36. Розвиток науки та наукових знань в Україні, друга половина 17-18 ст.

Розвиток освіти і наукових знань у 2пол 16 ст- кінці 18 є яскравим свідченням духовного прогресу укр. народу. Важливим осередком духовної культури була Києво-Могилянська (КМ) академія. Водночас діяла широка мережа початкових шкіл, народних училищ, гімназій, колегіумі У Лівобережній та Слобідській Україні розвиток освіти здійснювався на основі загальноросійської реформи. Народні училища поділялись на головні та малі. Головні –термін навчання 4 роки, були відкриті у Харкові, Києві, Чернігові. На Правобережжі та західноукраїнських землях діяли братські школи. На Галичині існували єзуїтські колегії. Навчання проводилось польською та латинською мовами. Згодом львівська єзуїтська колегія була реорганізована в університет. Після входження Сх. Галичини 1772р до складу А-У було затверджено шкільну реформу. Згідно з нею було 3 типи державних шкіл. У Львові було засновано трирічну нормальну школу. У великих містах діяли головні школи. В малих містечках діти навчались у тривіальних школах. З 1787р було запроваджено вивчення укр.мови. Початкові школи при церквах і монастирях існували також у Закарпатті. Важлива роль належала колегіумам – середні навчальні заклади, що здійснювали підготовку служителів релігійного культу, службовців державних установ, учителів початкових класів. У Чернігові 1700р було відкрито Малоросійський колегіум. У 1738 – Переяславський. Тут певний час викладав Г. Сковорода. Однак, складений ним курс лекцій суперечив канонам церкви. Тому він змушений був залишити викладницьку роботу. У 1721 – Харківський колегіум. Навчальна програма була подібна до програм Московського університету та Петербурзької академії. Вивчали: граматику, піїтику, риторику, філософію, класичні мови, теологію, нім та франц мови. Важливим осередком освіти і науки в Зх. Україні був Львівський університет. Спочатку тут діяло 4 факультети: філософський, теологічний, юридичний, медичний. У 1787 було запроваджено навчання укр. мовою. Також була заснована Греко-католицька генеральна семінарія. Це знаменувало початок створення першої вищої теологічної школи.Вчені зосереджували увагу на складних питаннях астрономії, математики, медицини, географії. Галятовський намагався розкрити причину таких природних явищ як сонячне і місячне затемнення, дощ, блискавка. У 18 ст. поширилися медичні знання. З’явились лікарі, які отримали вчений ступінь доктора медицини ( Полетика). У м. Лубни у 1707р. відкрилась перша в Україні польова аптека. В 1787 в Єлисаветграді –перша медична школа. Розвивалось книгодрукування. В 2пол 16-сер 18 ст було 13 друкарень. Найпотужнішою була друкарня Пілєра. Важливою подією стало запровадження гражданського шрифту, що сприяло збільшенню публікацій офіційних паперів і світських видань.

37. Києво-Могилянська академія

Важливим центром освіти і науки стала К-М академія у 2 пол 16 -18ст. Раніше вона називалась колегією, але грамотою Петра 1 від 1701р дістала назву академії. Вона виробила струнку систему організації навчання, що за змістом не поступалась навчальним процесам тодішніх університетів країн Європи. Курс навчання тривав 12 років. У підготовчий або елементарний клас поступали учні з певним обсягом знань, навичками читання і письма. У трьох молодших класах вивчали латинську, старослов’янську, українську книжну, грецьку, польську мови. В двох середніх класах навчали складати вірші, опановувати теорію ораторського мистецтва. Вища частина навчального процесу складалась з 2 класів: вивчення філософії - 3 роки , а богослов’я – 4 роки. Вихованці вивчали матем, географ, астроном, архітект. Завдяки потужній фінансовій підтримці гетьмана І. Мазепи К-М академія стала одним з провідних наукових і освітніх центрів православного світу. В цей період в ній щороку навчалось 2 тис студентів, переважно діти шляхти, старшин, духовенства, заможних міщан і козаків. Навколо академії згуртувались відомі науковці того часу: Інокентій Гізель, Галятовський, Лазар Баранович, Феодосій Афонович, Симеон Полоцький.Переважно науковою інстанцією була бібліотека К-М ак. Широкі міжнародні контакти дали змогу на високому рівні укомплектувати її книгозбірню. У 18 ст тут налічувалось 12 тис томів, чимало рукописних матеріалів. Академія підтримувала тісні контакти з багатьма навчальними закладами Європи.Відомі вихованці: Славинецький, Туптало, Яворський, Прокопович. К-М ак навчальною і науковою діяльністю піднесла українську освітню традицію на європейський рівень.