феодосій Афонович, Симеон Полоцький.Переважно науковою інстанцією була бібліотека К-М ак. Широкі міжнародні контакти дали змогу на високому рівні укомплектувати її книгозбірню. У 18 ст тут налічувалось 12 тис томів, чимало рукописних матеріалів. Академія підтримувала тісні контакти з багатьма навчальними закладами Європи.Відомі вихованці: Славинецький, Туптало, Яворський, Прокопович. К-М ак навчальною і науковою діяльністю піднесла українську освітню традицію на європейський рівень.
